Чортківський районний суд Тернопільської області
копія
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" вересня 2023 р. Справа № 598/1958/17
Номер провадження1-кп/608/7/2023
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника органу ювенальної поліції
ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в режимі відеоконференції з Тульчинським районним судом Вінницької області та Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого за п. 10 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 153 Кримінального кодексу України ОСОБА_8 ,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Чортківського районного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12017210000000203 від 26.06.2017 по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 10 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 153 Кримінального кодексу України.
Під час досудового розслідування кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався ухвалами суду.
Прокурор ОСОБА_9 скерувала до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , терміном на два місяці без визначення суми застави. В клопотанні вказала, що ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 25 липня 2023 року строк тримання під вартою ОСОБА_8 продовжено до 22 вересня 2023 року включно. Завершити судове провадження у вказаний термін неможливо через обсяг питань, що підлягають вирішенню та матеріалів кримінального провадження, які необхідно дослідити а також поведінку сторони захисту, спрямовану на максимальне затягування строків розгляду кримінального провадження шляхом зловживання процесуальними правами та невжиття заходів для забезпечення явки до суду свідків захисту. Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , згідно з вимогами пунктів 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Викладені в клопотанні про продовження строків тримання під вартою ризики не зменшились, існують по даний час та в сукупності дають достатні правові підстави для продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При оцінці існування вказаних ризиків, слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у випадку визнання його винним у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях; місце його проживання за місцем проживання свідків; протиправну поведінку обвинуваченого у місцях попереднього ув'язнення, негативну характеристику за місцем навчання. У даному випадку існування ризиків, в тому числі і втечі від правоохоронних органів та суду об'єктивно вбачається з відомостей, що наявні у кримінальному провадженні. Крім того, у порушення ч. 5 ст. 132 КПК України, стороною захисту до цього часу не надано будь-яких доказів, які б спростовували наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Також, як відповідний ризик слід враховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні. Просить не визначати розмір застави при продовженні тримання обвинуваченого під вартою, так як, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який спричинив загибель людини.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання в повному обсязі, посилаючись на підстави, наведені у ньому.
Потерпілий ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_8 , захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 заперечують щодо задоволення клопотання прокурора, просять змінити обвинуваченому тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Адвокат ОСОБА_4 також зазначив, що звертаючись до суду із вказаним клопотанням, прокурор в черговий раз зловживає своїми правами та обов'язками. Продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має відбуватись за правилами обрання такого виду запобіжного заходу. Разом з тим, клопотання прокурора не містить обґрунтування зазначених у ньому ризиків. Вказує, що ОСОБА_8 від початку досудового розслідування не перебував в розшуку, не має доказів, що він мав намір перетнути кордон. Також, стороною обвинувачення не надано доказів, що ОСОБА_8 чинив тиск на учасників процесу. Обвинувачений довший час перебуває в СІЗО, однак, ніяких кримінальних правопорушень за цей час не вчинив. Вважає, що сама тільки тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_8 , не може бути підставою для його тримання під вартою. Враховуючи наведене, просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід щодо ОСОБА_8 на цілодобовий домашній арешт за місцем його реєстрації та проживання з застосуванням електронних засобів контролю.
Потерпілий ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора.
Законний представник обвинуваченого ОСОБА_5 при вирішенні клопотання покладається на думку суду.
Представник органу ювенальної поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 підтримує клопотання прокурора.
Розглянувши вказане клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 10 ч.2 ст.115, ч. 3 ст. 153 КК України.
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 25 липня 2023 року строк тримання під вартою ОСОБА_8 продовжено до 22 вересня 2023 року включно без визначення суми застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною першою статті 201 КПК України визначено, зокрема, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
На переконання суду, зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому в контексті розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не переглядає рішення про його застосування, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв'язку з плином часу. Такий висновок опосередковано ґрунтується на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, які унеможливлюють подання обвинуваченим чи його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Таким чином, суд констатує, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
З огляду на зазначені положення закону, суду під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу, необхідно в межах доводів відповідних клопотань розкрити питання існування обставин, про які не було відомо сторонам, та які не були предметом оцінки під час прийняття рішення про продовження запобіжного заходу, та чи виникли після постановлення такого рішення нові обставини, що свідчать про зменшення встановлених ризиків.
Разом з тим, доводи клопотання про зміну запобіжного заходу зводяться до незгоди з висновками суду, які покладені в основу ухвали про продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою.
Отже, серед наведених захистом доводів, суд встановив, що вони вже були предметом оцінки під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою та не є новими у розумінні ст. 201 КПК України. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 10 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 153 КК України, за одне з яких можливе призначення покарання у виді позбавлення волі до п'ятнадцяти років, що відповідає законодавчо передбаченим підставам (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України) для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, метою якого є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу, суд зазначає наступне.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу, ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_8 від суду, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, одне з яких класифікується, як особливо тяжкий злочини, що позбавляє застосування норм статей 69 та 75 КК України.
Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув'язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд враховує те, що згідно з передбаченою КПК України процедурою, отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України), суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи викладені ризики, застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме: домашнього арешту, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків, оскільки, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою та потенційними спробами впливати свідків чи уникати правосуддя.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Також, враховуючи, що одне із кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_8 , пов'язане із застосуванням насильства та спричиненням загибелі людини, підстав для визначення йому розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора ОСОБА_9 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці, тобто до 19 листопада 2023 року включно, без визначення суми застави.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_8 , начальнику ДУ «Чортківська УВП № 26».
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Головуюча суддя:/підпис/
Згідно з оригіналом
Ухвала набрала законної сили "___" ________________ 2023р.
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи №598/1958/17
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Копію ухвали видано "____"_________________року
Секретар: