ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 689/993/18
Провадження № 22-ц/4820/1444/23
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
секретар судового засідання Заворотна А.В.
за участю: відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , представника позивача ОСОБА_3 , третьої особи ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності, визнання майна спільною сумісною власність, поділ майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10 травня 2023 року (суддя Баськов М. М.).
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи та представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
ВСТАНОВИВ:
У травні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
В обґрунтування позову зазначав, що 19 липня 2008 року між ним і відповідачкою був укладений шлюб, який в подальшому був розірваний рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 02.12.2015.
За час перебування у шлюбі сторони набули у спільну сумісну власність домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , та яке складається з житлового будинку та господарського приміщення - сараю. Зазначене домоволодіння зареєстроване за позивачем, оскільки побудоване на земельній ділянці, яка належить йому на праві приватної власності. Однак відповідачка користується домоволодінням сама, добровільно розділити його відмовляється, а тому він позбавлений можливості використовувати для проживання житловий будинок.
Позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, остаточно просив визнати домоволодіння по АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку і сараю, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 і ОСОБА_1 та здійснити поділ спільного майна подружжя, виділивши в натурі в особисту приватну власність ОСОБА_5 24/50 частини домоволодіння та в особисту приватну власність ОСОБА_1 - 26/50 частини домоволодіння відповідно до варіанту № 3 розподілу, який є додатком № 4 до висновку експерта № 2925/2926/19-26 від 19.04.2021, стягнувши з ОСОБА_1 на його користь 9419 грн компенсації за відхилення в сторону зменшення від рівності часток домоволодіння.
Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10 травня 2023 року позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано домоволодіння по АДРЕСА_1 , до складу якого входить житловий будинок, загальною площею 242,7 кв.м, та сарай, площею 53 кв.м, спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .
Проведено поділ майна, що є у спільній сумісній власності ОСОБА_5 та ОСОБА_1 :
- виділено в натурі у приватну власність ОСОБА_5 24/50 домоволодіння по АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту № 3 розподілу житлового будинку для співвласника АДРЕСА_2 , який є додатком № 4 до висновку експерта за результатами судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи № 2925/2926/19-26 від 19.04.2021, а саме: літню кухню ІІ площею 25,1 кв.м, комору ІІІ.2 площею 26,74 кв.м, коридор 1-1 площею 20,4 кв.м, коридор 1-2.1 площею 4,82 кв.м, житлову кімнату 1-3.1 площею 18,45 кв.м, кухню 1-6.2 площею 13,7 кв.м, вбиральню 1-7 площею 1,9 кв.м, ванну 1-8 площею 4,8 кв.м, а всього загальною площею 115,91 кв.м;
- виділено в натурі у приватну власність ОСОБА_1 26/50 домоволодіння по АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту № 3 розподілу житлового будинку для співвласника АДРЕСА_3 , який є додатком № 4 до висновку експерта за результатами судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи № 2925/2926/19-26 від 19.04.2021, а саме: гараж І площею 28,3 кв.м, комору ІІІ.2 площею 26,46 кв.м, житлову кімнату 1-3.1 площею 15,51 кв.м, житлову кімнату 1-4.1 площею 12,46 кв.м, житлову кімнату 1-4.2 площею 6,6 кв.м, коридор 1-2.2 площею 9,1 кв.м, житлову кімнату 1-5 площею 15,8 кв.м, кухню 1-6.1 площею 7,98 кв.м, а всього загальною площею 122,21 кв.м
Припинено спільну сумісну власність ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за відхилення від рівності часток у житловому будинку при поділі в сумі 9419,00 грн
Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 , як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання недійсним та скасування рішення Ярмолинецької селищної ради № 11 від 01.02.2010 про передачу ОСОБА_5 у приватну власність домоволодіння за АДРЕСА_1 ; про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_5 на вказане домоволодіння НОМЕР_1 від 05.02.2010, виданого Ярмолинецькою селищною радою Ярмолинецького району Хмельницької області; про визнання вказаного домоволодіння спільною сумісною власністю; про визнання за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину вказаного домоволодіння та виділення їй в натурі у приватну власність в порядку поділу 49/100 зазначеного домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 704,80 грн та 7536,00 грн (за проведення експертизи), а всього 8240,80 грн
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині обрання варіанту поділу домоволодіння, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в цій частині та ухвалити нове рішення про поділ майна шляхом виділення у натурі в приватну власність ОСОБА_5 26/50 частини домоволодіння (для співвласника АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_1 - 24/50 частини домоволодіння (для співвласника АДРЕСА_2 ) відповідно до варіанту №2 розподілу житлового будинку, який є додатком №3 до висновку експерта за результатами судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №2925/2926/19-26 від 19.04.2021; про припинення права спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на спірний житловий будинок та стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за відхилення від рівності часток у житловому будинку при поділі в сумі 7400 грн
Вважає оскаржуване рішення в частині обрання варіанту поділу майна, незаконним та необґрунтованим у зв'язку із невідповідністю рішення суду фактичним обставинам справи, відсутністю об'єктивного врахування норм законодавства, а також неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що відповідно до ч.3.9 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженою Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 №55, визначення розміру часток у єдиному майновому комплексі провадиться з урахуванням вартості всіх будинків, будівель і споруд, що розташовані за однією адресою та перебувають у власності всіх співвласників. Однак, суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та поділив між колишнім подружжям тільки будинок, а господарська споруда - сарай, не поділена, що в свою чергу суперечить вищевказаній нормі.
Вказує, що судом першої інстанції помилково зазначено у рішенні суду, що відповідачка погодилася із варіантом поділу будинку, запропонованого позивачем, та підтвердила можливість сплатити відповідну компенсацію за відхилення від рівності часток у житловому будинку при поділі. Адже, в дійсності відповідачка вимоги позивача не визнавала, однак, погоджувалась з вимогами позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 , що підтверджується технічним записом судового засідання.
Крім того, зазначає, що встановлений судом першої інстанції розподіл житлового будинку потребує значних коштів, існує необхідність у замурування великої кількості дверних прорізів, влаштування нових віконних прорізів, встановлення капітальної стіни (міжквартирну перегородку) довжиною 11,05 м, яка простягатиметься через весь будинок. а також окремого входу у будинок на місці стіни. Вважає, що розподіл може бути проведено по варіанту №2 розподілу житлового будинку, який є додатком №3 до висновку експерта за результатами судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №2925/2926/19-26 від 19.04.2021.
За змістом апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання майна спільною сумісної власністю та в частині відмови в задоволенні позову третьої особи ОСОБА_4 не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, не переглядається.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Позивач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про день, місце і час слухання справи повідомлений відповідно до вимог ЦПК України.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України, підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позов та здійснюючи поділ майна в натурі, суд першої інстанції виходив із того, що варіант поділу будинку, варіант № 3 розподілу житлового будинку для співвласника АДРЕСА_2 , який є додатком № 4 до висновку експерта за результатами судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи № 2925/2926/19-26 від 19.04.2021є єдиним можливим варіантом, що дає можливість виділити сторонам частини ізольованих квартир з незначним відхиленням від ідеальних часток та присудженням тому з співвласників, частка якого зменшується, відповідної грошової компенсації.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.
Встановлено, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 березня 2006 року №411 ОСОБА_5 набув у власність земельну ділянку, площею 0,1154 га, за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а. с. 9 т.1).
19 липня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 02.12.2015 у справі №689/2442/15-ц, шлюб між сторонами розірвано (а.с. 8).
Згідно з актом готовності об'єкта до експлуатації, який був виготовлений на замовлення ОСОБА_5 , станом на жовтень 2009 року індивідуальний житловий будинок та господарська споруда (нове будівництво) по АДРЕСА_1 , вважалися закінченими будівництвом об'єктами готовими до експлуатації (а.с. 181 т.1).
