20.09.23
22-ц/812/691/23
МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 484/1299/23
Провадження № 22-ц/812/691/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах :
головуючого - Темнікової В.І.,
суддів - Крамаренко Т.В., Тищук Н.О.,
із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 квітня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Максютенка О.А., в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
В березні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення пені за несвоєчасне виконання аліментного зобов'язання.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 2000 року по 2013 рік вона перебувала в шлюбі з відповідачем, в період якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_3 . Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 березня 2014 року по справі №484/871/14-ц з відповідача ОСОБА_1 на її користь стягнуто аліменти на утримання доньки в розмірі частини всіх видів доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.03.2014 року до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач неналежно виконував свій обов'язок та не надавав матеріальної допомоги на утримання дитини, внаслідок чого утворилася заборгованість по сплаті аліментів, яка станом на 01 лютого 2023 року становить 94612,70 грн.
Посилаючись на ст. 196 СК України, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення в розмірі 29845,71 грн, яка виникла внаслідок заборгованості по сплаті аліментів на утримання доньки за період з 01.05.2021 року по 01.02.2023 року.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 квітня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів, які стягуються на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 29845,71 грн, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що 14 березня 2014 року на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з відповідача ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки в розмірі частини всіх видів доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.03.2014 року до досягнення дитиною повноліття.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, зробленого старшим державним виконавцем Павлійчук Т. Первомайського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), заборгованість по аліментам у відповідача станом на 01.02.2023 року становить 94612,70 грн.
Оскільки відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів сплати ним заборгованості по аліментам у розмірі 94612,70 грн на утримання доньки ОСОБА_5 , загальна сума пені за прострочення відповідачем сплати аліментів за виконавчим листом № 2/484/499/14, виданим 11.01.2018 року за період з 01.05.2021 року по 01.02.2023 року становить 29845,71 грн.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки підлягають задоволенню.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення суду та постановите нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується із висновком суду, оскільки дочка ОСОБА_5 з 2016 року почала проживати разом з батьком, що підтверджується відповідними доказами (рішенням Первомайського міськрайонного суду від 10.02.2020). Більш того, в 2016 році Первомайським міськрайонним судом було прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 850 грн. 10 лютого 2020 року Первомайським міськрайонним судом було змінено розмір стягнення з ОСОБА_2 аліментів на 1/4 частини всіх доходів останньої, починаючи з 27.12.2019 року.
В 2022 році ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву про припинення стягнення аліментів справа №484/2475/22 (справа продовжує слухатись). Предметом позову у цій справі є припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 . Позов подано 09.08.2022 року. Весь цей час з нього незаконно утримуються аліменти, оскільки його дочка проживає разом з ним.
Від позивачки ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона вказує, що аргументи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, надуманими та такими що не відповідають дійсним обставинам, а саме: твердження відповідача про те, що донька ОСОБА_5 з 2016 року почала проживати разом з батьком - ОСОБА_1 . Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10.02.2020 року не підтверджує факт проживання доньки з батьком, а підтверджує факт стягнення з неї аліментів.
Також, звертає увагу на те, що рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області було прийнято 14.03.2014 року та на даний час існує заборгованість по сплаті аліментів, за цим рішенням, на яку нарахована неустойка /пеня/ за прострочення сплати аліментів, яку в судовому засіданні відповідач не оспорював. Твердження відповідача про те, що він у 2022 році дізнався про те, що з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання доньки є неправдивими, оскільки з 2014 року по 01.05.2021 ним сплачувались аліменти на утримання дитини та не оспорювались, оскільки донька проживала з позивачкою.
Також зазначає, що на даний час в провадженні Первомайського міськрайонного суд Миколаївської області перебуває справа № 484/2475/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, але зазначений позов втратив свою актуальність, оскільки доньці - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вже виповнилось 18 років.
Відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що з нього незаконно утримують аліменти та незаконно нараховано неустойку /пеню/ по несплаті аліментів за період з 01.05.2022 р. по 01.02.23 року, оскільки донька проживає разом з ним, проте це спростовується довідками Еталонсервіс № 22 від 27.02.23 р, та довідкою квартального комітету № 7 від 28.09.2022 про місце проживання доньки - ОСОБА_5 та довідкою В/ч НОМЕР_1 від 27.02.2022 року, в якій вказано, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі.
