Справа № 680/218/23
№1-кп/680/25/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року смт Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023242000000191 від 02 лютого 2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Рудківці, Новоушицького району, Хмельницької області, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, на утриманні має малолітнього сина, військовозобов'язаного, працюючого керівником ФГ «Житниця», група інвалідності відсутня, соціальної допомоги не утримуючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Новоушицьким РС УДМС України в Хмельницькій області 16 квітня 2014 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,
установив:
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан. Указом Президента України №259/2022 від 18 квітня 2022 року строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №341/2022 від 17 травня 2022 року строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України №573/2022 від 12 серпня 2022 року строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України №757/2022 від 07 листопада 2022 року строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб та Указом Президента України №65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України №2105-ІХ від 03 березня 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.
Відповідно до ч.8 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну допомогу та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Разом з цим, ОСОБА_4 , будучи військовозобов'язаним, обмежено придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65\2022, перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , 23 січня 2023 року о 16 годині 00 хвилини під час вручення відмовився отримати повістку про його виклик на 15 годину 00 хвилин 24 січня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , для проведення призову за мобілізацією та відправлення у військову частину НОМЕР_2 АДРЕСА_2 , відповідно до бойового наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 №001 дск-бг від 01 січня 2023 року.
Однак, всупереч ст.65 Конституції України, п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України №65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України №2105-ІХ від 03 березня 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», п.1 додатку 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №921 від 07 грудня 2016 року та №1487 від 30 грудня 2022 року, ОСОБА_6 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи та розуміючи, що йому потрібно з'явитися о 15 годині 00 хвилин 24 січня 2023 року в ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби у зв'язку із призовом за мобілізацією, без поважних причин, умисно не з'явився за викликом та про причину неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив.
Дії ОСОБА_7 , органом досудового розслідування кваліфіковано за ст.336 КК України, як ухилення від призову за мобілізацією, на особливий період.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні вину в пред'явленому обвинуваченні заперечив. Надав суду показання, що дій щодо ухилення від мобілізації не вчиняв, на усі виклики з'являвся.
Медичні комісії проходив 06 червня 2022 року, 07 липня 2022 року, 13 вересня 2022 року та 28 грудня 2022 року, за результатами комісій його хвороба підтверджувалася. На початку 2023 року йому зателефонувала працівниця ІНФОРМАЦІЯ_4 та повідомила про необхідність прибути 23 січня 2023 року до відділу для проходження повторного ВЛК.
У вказаний день він прибув до відділу, зареєструвався та з іншими військовозобов'язаними на автобусі у супроводі працівників відділу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 поїхав в м.Хмельницький.
Через деякий час по прибуттю в м.Хмельницький їм повідомили, що комісії не буде, оскільки відсутні особові справи. Біля 18 години вони повернулися до ІНФОРМАЦІЯ_4 , усіх інших відпустили, а його покликали до начальника відділу.
Разом із ОСОБА_9 він зайшов до кабінету, де начальник відділу ОСОБА_10 повідомив, що на нього є плани по мобілізації. На що він вказав на не пройдену ВЛК. Після цього ОСОБА_10 зауважив, що є попередня ВЛК.
Далі він та ОСОБА_9 вийшли з кабінету та пішли коридором де він поцікавився про дату наступної ВЛК, на що ОСОБА_11 повідомив, що все в планах мобілізації.
Через два тижня до нього зателефонував слідчий та повідомив про кримінальне провадження за ухилення від призову.
Також ОСОБА_4 зазначив, що 24 січня 2023 року протягом усього дня перебував у себе на господарстві, за медичною допомогою не звертався, оскільки не було потреби.
Вказав на те, що 06 червня 2022 року його визнано тимчасово непридатним. Отримані висновки військово-лікарських комісій не оскаржував.
Разом з тим, вина ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення об'єктивно підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
Витягом із ЄРДР від 02 лютого 2023 року, згідно із яким були внесені відомості до реєстру за №12023242000000191 за ст.336 КК України з приводу того, що у період з 24 січня 2023 року військовозобов'язаний ОСОБА_4 ухиляється від призову на військову службу за мобілізацією (а.с.110).
Рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 02 лютого 2023 року щодо ухиляння військовозобов'язаним ОСОБА_4 від призову на військову службу за мобілізацією (а.с.111).
Постановою та повідомленням від 02 лютого 2023 року про призначення групи прокурорів та старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні №12023242000000191 (а.с.112, 113).
Повідомленням ТВО ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 від 31 січня 2023 року із додатком про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого 336 КК України (а.с.114).
Рапортом начальника відділення обліку мобілізаційної роботи - заступника відділу ОСОБА_12 та його копією про те, що військовозобов'язаний ОСОБА_4 24 січня 2023 року не з'явився на відправку до лав Збройних Сил України (а.с.115, 140).
Аркушем доведення вимог законодавства та його копією від 23 січня 2023 року виписаного на ім'я ОСОБА_4 , згідно із яким у відповідному місці підпис ОСОБА_4 відсутній (а.с.116, 134).
Актом про відмову від підписання аркуша доведення вимог законодавства та його копією від 23 січня 2023 року складеного ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , відповідно до якого ОСОБА_4 відмовився від підписання аркуша доведення вимог законодавства (а.с.117, 135).
Довідкою військово-лікарської комісії та її копією, згідно із якою проведеним медичним оглядом ВЛК 16 вересня 2022 року ОСОБА_4 визнано обмежено придатним до військової служби, непридатним в ДШВ, МП, ПС, спец спорудах (а.с.118, 138).
Повісткою та її копією від 23 січня 2023 року, згідно із якою вона виписана на ім'я ОСОБА_4 , жителя с.Рудківці, якого зобов'язано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 15.00 годину 24 січня 2023 року для призову по мобілізації. Підпис ОСОБА_4 у розписці про отримання повістки відсутній (а.с.119, 131, 132).
Актом про відмову від підписання повістки про призов та його копією від 23 січня 2023 року складеного ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , відповідно до якого ОСОБА_4 після ознайомлення 23 січня 2023 року шляхом прочитання йому змісту повістки про його обов'язок з'явитися о 15.00 годині 24 січня 2023 року на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_4 , для призову на військову службу та відправку для проходження військової служби, а також про встановлену Законом відповідальність за неявку, відмовився від отримання примірника повістки та підписання розписки про отримання повістки (а.с.120, 133).
Актом про неявку за повісткою про призов та його копією від 24 січня 2023 року складеного ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , відповідно до якого ОСОБА_4 попередньо ознайомлений 23 січня 2023 року про його обов'язок з'явитися о 15.00 годині 24 січня 2023 року на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_4 для призову та відправку для проходження військової служби, що підтверджується відомостями акту про відмову від повістки від 23 січня 2023 року не з'явився для призову 24 січня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Про причини неявки не повідомив. Підтверджуючих документів поважності неявки не подав. (а.с.121, 136).
Копією сторінок журналу відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно із якими ОСОБА_4 записаний до журналу як такий, що відвідував відділ 23 січня 2023 року по виклику (а.с.122, 123).
Запитом від 06 лютого 2023 року та відповіддю на нього від 08 лютого 2023 року, згідно із якими ОСОБА_4 знаходиться з 03 березня 2010 року по теперішній час на військовому обліку офіцерів запасу у ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.124, 125).
Карткою обстеження та медичного огляду (планового медичного огляду) від 16 вересня 2022 року, згідно із якою проведеним медичним оглядом ОСОБА_4 визнано обмежено придатним (а.с.137).
Списком військовозобов'язаного ІНФОРМАЦІЯ_4 направлених у в/ч НОМЕР_2 (33 ОМБР Ужгород) від 23 січня 2023 року, відповідно до якого вказаний молодший лейтенант ОСОБА_4 , який визнаний обмежено придатним (а.с.139).
Копією військового квитка серії НОМЕР_3 від 01 грудня 2009 року, згідно з яким ОСОБА_4 прийняв військову присягу 25 липня 2009 року, має військове звання молодший лейтенант, перебуває у запасі, ВОС 101100 (а.с.145, 146).
