ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року м.Суми
Справа №588/1182/23
Номер провадження 22-ц/816/1138/23
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз»
на ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 14 червня 2023 року, постановлену у складі судді Щербаченко М.В. у м. Тростянець Сумської області, повний текст якої складено 14 червня 2023 року
в цивільній справі за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу із ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (далі - АТ «Сумигаз) звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу по о/р 1200127037 у сумі 6566 грн 36 коп. за період з 01 жовтня 2021 року по 31 березня 2023 року, інфляційні збитки в сумі 33,56 грн за період жовтень 2021 року - січень 2022 року, 3% річних у сумі 6,46 грн за період з 01 жовтня 2021 року по 31 січня 2022 року та судового збору у розмірі 268,40 грн.
Тростянецький районний суд Сумської області ухвалою від 14 червня 2023 року відмовив АТ «Сумигаз» у видачі судового наказу.
В апеляційній скарзі АТ «Сумигаз», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про видачу судового наказу зазначений в ч. 3 ст. 163 ЦПК України, виходячи з аналізу п. 4 якої закон не вимагає від заявника надавати до заяви про видачу судового наказу її копії разом з доданими до неї документами. Отже вимога суду про обов'язковість подання заявником до суду разом із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості другого екземпляру заяви з додатками до неї при зверненні в паперовому вигляді, або докази направлення стороні заяви про видачу судового наказу з додатками до неї є такою, що не передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала про відмову у видачі судового наказу (п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України), розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви АТ «Сумигаз» про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України, оскільки матеріали заяви не містять доказів надсилання заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами боржнику, а також стягувачем не надано суду доказів того, що боржник має зареєстровану електронну адресу.
Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду, виходячи з наступного.
У відповідності до приписів ст.ст. 160, 161 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу передбачені ст. 163 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 163 ЦПК України, якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі.
Підстави для відмови у видачі судового наказу визначено ч. 1 ст. 165 ЦПК України, відповідно до п. 1 якої суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу .
Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Сумигаз» звернулось до суду через підсистему «Електронний суд» із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу по о/р 1200127037 у сумі 6566 грн 36 коп. за період з 01 жовтня 2021 року по 31 березня 2023 року, інфляційні збитки в сумі 33,56 грн за період жовтень 2021 року - січень 2022 року, 3% річних у сумі 6,46 грн за період з 01 жовтня 2021 року по 31 січня 2022 року та судового збору у розмірі 268,40 грн.
Як додатки до цієї заяви додані копії відповідних документів згідно з наведеним переліком, при цьому докази надсилання копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами боржнику суду не надавалася.
Вимогами статті 163 ЦПК України на заявника не покладено обов'язку надання копії заяви про видачу судового наказу та додатків до неї для боржника, як і доказів надсилання копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами боржнику.
Відповідно до ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу. Вказаною нормою закону в наказаному провадженні законодавцем не передбачено, що ненадання заявником доказів надсилання копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами боржнику має наслідком відмову суду у видачі судового наказу на підставі п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України.
Більш того, суд першої інстанції безпідставно відмовив у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, не звернувши уваги на зміст п.2 ч.2 ст.163 ЦПК України, яка встановлює вимогу про зазначення у заяві про видачу судового наказу офіційної електронної адреси боржника лише у разі наявності такої інформації у заявника.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За висновками ЄСПЛ, право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Суд першої інстанції наведене залишив поза увагою та дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Отже, оскаржувану ухвалу не можна визнати законною, у зв'язку із чим вона підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 6; 379 ч. 1 п. 4, 381-382 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» задовольнити.
Ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 14 червня 2023 року про відмову у видачі судового наказу в даній справі скасувати, а справу за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу, направити для продовження розгляду до Тростянецького районного суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. І. Криворотенко
Ю. О. Філонова