Справа №583/4610/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/599/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія -
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду ОСОБА_2 перевіривши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 вересня 2023 року, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 вересня 2023 року, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Охтирської окружної прокуратури та зобов'язання вчинити дії.
Не погоджуючись з ухвалою суду, адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та винести нову, якою визнати описані дії Охтирської окружної прокуратури в особі процесуального керівника - прокурора ОСОБА_5 та керівника Охтирської окружної прокуратури - ОСОБА_6 щодо неналежного розгляду його клопотання від 08.09.2023 в порядку ст..220 КПК України бездіяльністю. Зобов'язати в об'єднаному кримінальному провадженні № 42023202520000060 від 14.07.2023 процесуального керівника - прокурора Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_5 та керівника Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_6 надати йому письмову відповідь на клопотання в порядку ст..220 КПК України, а слідчому СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області письмові вказівки про невідкладне проведення слідчих дій, а також прийняти рішення (постанову) у відповідності до вимог ст..ст. 110, 220 КПК України за результатами розгляду клопотання й надіслати документи для ознайомлення на поштову адресу заявника (потерпілої особи).
Перевіривши матеріали провадження, суддя - доповідач дійшов висновку, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 слід відмовити з наступних підстав.
З апеляційної скарги вбачається, що адвокат ОСОБА_3 оскаржує рішення слідчого судді, яким відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Охтирської окружної прокуратури та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Проте, "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, накладення яких дозволено за змістом, особливо щодо умов прийнятності скарги. При цьому, обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ "Воловік проти України", "Креуз проти Польщі", "Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі").
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі "Кромбах проти Франції" від 13 лютого 2001 року).
У Рішенні Конституційного Суду України від 12.06.2012 N 13-рп/2012 зазначено, що встановлюючи обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.
Отже, Конституцією України допускається можливість обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, однак воно не може бути свавільним та несправедливим. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України; переслідувати легітимну мету; бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим.
Законом, який конкретизує положення Конституції України щодо обмеження можливості оскарження рішень суду, також виступає КПК.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, відповідно до чого КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі N 494/6/18).
Також, у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року (справа N 646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа N 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що "норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).
Відповідно до положень статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано Главою 26 КПК.
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Спеціальний порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування регламентовано у главі 26 КПК, зокрема, у параграфі 2 встановлено порядок оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування, у тому числі законодавець у ст. 309 КПК вказав чіткий їх перелік.
Так, у ч. 1 цієї статті зазначено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про: 1) відмову у наданні дозволу на затримання; 2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; 3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; 4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; 5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; 51) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу; 6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; 7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; 8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; 9) арешт майна або відмову у ньому; 10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; 11) відсторонення від посади або відмову у ньому; 111) продовження відсторонення від посади; 12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; 13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев'ятої статті 284 цього Кодексу.
Крім того, у ч. 2 ст. 309 КПК встановлено, що під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.91 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Отже, системний аналіз зазначених положень КПК свідчить про те, що законодавець у ст. 309 КПК вказав вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку,постановлених під час досудового розслідування
Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування і здійсненням дієвого судового контролю у разі обмеження чи порушення прав і законних інтересів осіб.
З урахуванням викладеного, в аспекті положень ст. 309 КПК ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Охтирської окружної прокуратури та зобов'язання вчинити дії, не підлягає апеляційному оскарженню.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Тому, враховуючи наведене, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 вересня 2023 року, слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. 399 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ :
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 вересня 2023 року.
Апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 вересня 2023 року, повернути ОСОБА_3 , як особі, що її подала.
Копію цієї ухвали невідкладно надіслати апелянту разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
СуддяОСОБА_2