Додане до апеляційної скарги відповідачем рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області від 08.07.22 року № 231 про визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком, нею не оскаржене, так як вона не була присутня на комісії під час розгляду даного питання, оскільки належним чином не була повідомлена і пропустила строк на його оскарження. Дане рішення відповідачем ОСОБА_1 належним чином не виконується і на підтвердження його виконання відповідачем не надано жодного доказу проживання дитини з ним, більш того, дитина не зареєстрована за місцем його проживання.
Посилаючись на викладене, просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення першої інстанції без змін.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі № 484/2475/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини, в якому ОСОБА_1 просить припинити стягнення аліментів з 2021 року, а саме з дати встановлення місця проживання дитини з ним. Вважає, що в разі задоволення цього позову незаконним буде і нарахування пені за відповідний період. Тому, посилаючись на п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України просить зупинити провадження у справі № 484/1299/23 до розгляду справи№ 484/2475/22.
Учасники процесу до судового засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно матеріалів справи предметом розгляду у даній справі є стягнення пені з ОСОБА_1 як відповідальності за неналежне виконання ним рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 березня 2014 року по справі №484/871/14-ц, яким з нього на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання доньки в розмірі частини всіх видів доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.03.2014 року до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. При цьому розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Отже, доказуванню у даній справі підлягає наявність зобов'язання щодо сплати аліментів, заборгованості по аліментам, вини платника аліментів у виникненні заборгованості, а також розмір пені, яка залежить від суми заборгованості по сплаті аліментів та періоду, за який дана заборгованість виникла.
Предметом розгляду у справі № 484/2475/22, що на даний час перебуває в провадженні Первомайського міськрайонного суд Миколаївської області є припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь позивачки за рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 березня 2014 року по справі №484/871/14-ц, в якій відповідач оспорює правомірність продовження стягнення з нього аліментів за зазначеним рішенням через проживання дочки з ним, а тому просить припинити стягнення аліментів з нього на утримання дитини з дати встановлення місця проживання дитини з ним.
В апеляційній скарзі відповідач посилається, що дочка з 2016 року стала проживати з ним, саме тому в 2016р. з позивачки за рішенням суду були стягнуті аліменти на його користь, а рішенням суду від 10.02.2020р. розмір цих аліментів було змінено. Рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради №231 від 08.07.2022р. визначено місце проживання дочки з батьком ОСОБА_1 .
Як убачається зі змісту відзиву на апеляційну скаргу позивачка заперечує підстави позову у справі № 484/2475/22 за позовом ОСОБА_1 до неї про припинення стягнення аліментів на утримання дитини, наполягаючи, що дочка проживала з нею, а рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради №231 від 08.07.2022р. нею не оскаржене через не виклик її на засідання комісії та пропуск строку на його оскарження. При цьому надає докази на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог відповідача у справі № 484/2475/22.
Отже сторонами у даній справі в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу оспорюються обставини, які є предметом дослідження у справі № 484/2475/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини.
З сукупного аналізу ст. 192 та ст. 273 СК України, а також правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), вбачається, що припинення стягнення аліментів є можливим, зокрема, у тому випадку, коли дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів. Стягнення аліментів з того з батьків, з ким проживає дитина, може за певних умов свідчить про порушення його майнових прав та інтересів, оскільки саме він має право розпоряджатися грошовими коштами, що стягуються з нього в рахунок аліментів на утримання дитини.
Згідно рішень у справі № 484/2475/22, які знаходяться у вільному доступі в ЄДРСР відповідач з позовом про припинення стягнення аліментів звернувся до суду в серпні 2022р. З позовом про стягнення пені з ОСОБА_1 позивачка у даній справі звернулася в березні 2023 року.
З урахуванням викладеного, рішення у справі № 484/2475/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини має приюдиційне значення для розгляду справи № 484/1299/23, рішення в якій є предметом оскарження у даній справі, оскільки може вплинути на період часу, з якого у відповідача буде припинено чи не припинено обов'язок по сплаті аліментів на утримання доньки на користь позивачки, що в свою чергу впливає як на розмір заборгованості по сплаті аліментів за рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 березня 2014 року, так і на період часу, за який вираховується пеня, а також на наявність вини відповідача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 6 частини першої ст. 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у даній справі до набрання законної сили рішення у справі № 484/2475/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини.
Керуючись п.6 ч.1 ст. 251, ст. ст. 253, 368, 381 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Зупинити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 квітня 2023 року, ухвалене у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, до набрання законної сили рішення у справі № 484/2475/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її прийняття до Верховного Суду.
Головуючий
Судді
Повний текст ухвали виготовлено 21 вересня 2023 року