ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
21.09.2023Справа № 910/13505/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс», м. Київ
про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса», м. Київ
про стягнення 2 054 442,57 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» (далі - ТзОВ «СВП Плюс»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» (далі - ТзОВ «Дієса»/відповідач) про стягнення 2 054 442,57 грн, у тому числі:
- 494 856,00 грн - основного боргу, 105 627,65 грн - штрафних санкцій та інфляційних втрат за товар, поставлений за договором поставки №1/09/05/2020/П від 28.05.2020;
- 56 214,00 грн - основного боргу, 16 597,87 грн - штрафних санкцій та інфляційних втрат за товар, поставлений за договором №121244 від 08.09.2020 та накладною №104 від 02.02.2023;
- 903 648,70 грн - основного боргу, 477 498,35 грн - штрафних санкцій та інфляційних втрат за товар, поставлений за договором №121244 від 08.09.2020 та накладною №105 від 02.02.2023.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.08.2023 прийняв позовну заяву ТзОВ «СВП Плюс» до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 25.09.2023.
19.09.2023 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, а також заява про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на кошти ТзОВ «Дієса» у сумі, що дорівнює позовним вимогам та становить 2 054 442,57 грн, розміщених на рахунках ТзОВ «Дієса», зокрема, але невиключно, на рахунку НОМЕР_1 , код платника 36483471, надавач платіжних послуг - філія головне правління АТ Ощадбанк по м. Києву, інших рахунках, відкритих в інших банківських установах, а також на транспортні засоби боржника з накладенням заборони на їх відчуження.
21.09.2023 до канцелярії суду від ТзОВ «Дієса» надійшли заперечення проти задоволення заяви про забезпечення позову.
Ознайомившись із поданою ТзОВ «СВП Плюс» заявою про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що 15.09.2023 до позивача надійшов лист відповідача від 11.09.2023 щодо розгляду плану санкції, в якому ТзОВ «Дієса» частково визнає заборгованість перед позивачем у розмірі 1 454 718,70 грн. Водночас, у додатку до даного листа ТзОВ «Дієса» пропонує позивачу: списати всі штрафні санкції, які відповідач зобов'язаний сплатити за договорами поставки, списати частину заборгованості у розмірі 574 307,45 грн; частину визнаної заборгованості у розмірі 443 995,64 грн відповідач пропонує сплатити позивачу у невизначений строк і лише за умови отримання відповідачем відшкодування понесених внаслідок збройної агресії РФ збитків; частину заборгованості у розмірі 436 415,61 грн відповідач пропонує повернути позивачу протягом 60 місяців з дня затвердження кредиторами плану санації щомісячними платежами. Отже, позивач зазначає, що відповідач фактично пропонує повернути позивачу протягом 5 років з дня затвердження плану санації 21,24 % від суми грошових зобов'язань відповідача перед позивачем. Крім того, ТзОВ «Дієса» як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову посилається на те, що з 05.09.2023 Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/12677/23 за заявою ТзОВ «Делонгі Україна» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Дієса».
Таким чином, на думку ТзОВ «СВП Плюс», умови відновлення платоспроможності відповідача, викладені у плані санації, свідчать про вжиття заходів ТзОВ «Дієса» щодо уникнення повернення позивачу 78,76% від суми заборгованості, всього у розмірі 1 618 026,96 грн, та про створення відповідачем умов для неможливості стягнення з нього в майбутньому інших сум заборгованості, окрім запропонованих ним самим, внаслідок чого, існує ризик невиконання рішення господарського суду про стягнення коштів.
Дослідивши наведені ТзОВ «СВП Плюс» обґрунтування щодо вжиття заходів до забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Разом із тим, до поданої ТзОВ «СВП Плюс» заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Зокрема, наявність на розгляді Господарського суду міста Києва заяви ТзОВ «Делонгі Україна» про відкриття провадження у справі №910/12677/23 про банкрутство ТзОВ «Дієса», не є безумовною підставою для вжиття заходів забезпечення позову в межах справи про стягнення з ТзОВ «Дієса» заборгованості, а долучений до заяви лист відповідача від 11.09.2023, в якому ТзОВ «Дієса» частково визнає заборгованість перед позивачем у розмірі 1 454 718,70 грн та пропонує сплатити позивачу частину заборгованості у певний строк, свідчить не про уникнення відповідача від виконання зобов'язань, а навпаки, про намагання врегулювати спір з позивачем.
Таким чином, заява ТзОВ «СВП Плюс» мотивована лише припущенням заявника про потенційну можливість невиконання судового рішення в майбутньому.
Відтак, заявником не наведено достатніх, належних та допустимих у розумінні вищенаведених положень ГПК України обґрунтувань наявності обставин та відповідно необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Отже, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТзОВ «СВП Плюс» про вжиття заходів забезпечення.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Бондарчук