Протоколом огляду доказів від 22 лютого 2023 року, згідно із яким слідчий оглянув розписку на ім'я ОСОБА_4 ; повістку на відправку ОСОБА_4 та повідомлення; акт про відмову від підписання повістки про призов; аркуш доведення вимог законодавства; акт про відмову від підписання аркуша доведення вимог законодавства; акт про неявку за повісткою про призов; картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_7 ; довідку військово-лікарської комісії; список військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 ; рапорт від 24 січня 2023 року; акт дослідження стану здоров'я №1002; аркуш із копією виписки із медичної карти амбулаторного хворого №1170; копії консультаційного висновку спеціаліста на двох аркушах; копію військового квитка серії НОМЕР_3 на двох аркушах (а.с.147, 148).
Постановою слідчого від 22 лютого 2023 року, відповідно до якої вказані документи визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №12023242000000191 (а.с.149, 150).
Відповіддю на запит слідчого, згідно із якою ОСОБА_4 відповідно до бойового наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 №001 дск-бг від 01 січня 2023 року підлягав призову по мобілізації у військову частину НОМЕР_2 АДРЕСА_2 (а.с.151, 152).
Повідомленням від 23 лютого 2023 року, у якому зазначено, що відповідно до телеграми ІНФОРМАЦІЯ_5 від 04 січня 2023 року №7/3/39 з метою перевірки правомірності винесених рішень ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідно до пункту 2.10.3 наказу №402 від 14 серпня 2008 року, був наказ організувати проходження ВЛК офіцерів запасу, які визнанні районними (міськими) військово-лікарськими комісіями непридатними з виключенням з військового обліку, обмежено придатними та тимчасово непридатними до військової служби, перелік яких військовозобов'язаних зазначений у додатку 1 даної телеграми. В даному переліку числився військовозобов'язаний ОСОБА_4 як обмежено придатний, якого було, згідно із графіком телеграми наведеному у додатку 2, доставлено 23 січня 2023 року військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_7 до ІНФОРМАЦІЯ_8 для перевірки обласною військово-лікарською комісією на предмет правомірності винесення рішення районних військово-лікарських комісій. Але 23 січня 2023 року розгляд обласної військово-лікарської комісії не відбувся по причині відсутності історії хвороби осіб направлених на даний медичний огляд відповідною комісією (а.с.153).
Згідно із актом 1002 дослідження стану здоров'я від 13 вересня 2022 року ОСОБА_4 перебував за направленням на амбулаторному обстеженні у КНП «ХОЛ» ХОР (а.с.141).
Відповідно до виписки із медичної карти хворого №1170 відділення «Неврологічне відділення» ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні з 26 травня 2022 року по 03 червня 2022 у КНП «Новоушицька багатопрофільна лікарня» Новоушицької селищної ради (а.с.142).
Лікарями КНП «ХОЛ» ХОР надано ОСОБА_4 консультативні висновки спеціалістів щодо стану його здоров'я (а.с. 143, 144).
ОСОБА_4 за період з 23 січня 2023 року по 30 січня 2023 року в КНП «Новоушицький центр ПМСД» за медичною допомогою не звертався (а.с.127, 128, 162, 163).
Свідок ОСОБА_8 надав у судовому засіданні показання про те, що обвинувачений ОСОБА_4 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 , як офіцер запасу.
13 вересня 2022 року на військово-лікарській комісії у м.Кам'янець-Подільському ОСОБА_6 висловив скарги щодо болю у спині. Далі його було направлено на додаткове обстеження, де його було визнано обмежено придатним до військової служби.
23 січня 2023 року він супроводжував ОСОБА_4 та інших військовозобов'язаних при поїздці автобусом на контрольне медичне обстеження до обласного територіального центру комплектування, однак обстеження не відбулося, оскільки не були надані медичні документи про хвороби.
Того ж дня, у другій половині дня, вони повернулись на територію ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого до приміщення відділу був запрошений ОСОБА_4 . При спілкуванні із ОСОБА_4 йому було усно доведено зміст статей про мобілізацію, відповідальність за ухилення від мобілізації та надавались для ознайомлення відповідні витяги.
