Справа № 724/4029/23
№ провадження 2/588/279/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2023 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючої судді Щербаченко М. В., за участю секретаря судового засідання Безкоровайної А.С., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Тростянці у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,
УСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача
Позивач ОСОБА_1 у квітні 2023 року звернувся до суду з указаним позовом, який мотивував тим, що 30.04.2022 року ОСОБА_4 отримав від нього у борг грошові кошти у сумі 25000 грн. на підставі розписки, власноручно написаної відповідачем, згідно якої борг він мав повернути до 10.02.2023 року. Але у зазначений строк борг не був повернутий. 18.02.2023 та 23.03.2023 позивач направив відповідачу претензій щодо повернення боргу. Незважаючи на це, відповідач борг не повернув та всіляко ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, не бере трубку та погрозливо відповідає на смс. Оригінал розписки власноручно написаної та підписаною відповідачем перебуває у позивача.
Посилаючись на указані обставини, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_4 на його користь борг у розмірі 25000 грн. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач у судове засідання повторно не з'явися, повідомлявся належним чином про час і місце судового розгляду. Від відповідача не надійшло відзиву на позов та заяви про розгляд справи за його відсутності. За таких обставин, враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04.05.2023 року указану цивільну справу передано за підсудністю до Охтирського міськрайонного суду Сумської області.
Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16.06.2023 року указану цивільну справу передано за підсудністю до Тростянецького районного суду Сумської області.
Ухвалою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 28.06.2023 року було відкрито провадження, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 21.08.2023 року судове засідання було відкладено через неявку сторін.
Фактичні обставини, установлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом установлено, що ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, НОМЕР_1 , власноручно написав розписку 30.04.2022 року, відповідно до якої отримав в борг від ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_2 від 09.07.2020), 25 000 грн., які зобов'язується повернути до 10.02.2023 року без відсотків. У випадку прострочення зобов'язується повернути вказану суму з відсотками 10% річних за весь період прострочки (а. с. 14).
Оригінал указаної розписки від 30.04.2022 року знаходився до цього часу у позивача, який надав її суду для приєднання до матеріалів справи.
18.02.2023 та 23.03.2023 позивач направив відповідачу претензії щодо повернення боргу на зазначений ОСОБА_1 рахунок в АТ КБ «Приватбанк», які залишились без виконання (а.с.12,13).
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики унаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Особа, яка має боргову розписку, в якій немає даних про позикодавця, вважається позикодавцем при відсутності належних і допустимих доказів, визначених частиною другою статті 76 ЦПК України, що спростовують зміст боргового документа, або є докази неправомірного заволодіння такою розпискою особою, яка нею володіє (рішення правоохоронних органів тощо).
Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 583/97/19, провадження, № 61-13172св19, а також зі змістом статті 545 ЦК України.
З огляду на викладене, суд на підставі наданої ОСОБА_1 оригіналу розписки від 30.04.2022 року дійшов висновку про наявність між сторонами правовідносин, які випливають із договору позики, оскільки наявна у позивача розписка підтверджує як факт укладення договору позики, так і факт отримання відповідачем від позивача коштів в сумі 25000 грн. Розписка містить всі відомості, які ідентифікують особу позивача та позичальника ОСОБА_4 , в якій указано його реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який підтверджено органом ДПС (а.с.16)
Доказів того, що позивач неправомірно заволодів цією розпискою суду не надано. Доказів повернення коштів за борговою розпискою ОСОБА_4 суду не надав.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Отже, оскільки у строк до 10.02.2023 відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань, чим порушив права позивача, а тому суд дійшов, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Висновки суду щодо розподілу судових витрат
Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог.
Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1073,60 грн. судового збору.
На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за борговою розпискою від 30.04.2022 в сумі 25000 грн. 00 коп. та 1073 грн. 60 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 20.09.2023 року.
Позивач
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3
Відповідач
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1
Суддя М.В.Щербаченко