Справа № 680/592/23
№2-а/680/6/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року смт Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі :
головуючого судді - Яцини О.І.,
з участю секретаря судового засідання - Стандрійчук М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою інспектора старшого сержанта поліції відділення поліції №1 (м.Кам'янець-Подільський) Головного управління Національної поліції України у Хмельницькій області Самбора І.О. серії ЕАТ № 7654604 від 02 вересня 2023 року його притягнуто до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та накладено 425 гривень штрафу, за те, що він 02 вересня 2023 року о 21 годині 06 хвилин в смт Нова Ушиця, вул. Стара Поштова, 18, керував транспортним засовом - автомобілем FORD FUSION, д.н.з. НОМЕР_1 , без чинного страхового поліса, чим порушив п.2.1. «ґ» ПДР України відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Вважає, що дана постанова є не законною, а тому підлягає скасуванню. Ні адміністративного правопорушення, ні дорожньо-транспортної пригоди він не вчиняв, тому правових підстав вимагати у нього поліс страхування інспектор поліції не мав.
Обставини зазначені у постанові не відповідають дійсності, оскільки страховий поліс № 214391523 про страхування транспортного засобу «FORD FUSION» д.н. НОМЕР_1 , VІN 3FA6P0H74GR118026, що виданий ПАТ «HACK Оранта» станом на 02 вересня 2023 року був дійсний.
Здійснюючи контроль за наявністю страхового полісу працівник поліції міг перевірити його через єдину централізовану базу даних МТСБУ користувачем якої він є. Таким чином, у його діях взагалі відсутня подія та склад адміністративного правопорушення.
У матеріалах справи про адміністративні правопорушення відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт того, що 02 вересня 2023 року в 21 години 06 хвилин у смт Нова Ушиця, вул.Стара Поштова, 18, він керував транспортним засобом без чинного страхового полісу. Отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення ЕАТ № 7654604 від 02 вересня 2023 року винесена з грубим порушенням вимог статті 251 КУпАП.
Зазначив, що на його звернення працівником поліції не було надано можливості скористатися правом на отримання правової допомоги.
За таких обставин, працівником поліції допущено порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Також, просив суд здійснити розподіл судових витрат, що складаються зі сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 13 вересня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику сторін.
Сторонам направлена ухвала про відкриття провадження, відповідачу копія позовної заяви із додатком документів.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.
Суд, дослідивши матеріали справи, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно оцінивши докази по справі, дійшов до такого висновку.
Так, 02 вересня 2023 року старший сержант поліції відділення поліції №1 (м. Кам'янець-Подільський) Головного управління Національної поліції України у Хмельницькій області Самбор І.О. виніс постанову серії ЕАТ № 7654604 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, та застосував до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень.
Із даної постанови вбачається, що 02 вересня 2023 року о 21 годині 06 хвилин в смт Нова Ушиця, вул. Стара Поштова, 18, позивач керував транспортним засовом - автомобілем FORD FUSION, д.н.з. НОМЕР_1 , без чинного страхового поліса, чим порушив п.2.1. «ґ» ПДР України відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.7).
Згідно із копією страхового поліса № 214391523 про страхування транспортного засобу «FORD FUSION», д.н. НОМЕР_1 , VІN 3FA6P0H74GR118026, що виданий ПАТ «HACK Оранта» станом на 02 вересня 2023 року був дійсний (а.с.10).
Власником автомобіля «FORD FUSION», д.н. НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 (а.с.9).
Позивачу надано права на керування транспортними засобами категорії «В» (а.с.8).
Інших доказів по справі про адміністративне правопорушення суду не надано.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.1 «ґ» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Згідно із ч.1 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до постанови серії ЕАТ № 7654604, 02 вересня 2023 року о 21 годині 06 хвилин в смт Нова Ушиця, вул. Стара Поштова, 18, позивач керував транспортним засовом - автомобілем FORD FUSION, д.н.з. НОМЕР_1 , без чинного страхового поліса, чим порушив п.2.1. «ґ» ПДР України відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Проте, згідно із ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності та ст.295 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Водночас, ст.280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно з пп.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Крім того, згідно із ч.2-3 ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано жодних доказів, які б чітко вказували на підтвердження того, що позивачем було здійснено порушення вимог ПДР України в частині відсутності у позивача (водія) чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Дослідивши всі надані докази в сукупності, суд вважає, що постанова про адміністративне правопорушення повністю не відображає опису обставин, встановлених при розгляді справи та сама по собі не підтверджує факту вчинення правопорушення, а лише вказує на нього.
В ході судового розгляду відповідачем жодними належними та допустимими доказами не доведено перед судом факту вчинення позивачем зазначеного у оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення у виді порушення п.2.1. «ґ» ПДР України, зокрема, не представлено фото- відеофіксації можливого порушення правил дорожнього руху.
Отже, до суду будь-яких доказів безпосереднього вчинення правопорушення представлені не були, що є підставою для скасування прийнятої постанови про накладення адміністративного стягнення.
На переконання суду, факт візуального спостереження вчинення адміністративного правопорушення поліцейським без забезпечення належних та допустимих доказів, визначених ст.251 КУпАП України, зокрема відеофіксації всіх суттєвих обставин, не може доводити винуватість особи у вчиненому адміністративному правопорушенні. А відтак, оскільки позивач категорично заперечив факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП України, а відповідач належними та допустимими доказами факту правомірності своєї постанови через доведеність вини позивача у цьому адміністративному правопорушенні не довів, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною, внаслідок чого підлягає скасуванню.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В той же час, суд зауважує, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій інспектора щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не підлягають задоволенню, оскільки не є належним способом захисту, який може бути наданий судом відповідно до положень статей 5, 245 КАС України. Окрім того права та законні інтереси позивача вже повністю поновленні шляхом скасування оскаржуваної постанови, тому в цій частині позову необхідно відмовити.
Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,80 грн необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь позивача.
Відповідно вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, зокрема із договору про надання про надання правової допомоги № 125 від 11 вересня 2023 року, квитанції про оплату гонорару та витрат за надання правової допомоги, акту приймання-передачі виконаної роботи до договору про надання правничої допомоги, що правничу допомогу позивачу надавав адвокат Соловей О.В., в яких передбачено, що вартість наданих адвокатом послуг становить 2000 грн.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про падання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що розмір судових витрат позивача підтверджений належними доказами, відповідач в повній мірі не оспорив розміру понесених позивачем судових витрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені витрати на правничу (правову) допомогу в сумі 2000 грн. Зазначена сума є співмірною до наданих послуг.
Керуючись ст.ст.2, 5, 72-77, 90, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 286 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕАТ № 7654604 від 02 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП - закрити.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судових витрат на відшкодування судового збору та 2000 (дві тисячі) гривень судових витрати на правничу (правову) допомогу, а всього 2536 (дві тисячі п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, місцезнаходження: вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ - 40108824.
Суддя О. І. Яцина