Справа № 747/482/23
Провадження№ 3/747/283/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2023 року смт Талалаївка
Суддя Талалаївського районного суду Чернігівської області Тіщенко Л.В. розглянула матеріали, що надійшли з Прилуцького РВП ГУНП України в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , пенсіонера, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
17 липня 2023 року в 11 год 50 хв в с Стара Талалаївка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мопедом «Дельта» в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер» з результатом 2, 39 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, матеріали справи містять поштову розписку про вручення судового виклику, про причини неявки суду не повідомив, від нього не надійшла заява про розгляд справи без його участі чи про відкладення розгляду справи, тому справа підлягає розгляду в порядку ч.1 ст. 268 КУпАП без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності враховуючи належне повідомлення про час та місце розгляду справи, дотримуючись вимог ст.268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, під час судового розгляду кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконанні або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд. Крім того, згідно із вимогами ч.1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протокол про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Також суд враховує, що на офіційному сайті Талалаївського районного суду в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи, однак ОСОБА_1 станом розгляду справи не цікавився.
За таких обставин, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також приймаючи до уваги, що участь особи при розгляді справ за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою, суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.2.9 ПДР України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до положень ч.1 ст.130 КУпАП складом адміністративного правопорушення є керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, відмова особи яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення. З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103. За правилами ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з п.2 Інструкції №1452/735 та п.2 Порядку №1103 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 329542 від 17.07.2023 року водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мопедом «Дельта» в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупи нки зі згоди водія на приладі «Драгер», результат огляду - 2, 39 проміле. Викладені в протоколі обставини справи підтверджуються також і долученим відеозаписом, оглянутим в судовому засіданні, з якого вбачається, що патрульний поліцейський автомобіль зупинив водія ОСОБА_2 , який керував скутером, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, водій погодився, також на відеозаписі зафіксовано процес освідування ОСОБА_1 на місці зупинки на стан алкогольного сп'яніння, який проводився на приладі «Драгер», та зафіксовано результат - 2, 39 проміле. Також на відеозапис і зафіксовано, як ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції про те, що вранці пив лікер.
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу. Відповідно до вимог вказаної статті у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені, зокрема: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол, який досліджувався судом під час судового розгляду, містить всі необхідні відомості, передбачені КУпАП, він підписаний особою, яка його склала, особисто ОСОБА_1 , також ним же написано, що випив 200 г лікеру. На підставі викладеного суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 329542 від 17.07.2023 року та долучений до нього відеозапис відповідають вимогам, установленим статтею 256 КУпАП та Інструкції №1376, є належними, допустимим та достовірними доказами у справі, який сумніву у суду не викликає. Крім того, до протоколу долучена роздруківка з приладу «драгер», на якому зафіксовано результат освідування - 2, 39 проміле.
Таким чином в ході розгляду справи було встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Його вина в порушенні Правил дорожнього руху повністю доведена та підтверджується дослідженими матеріалами справи. За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, скоїв правопорушення, що передбачене диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи та були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
У відповідності до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З врахуванням наведеного, особи порушника, суд вважає, що його слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього можливо накласти адміністративне стягнення в межах санкції даної статті у вигляді штрафу з роз'ясненням наслідків порушень строків сплати штрафу.
Крім того, згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував згідно бази даних «ЦУНАМІ», тобто на даний час він є таким, що не має права керування транспортними засобами. Тому вирішуючи питання щодо накладення додаткового адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування, суд виходить з наступного. У відповідності до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, суди не вправі застосовувати адміністратвине сятгення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, коли винна особа взагалі не отримувала такого права. Таким чином відсутні законодавчі підстави застосовувати до ОСОБА_1 додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування.
Також у відповідності до положень ч.5 ст. 283 КУпАП із ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 536, 80 грн.
Керуючись ст. 268, 283, 284, 308, ст. 130 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 536 грн 80 коп.
Роз'яснити положення ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу ДВС за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові.
На постанову може бути подана апеляція в Чернігівський апеляційний суд протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя: Л.В.Тіщенко