На підставі вказаного акта готовності об'єкта до експлуатації інспекцією ДАБК у Хмельницькій області, ОСОБА_5 видано свідоцтво №897 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, а саме: індивідуального житлового будинку та господарської споруди (нове будівництво) по АДРЕСА_1 (загальна площа будинку 242,70 кв.м, господарської споруди 53,0 кв.м) (а.с. 180 т.1).
Рішенням Виконавчого комітету Ярмолинецької селищної ради №11 від 01.02.2010 “Про оформлення права власності”, за заявою ОСОБА_5 вирішено оформити право власності на житловий будинок, розташований на АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 (а.с. 178, 179).
05 лютого 2010 року здійснено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_5 на домоволодіння по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 29626420, частка власності 1/1, що підтверджується свідоцтвом про право власності НОМЕР_1 від 05.02.2010, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна (а.с. 10,11).
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Частиною 1 статті 368 ЦК України встановлено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 УК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні положення містяться у ст. 60 СК України.
За змістом ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).
В силу ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Близькі за змістом норми закріплені у ст.ст. 370, 372 ЦК України.
За загальним правилом, якщо інше не встановлено договором або законом, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності, а частки подружжя у цьому майні є рівними.
Виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна в особисту власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
На відміну від виділу (ст. 370 ЦК України), за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності, у разі поділу (ст. 372 ЦК України) спільна сумісна власність припиняється для всіх її учасників.
Поділ житлового будинку, який перебуває у спільній сумісній власності осіб, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Отже, визначальним для поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній сумісній власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної сумісної власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі, повинен передати співвласнику частку жилого будинку, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
У тих випадках, коли в результаті поділу співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.
Відповідно до ст. 152 ЖК України, виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Суд першої інстанції правильно виходив з того, що спірне домоволодіння по АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної сумісної власності, внаслідок чого воно може бути поділене між ними в натурі з відхиленням від рівних часток співвласників у майні (1/2) з подальшим переобладнанням в ізольоване житло та присудженням тому з співвласників, частка якого зменшується, відповідної грошової компенсації.
Водночас, здійснюючи цей поділ за варіантом №3, який є додатком № 4 до висновку експерта за результатами судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи № 2925/2926/19-26 від 19.04.2021, суд першої інстанції припустився помилки з огляду на наступне.
Згідно цього висновку експерта поділ житлового будинку можливий з відхиленням від ідеальних часток співвласників у пропорції 51% і 49%, 52% і 48% по варіантах у додатках №2, №3 та №4 до висновку.
Щодо варіанту №3, який є додатком № 4 до висновку експерта за результатами судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи № 2925/2926/19-26 від 19.04.2021, експерт запропонував співвласникам виділити по 24/50 (48%) та 26/50 (52%) частин житлового будинку відповідно. При цьому, зазначив, що для забезпечення ізольованого користування квартирами, для влаштування яких співвласникам виділяються приміщення в житловому будинку мають бути проведені ремонтно-будівельні роботи, зокрема: облаштування міжквартирної перегородки, співвласнику №1: влаштування перегородки для утворення приміщень кухні та коридору, влаштування дверного прорізу між приміщеннями 1-4.2, 1-4.1 та для освітлення даного приміщення влаштування віконного прорізу, для доступу до приміщення 1-3.1 влаштування дверного прорізу між приміщеннями 1-3, 1-4.2, в приміщенні 1-3 влаштування віконного прорізу, для доступу до приміщення 1-2.2 влаштування дверного прорізу між приміщеннями 1-3.3; 1-2.2; замурування дверного прорізу між приміщеннями 1-2.2; 1-4.1; для доступу в приміщення 1-6.1 влаштування дверного прорізу між приміщеннями 1-6.1; 1-2.2; співвласнику №2: для доступу в приміщення ІІ влаштування дверного прорізу замість віконного прорізу; для доступу в приміщення ІІІ.2 влаштування дверного прорізу між приміщеннями ІІ:ІІІ.2.