Після чого, ОСОБА_4 вручалася повістка про відправку до військової частини для проходження військової служби. Згідно із повісткою, ОСОБА_4 був зобов'язаний прибути до відділу на 15.00 годину 24 січня 2023 року. Від отримання повістки ОСОБА_4 відмовився, зміст повістки йому було оголошено усно. Причини відмови він не пам'ятає. Далі комісією було складно акт про відмову від отримання повістки, після чого ОСОБА_4 пішов.
24 січня 2023 року ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явився.
При оголошенні повістки ОСОБА_4 було роз'яснено, що він буде проходити військову службу на посадах у тилових частинах, так як він визнаний обмежено придатним.
Свідок ОСОБА_13 надав у судовому засіданні показання про те, що 23 січня 2023 року був черговим у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після 15.00 години до приміщення відділу зайшов ОСОБА_4 , його записали до журналу відвідувачів та направили до кімнати для прийому громадян.
У вказаній кімнаті ОСОБА_4 перебував 30-40 хвилин, із ним спілкувались ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 . Після вказаного спілкування він довідався, що ОСОБА_4 відмовився від отримання повістки. На наступний день ОСОБА_4 до відділу на відправку не з'явився.
Свідок ОСОБА_14 надала у судовому засіданні показання про те, що станом на січень 2023 року вела кадрову роботу та, за вказівкою начальника, допомагала іншим працівникам. Достовірно не пам'ятає чи здійснювала оповіщення по телефону ОСОБА_4 для явки до відділу щоб звірити облікові данні чи долучити документи до особової справи. 23 та 24 січня 2023 року ОСОБА_4 не бачила.
Свідок ОСОБА_15 надала у судовому засіданні показання про те, що її чоловік ОСОБА_4 по телефону був викликаний на 08.00 годину 23 січня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження військово-лікарської комісії. 23 січня 2023 року вони прибули до смт Нова Ушиця, вона пішла на роботу, а ОСОБА_4 до Третього відділу. Через деякий час ОСОБА_4 зателефонував та повідомив, що його та інших військовозобов'язаних везуть в м.Хмельницький для проходження медичної комісії. Потім телефонував та повідомив, що комісію не пройшли. Біля 15.00 години повідомив, що виїжджають із м.Хмельницький і біля 17.30 години прибув до їх машини. Був знервований, обурювався, що не пройшли медичну комісію. Повідомив, що у нього відбулась сварка із працівником відділу щодо не проходження комісії. 24 січня 2023 року був постійно вдома та на роботі, за медичною допомогою не звертався.
Свідок ОСОБА_12 надав у судовому засіданні показання про те, що ОСОБА_4 є офіцером запасу. Він був викликаний 23 січня 2023 року для уточнення облікових даних, розмови та вручення повістки. У другій половині дня, у його, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 присутності в кімнаті прийому громадян ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 було доведено аркуш вимог законодавства, його обов'язки та відповідальність за їх невиконання та ухилення від мобілізації. Вручалася повістка для відправки до військової частини на 15.00 годину 24 січня 2023 року, однак від отримання повістки той відмовився, зміст повістки йому було оголошено усно, тому він рахується таким, що отримав повістку. Причини відмови він не пояснив. Далі комісією було складно акт про відмову від отримання повістки.
24 січня 2023 року ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явився. При врученні повістки ОСОБА_4 було роз'яснено, що він буде проходити військову службу на тилових посадах військової частини у АДРЕСА_2 , так як він визнаний обмежено придатним. Далі було складено акт про неявку та матеріали були направлені до поліції.
Свідок ОСОБА_9 надав у судовому засіданні показання про те, що від керівництва надійшов наказ про необхідність направлення до військової частини у АДРЕСА_2 офіцера, який буде займати тилові посади, дозволено обмежено придатного до військової служби. Тому, 23 січня 2023 року орієнтовно о 16.20 год, у присутності ОСОБА_12 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , ним було заповнено бланк повістки про відправку до військової частини 15.00 годині 24 січня 2023 року на ім'я військовозобов'язаного ОСОБА_4 та підписано у начальника відділу. Далі ця повістка вручалася ОСОБА_4 , однак останній відмовився від її отримання, причини не пояснив. Зміст повістки та зміст аркуша законодавства було зачитано в голос. Підписувати аркуш законодавства ОСОБА_4 також відмовився. Далі було складено акти про відмову від отримання повістки та підписання аркуша законодавства. 24 січня 2023 року ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явився.
