Справа № 132/1899/23
Провадження № 22-ц/801/1879/2023
Категорія: 88
Головуючий у суді 1-ї інстанції Аліменко Ю. О.
Доповідач:Сало Т. Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 рокуСправа № 132/1899/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Ковальчука О.В., Панасюка О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 08 серпня 2023 року про повернення заяви, постановлену суддею Аліменком Ю.О., в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Калинівська міська рада Вінницької області, про визнання особи недієздатною,
встановив:
19 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила: - визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку м. Калинівка Вінницької області; - призначити опікуном недієздатної особи ОСОБА_2 дочку ОСОБА_1 .
Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 23 червня 2023 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 08 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною повернуто заявнику разом з доданим документами у зв'язку з не усуненням недоліків (а.с.15).
Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У скарзі зазначає, що постановлена судом першої інстанції ухвала перешкоджає доступу до правосуддя. Подана нею заява обґрунтована довідками лікаря-психіатра Калинівської ЦРБ, де її мати проходила обстеження. Крім того, нею було подано до суду клопотання про призначення судової психіатричної експертизи. Судом не конкретизовано, які саме недоліки вона не усунула. Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Згідно з частиною 2 статті 369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України), розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вказані норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання її матері ОСОБА_2 недієздатною та призначення опікуна.
Залишаючи заяву ОСОБА_1 без руху суд першої інстанції виходив з того, що:
- ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 1 ст. 299 ЦПК України не залучила до участі у справі орган опіки та піклування, а залучила до участі у справі неналежного учасника справи в якості заінтересованої особи - Калинівську міську раду Вінницької області, а не орган опіки та піклування;
- у порушення ч. 3 ст. 297 ЦПК України ОСОБА_1 не зазначила та не додала доказів, що підтверджують наявність у ОСОБА_2 хронічного чи стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;
- в матеріалах заяви відсутнє вмотивоване клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи із зазначенням експертної установи в якій необхідно провести експертизу;
- заявником до заяви не додано висновок органу опіки та піклування про можливість призначення її опікуном над недієздатною фізичною особою, а також доказів того, що вона зверталася з приводу цього питання до органу опіки та піклування.
Зазначені недоліки заяви, на думку суду, унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі (а.с.7).
28 червня 2023 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи (а.с.9-10).
Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 08 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику з підстав не усунення вказаних судом в ухвалі від 23 червня 2023 року недоліків.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У ч. 1 ст. 294 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України.
Відповідно до частини 1статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Положення статті 185 ЦПК України щодо повернення заяви застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху.
На виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху ОСОБА_1 надала клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи.
Суд, повертаючи заяву ОСОБА_1 обмежився загальними фразами і не зазначив, які саме вимоги, викладені у статтях 175 і 177 цього Кодексу не було усунуто заявником.
Невиконання ОСОБА_1 інших вимог ухвали про залишення заяви без руху (ненадання доказів, що підтверджують наявність у ОСОБА_2 хронічного чи стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; не надання висновку органу опіки та піклування про можливість призначення заявника опікуном, а також доказів того, що вона зверталася з приводу цього питання до органу опіки та піклування), в даному випадку, не могло бути підставою як для залишення заяви без руху, так і для її повернення.
Згідно роз'яснень пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Аналіз наданих сторонами доказів здійснюється судом за результатами розгляду справи по суті, а не на стадії вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі або залишення позову (заяви) без руху.
Крім того, як визначено ч. 2 ст. 294 ЦПК України, з метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
ОСОБА_1 в обґрунтування заяви вказала, що у грудні 2022 року лікарем-психіатром КП «Калинівська центральна лікарня» було надано консультативний висновок спеціаліста, згідно якого встановлений діагноз її матері. На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 до заяви про визнання особи недієздатною надала копію консультативного висновку, що слідує з додатків до заяви.
Неподання заявницею разом із клопотанням документів, передбачених главою 2 розділу IV ЦПК України, може бути підставою для відмови у задоволенні заяви при розгляді її по суті, а не для залишення її без руху відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
Що стосується невірного визначення заявником заінтересованої особи (із змісту судового рішення), то судом зазначено, що ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 1 ст. 299 ЦПК України не залучила до участі у справі орган опіки та піклування, а залучила неналежного учасника справи в якості заінтересованої особи - Калинівську міську раду Вінницької області, однак такий висновок є неправильним.
У ч. 4 ст. 294 ЦПК України зазначено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Частиною першою статті 299 ЦПК України визначено, що справи про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає, в тому числі, за участю представника органу опіки та піклування.
У ст. 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» зазначено, що органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
Відтак, заява про визнання ОСОБА_2 недієздатною має розглядатися за участю виконавчого комітету Калинівської міської ради, як органу опіки та піклування.
Питання про склад учасників (заінтересованих осіб) може бути вирішено судом після відкриття провадження.
Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального закону, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для повернення заяви про визнання особи недієздатною та встановлення опіки над особою були відсутні, вказані доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення вказаної заяви.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.
Згідно зі ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом пунктів 3, 4 частини 5статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, шо відповідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для її скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 364, 367, 379, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 08 серпня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді О.В. Ковальчук
О.С. Панасюк