Крім того, визначаючи усі варіанти розподілу, у висновку експерт зазначив, що ізольовані квартири в житловому будинку, приміщення для влаштування яких виділяються, згідно вимог діючих нормативних документів, чинних в галузі будівництва, повинні або можуть бути забезпечені інженерним устаткуванням: автономною системою електропостачання, автономною системою газопостачання, автономною системою опалення, автономною системою водопостачання, автономною системою водовідведення. Вартість і точний перелік робіт по зміні об'ємно-планувального рішення кожної квартири в житловому будинку, а також вартість по влаштуванню та переобладнанню систем інженерного устаткування, може бути встановлена у відповідності з вимогами нормативної документації і залежить від прийнятих рішень, які обумовлюються розробленою і погодженою у встановленому законом порядку проектно-кошторисною документацією.
Таким чином, експертом фактично підтверджена необхідність влаштування співвласниками автономних інженерних мереж (водопостачання, водовідведення, газопостачання, опалення тощо).
Умовою поділу майна може бути не лише технічна можливість відокремлення приміщень в окремі площі, які мають бути ізольовані одна від одної, а й технічна можливість відокремлення системи життєзабезпечення (електропостачання, водопостачання, водовідведення, газопостачання, опалення) для кожного з ізольованих приміщень.
Разом з тим, будівельні роботи, зазначені що у варіанті №2, на якому наполягає апелянт, що у варіанті №3, на якому наполягає позивач, висновку експерта, передбачається втручання в несучі конструкції, проте рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на перепланування ні позивачем, ні відповідачем до суду не надавалось.
Крім того, питання наявності технічної можливості проведення робіт з роз'єднання електромереж, газових мереж, водомереж, опалення повинно вирішуватися спеціалізованою проектною організацією при замовленні проекту переобладнання і відокремлення.
Із зазначеного питання ні позивач, ні відповідач не звертались до спеціалізованої проектної організації і не надали доказів технічної можливості проведення робіт з роз'єднання електромереж, газових мереж, водомереж.
Представник позивача ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_2 у засіданні апеляційного суду пояснили, що вважають достатнім висновок судової будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого при наданні варіантів розподілу житлового будинку врахована можливість проведення робіт по переобладнанню системи інженерного обладнання будинку для можливості їхньої відокремленої експлуатації.
Частиною 3 статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частинами 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За встановлених вище обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що вирішення спору щодо поділу житлового будинку без наявності дозволу на виконання робіт з переобладнання та перепланування жилого приміщення приватного житлового фонду, які передбачають втручання в несучі конструкції, дозволів компетентних організацій та відповідних проєктів по відокремленню інженерних комунікацій та встановлення автономних систем електропостачання, газопостачання, опалення, водопостачання та водовідведення для кожного співвласника може створити загрозу для життя і здоров'я власників будинку, цілісності об'єкту нерухомості, порушення будівельних норм і правил.
Крім того, за змістом позовних вимог ОСОБА_5 , останній просив здійснити поділ домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 , та яке складається з житлового будинку та господарської споруди - сараю. Проте, вказана господарська споруда судом при вирішенні питання про поділ майна в натурі врахована не була. І з цього приводу, є підставними доводи апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного вище, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 щодо поділу домоволодіння по АДРЕСА_1 , припинення права спільної сумісної власності та стягнення грошової компенсації за відхилення від рівності часток підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення в цих частинах про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
На підставі частини 1 статті 141 ЦПК України, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог (в частині визнання майна спільною сумісною власністю подружжя), витрати за проведення експертизи, які стягнуті з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 , слід зменшити до 2512 грн (7536 : 3 питання), відповідно рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про стягнення таких витрат підлягає зміні.
Крім того, з позивача ОСОБА_5 на користь відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 6931 грн (сплачений при подачі апеляційної скарги), пропорційно розміру позовних вимог у задоволенні яких відмовлено.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10 травня 2023 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 щодо поділу домоволодіння по АДРЕСА_1 , в частині припинення права спільної сумісної власності та стягнення грошової компенсації за відхилення від рівності часток скасувати та ухвалити в цих частинах нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10 травня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат за проведення експертизи змінити, зменшивши суму витрат до 2512 грн
В решті рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10 травня 2023 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 6931 грн судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 вересня 2023 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай