Справа № 141/581/23
Провадження № 33/801/859/2023
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Климчук С. В.
Доповідач: Оніщук В. В.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В. В., з участю секретаря судового засідання Литвина С. С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оратівського районного суду Вінницької області від 24 серпня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Оратівського районного суду Вінницької області від 24 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536,80 грн.
У постанові суду зазначено, що 07 серпня 2023 року о 00 год. 30 хв. по вул. Садовій в с. Велика Ростівка Оратівської ТГ водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та у закладі охорони здоров'я водій ОСОБА_1 відмовився, проводилась відеофіксація вказаної дії.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 доведена належними та допустимими доказами.
Не погодившись із вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову Оратівського районного суду Вінницької області від 24 серпня 2023 року, виключивши з мотивувальної частини посилання на застосування судом до нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції при розгляді справи не врахував наявність ряду пом'якшуючих обставин.
Так, ОСОБА_1 під час розгляду справи у суді першої інстанції щиро каявся у вчиненому. Також його дружина має інвалідність другої групи, у зв'язку із чим ОСОБА_1 10 лютого 2023 року було звільнено із військової служби, де він був командиром автомобільного відділення підрозділу продовольства, речового і військово-технічного майна автомобільного взводу підвозу продовольства, речового і військово-технічного майна роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення.
Служба ОСОБА_1 була безпосередньо пов'язана із водінням автомобіля, тому наявність водійських прав для нього є життєво-важливою обставиною і у разі наступної мобілізації ОСОБА_1 як водій буде найбільш корисним для Збройних Сил України, оскільки має досвід водіння різних видів військової техніки.
Також ОСОБА_1 позитивно характеризується Оратівською селищною радою.
Судове засідання, призначене на 14.09.2023 року було відкладене за клопотанням ОСОБА_1 .
В судове засідання, призначене на 21.09.2023 року ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, а тому згідно вимог ст. 294 КУпАП його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.
При апеляційному перегляді враховується, що ОСОБА_1 не оскаржує постанову судді в частині опису обставин, установлених під час розгляду справи та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, через що судове рішення переглядається лише в частині накладення додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до положень п. п. 1.1, 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 , з посиланням на наявність ряду пом'якшуючих обставин, просить суд змінити постанову Оратівського районного суду Вінницької області від 24 серпня 2023 року, виключивши з мотивувальної частини посилання на застосування судом адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Проте доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом ряду обставин, які могли вплинути на накладення стягнення, є непереконливими.
Наявність інвалідності за загальним захворюванням у дружини ОСОБА_1 та те, що до 10 лютого 2023 року він, перебуваючи на військовій службі, був командиром автомобільного відділення, не можуть стати підставою для незастосування стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, яке відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.
Відтак, апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП України, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.
При цьому суд апеляційної інстанції наголошує, що будь-яке порушення чинних на транспорті правил може призвести до тяжких наслідків, включаючи загибель людей, а керування транспортними засобами в стані сп'яніння вкрай небезпечне саме внаслідок того, що особа, яка керує транспортним засобом, не може у повній мірі його контролювати.
Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що чинний в Україні Кодекс про адміністративні правопорушення не містить положення про призначення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої законом на конкретне правопорушення.
У даній справі апеляційний суд не вбачає підстав для застосування аналогії права та підстав не накладати на ОСОБА_1 додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на підставі ст. 69 КК України.
Посилання в апеляційній скарзі на висновки, зроблені Київським апеляційним судом у подібній справі не заслуговують на увагу.
Так, відповідно до частин 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Отже, для єдності судової практики значення мають висновки лише Верховного Суду, а тому висновки апеляційного суду, висловлені в іншій справі не носять ані рекомендаційного, ані обов'язкового характеру при розгляді інших справ.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог ст. 280 КУпАП України не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП України.
У справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і №25624/02), де Суд наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Обираючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції дотримався вимог ст. 33 КУпАП, урахував дані про особу порушника, ступінь його вини та в межах санкції, встановленої за вказане адміністративне правопорушення, призначив таке, яке за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відтак підстав для зміни законного та обґрунтованого рішення суду, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Оратівського районного суду Вінницької області від 24 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Оніщук