Свідок ОСОБА_16 надала у судовому засіданні показання про те, що вона є військовозобов'язаною і на початку 2023 року була викликана до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження військово-лікарської комісії. У визначений день вона прибула до відділу, на шикуванні перед відправкою до м.Хмельницького для проходження комісії та у самому автобусі бачила ОСОБА_4 серед інших військовозобов'язаних. Біля 17-ї години повернулись на територію відділу.
Свідок ОСОБА_10 надав у судовому засіданні показання про те, що він є начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_4 є військовозобов'язаним та за станом здоров'я є обмежено придатним. Він підлягає призову, але на посади у тилові частини. Достеменно не пам'ятає чи йому доповідали про те, що ОСОБА_4 відмовився 23 січня 2023 року від отримання повістки. Про те, що ОСОБА_4 не з'явився за викликом на 15.00 годину 24 січня 2023 року довідався із письмового рапорта. Окрім того зазначив, що направлення чи не проходження контрольного медичного огляду не перешкоджало призову ОСОБА_4 , оскільки у нього були дійсні результати огляду районної військово-лікарської комісії.
Свідок ОСОБА_17 надав у судовому засіданні показання про те, що за час несення служби на території Третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , зустрічав ОСОБА_4 одного разу в грудні 2022 року, серед інших військовозобов'язаних, які як і він їхали на медичну комісію.
Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст.91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст.93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву в своїй належності та допустимості, не викликають.
Оцінюючи докази, безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Оцінюючи показання свідків працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 , наданими в судовому засіданні, суд враховує, що їх покази прямо стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення і безпосередньо стосуються фактів, які мали місце 23 та 24 січня 2023 року, зокрема твердження того, що ОСОБА_4 відмовився від отримання повістки, проте її зміст був оголошений йому, а саме про необхідність прибути до Третього відділу на 15.00 годину 24 січня 2023 року, однак останній на час визначений у повістці не з'явився.
Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За змістом ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно зі ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу, громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 336 КК України (ухилення від призову за мобілізацією), проявляється в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов'язку вчинюється шляхом вчинення певних дій). Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара, зокрема до військового комісаріату для відправлення до військової частини. Злочин є закінченим з моменту неявки військовозобов'язаного до такого місця.
Згідно із проведеним 16 вересня 2022 року медичним оглядом ОСОБА_4 він пройшов ВЛК та визнаний обмежено придатним до військової служби, однак 23 січня 2023 року відмовився від отримання мобілізаційної повістки та на 15.00 годину 24 січня 2023 року, в час указаний у повістці, не з'явився, про причини неявки не повідомляв.
Суд вважає, що посилання обвинуваченого на те, що 23 січня 2023 року йому не вручали повістку, є намаганням ухилитися від відповідальності. Оскільки, досліджені у судовому засіданні докази спростовують таке твердження обвинуваченого.
Також, суд відхиляє інші доводи сторони захисту.
Зі змісту повістки видно, що вона містить повну інформацію для військовозобов'язаного щодо дій, які він зобов'язаний вчинити, відтак посилання захисника на невідповідність форми повістки діючим нормативним документам немає правового значення для визнання такої незаконною, тому такі доводи суд відхиляє.
У судовому засіданні було з'ясовано, що на час вручення повістки, існували чинні результати ВЛК, згідно із якими обвинуваченого визнано обмежено придатним. А направлення на військову службу відбувалося у військову частину на посади для осіб, які за станом здоров'я є обмежено придатні.
Також, суд вважає, що посилання сторони захисту на не проходження 23 січня 2023 року медичного огляду регіональної ВЛК, як на підставу відсутності підтвердження стану здоров'я і можливості прийняття іншого рішення, ніж визначено рішенням ВЛК від 16 вересня 2022 року, є необґрунтованим, оскільки обвинувачений ці результати ВЛК не оскаржував.
Суд критично відноситься до посилання сторони захисту, щодо відсутності права підпису повістки начальником та відсутності правосуб'єктності ІНФОРМАЦІЯ_4 , з огляду на те, що ІНФОРМАЦІЯ_9 функціонує у структурі Міністерства оборони України та наділений специфічними повноваженнями у сфері оборони. Поряд із цим до ІНФОРМАЦІЯ_3 входять відділи, які в процесі реформ були реорганізовані із колишніх військкоматів, та діють в межах підпорядкованій їм території. Відтак, легітимність кадрових призначень та роботи під сумнів не ставиться.
На думку суду, посилання захисника на невідповідність складеного акту про відмову ОСОБА_4 від підпису розписки про отримання повістки, складеного працівниками відділу ТЦК, за відсутності понятих чи інших незалежних, на їх думку, осіб, є неспроможними, оскільки вказана дія відбувалася на об'єкті з особливим режимом функціонування, доказів упередженого ставлення працівників відділу до ОСОБА_4 стороною захисту не надано, тому до уваги такі посилання не беруться.
Отже, ОСОБА_4 , будучи обізнаним та маючи об'єктивну можливість прибути у визначений час, тобто на 15.00 годину 24 січня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 для відправлення на проходження військової служби за мобілізацією не прибув, чим ухилився від призову на військову службу за мобілізацією.
Суд вважає, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мало місце, його дії містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, і становлять собою ухилення від призову за мобілізацією, на особливий період.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю доведена у судовому засіданні і він підлягає покаранню за його вчинення.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого визнається винним обвинувачений, згідно зі ст.12 КК України кваліфікується як нетяжкий злочин.
Щодо особи обвинуваченого, то ОСОБА_4 є громадянином України, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, є фермером, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, за лікуванням не звертався, раніше не судимий.
Згідно із досудовою доповіддю виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства (а.с.108, 109). На думку суду, висновок органу пробації щодо можливості звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України може бути врахований судом у сукупності з обставинами, передбаченими ст.65 КК України, під час призначення покарання за вчинене кримінальне правопорушення у мінімальних межах, визначених у санкції статті, однак не є вирішальним під час прийняття судом відповідного рішення. Тобто висновок органу пробації для суду носить рекомендаційний характер.
У зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого в подальшому продовжено і він діє до сьогодні. Відповідно до вимог Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. ОСОБА_4 будучи громадянином України, не дотримався Конституції України та законів України та ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Окремо суд враховує суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, оскільки ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони та призводить до незабезпечення обороноздатності України, зокрема комплектування її Збройних Сил, на які відповідно до ч.2 ст.17 Конституції України покладаються найважливіші функції: оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.
З огляду на вищевикладене, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим, особу винного, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання, а також беручи до уваги те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а тому суд, враховуючи позицію прокурора, прийшов до висновку призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією статті. Таке покарання буде відповідати його загальній меті та справедливим. На думку суду, підстави для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням відсутні, адже це не буде достатнім для його виправлення та не відповідатиме суспільному інтересу в державі, яка протистоїть злочинній військові агресії російської федерації, що, в разі такого застосування, може стати негативним прикладом для інших осіб.
Процесуальні витрати - відсутні.
Речові докази підлягають вирішення відповідно до ст.100 КПК України.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосувались.
Керуючись ст.ст.370-371, 373-376 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу його фактичного затримання на виконання вироку суду.
Речові докази по справі: розписку на ім'я ОСОБА_4 ; повістку на відправку ОСОБА_4 та повідомлення; акт про відмову від підписання повістки про призов; аркуш доведення вимог законодавства; акт про відмову від підписання аркуша доведення вимог законодавства; акт про неявку за повісткою про призов; картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_7 ; довідку військово-лікарської комісії від 16 вересня 2022 року №3/326; список військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 ; рапорт від 24 січня 2023 року; акт дослідження стану здоров'я №1002; аркуш із копією виписки із медичної карти амбулаторного хворого №1170; копії консультаційного висновку спеціаліста на двох аркушах; копію військового квитка серії НОМЕР_3 на двох аркушах - які зберігаються при справі, після набрання вироком законної сили, зберігати в матеріалах даної справи.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1