ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/652/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Акціонерного товариства "Акцент-Банк"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 129755 грн 22 коп.
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Акціонерне товариство "Акцент-Банк" із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № N20.66.0000000126 від 01.02.2021 в сумі 129755 грн 22 коп., з яких 87996 грн 33 коп - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 20538 грн 89 коп - загальний залишок заборгованості за процентами; 14220 грн 00 коп - загальний залишок заборгованості за винагородою; 1000 грн 00 коп. - штраф (фіксована складова); 6000 грн 00 коп. - штраф (змінна складова).
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
18.07.2023 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу на адресу, що зазначена в позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення, яке суд надсилав відповідачу, повернулось до суду із відміткою відділення Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулися до суду у зв'язку з їх неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Відзиву на позов у встановлений судом строк відповідач не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Як вбачається із ч. 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань із повернення суми отриманого кредиту згідно з умовами кредитного договору №20.66.0000000126 від 01.02.2021 виникла заборгованість з основного боргу в сумі 87996 грн 33 коп., заборгованість за процентами в сумі 20538 грн 89 коп., заборгованість за винагородою в сумі 14220 грн 00 коп. За порушення термінів платежів, на підставі п.5.8. кредитного договору позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 1000 грн 00 коп. (фіксована складова) та 6000 грн 00 коп. (змінна складова). Позивач обґрунтував позов ст.525, 526, 530, 549, 610, 612, 1054 ЦК України.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, не надав заперечень щодо факту отримання кредитних коштів та не спростував суми заявленої до стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обставини справи, оцінка доказів.
01.02.2021 АТ "Акцент-Банк"(банк) та ФОП ОСОБА_1 (позичальник) уклали кредитний договір №20.66.0000000126 (надалі - Договір).
Істотні умови кредитування.
Вид кредиту - строковий кредит (А 1.).
Ліміт цього Договору: у розмірі 120 000,00 (сто двадцять тисяч гривень нуль копійок): на фінансування поточної діяльності (А 2.)
Термін повернення кредиту - 31 січня 2024. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (Додаток №1 цього Договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування (А 3.).
За користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20, 90% (двадцять цілих дев'яносто сотих) % річних (А 6.).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360").
Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день (А 8.).
Позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% (нуль цілих сімдесят дев'ять сотих) від суми зазначеного у п. А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати (А 10.).
Відповідно до п.1.1. договору, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А 1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Строковий кредит (далі - "кредит") надасться банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Термін повернення кредиту зазначений у п. А. 3 цього договору (п. 1.2).
Усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього договору - "Істотні умови кредитування" (п. 1.3).
Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України (далі- "НБУ"), що регулюють кредитні правовідносини (п. 1.4).
Банк зобов'язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів позичальнику на цілі, відмінні від платежів на сплату судових витрат, у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.12 цього Договору (п. 2.1.2).
Позичальник зобов'язується: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього договору (п. 2.2.1).
Сплатити проценти за користування кредитом відповідно до пп.. 4.1, 4.2., 4.3 цього договору (п. 2.2.2).
Повернути кредит у терміни, встановлені пп..1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору (п. 2.2.3.).
Сплатити Банку винагороду відповідно до пп.. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору (п. 2.2.5.).
3а користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з пп.. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі зазначеному у п. А.6 цього Договору.
Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами (п. 6.1).
Цей Договір у частині п. 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором (п. 6.2).
В додатку №1 до Договору сторони погодили графік щомісячного погашення кредиту, сплати процентів та комісійних винагород, в якому визначені відповідні суми, які підлягають сплаті. Графік передбачає сплату відповідачем визначених сум до 01 числа щомісячно, починаючи з 01.03.2021 до 31.01.2024.
Відповідно до п.5.8. договору, сторони погодили, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов"язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф , що розраховується за такою формулою:1000 грн 00 коп. + 5 % від суми встановленого у п.А2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
На виконання умов Договору позивач перерахував на відповідний рахунок відповідача кошти в сумі 120 000 грн 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером №TR.16660514.262294.64999 від 01.02.2021, копія якого приєднана до матеріалів справи.
Відповідач в порушення умов договору кредитні кошти не повернув, проценти за користування ними та винагороду не сплатив.
08.05.2023 банк звернувся до позичальника з вимогою погасити поточну заборгованість за кредитним договором. Докази направлення містяться у матеріалах справи.
Однак вказану вимогу відповідач залишив без відповіді та виконання, у зв"язку з чим позивач керуючись п.5.8. договору нарахував штраф в сумі 1000 грн 00 коп. (фіксована складова) та 6000 грн 00 коп. (змінна складова) та звернувся в суд за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
Згідно із ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як визначено в ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Пунктом 1 ст.530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.
Згідно з ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Висновок суду.
Факт прострочення повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними та винагороди підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем.
Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу, суд зазначає таке.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського Кодексу та інших законодавчих актів щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-ІХ від 15.03.2022 Прикінцеві та Перехідна положення ЦК України були доповнені п. 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак враховуючи той факт, що штраф нарахований позивачем після 24.02.2022, вимоги у частині стягнення 7000 грн 00 коп. штрафу (1000 грн 00 коп. штраф (фіксована складова), 6000 грн 00 коп. штраф (змінна складова) не належить до задоволення.
За таких обставин суд дійшов висновку прочасткове задоволення позову та стягнення з відповідача 87996 грн 33 коп. - заборгованості за кредитним договором, 20538 грн 89 коп. - заборгованості за процентами, 14220 грн 00 коп. заборгованості за винагородою.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2684 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №6005315378810 від 28 травня 2023 року.
Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в сумі 2 539 грн 20 коп. суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. 8, 124, 129 Конституції України, статтями 2,129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 129755 грн 22 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074, код 14360080) 87996 (вісімдесят сім тисяч дев"ятсот дев"яносто шість) грн 33 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 20538 (двадцять тисяч п"ятсот тридцять вісім) грн 89 коп. - проценти за користування кредитом, 14220 (чотирнадцять тисяч двісті двадцять) грн 00 коп. - заборгованість за винагородою, а також 2 539 (дві тисячі п"ятсот тридцять дев"ять) грн 20 коп. судового збору.
В частині позовних вимог про стягнення 7000 (сім тисяч) грн 00 коп. штрафу відмовити.
Судовий збір в сумі 144 (сто сорок чотири) грн 80 коп. покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 20.09.2023
Суддя Т. В. Максимів