номер провадження справи 12/160/21-9/21/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.09.2023 Справа № 908/2520/21
м.Запоріжжя
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд.35)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар» (69063, м. Запоріжжя, вул. Покровська, буд. 24)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд.14)
про стягнення 1 484 903,42 грн
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників:
від позивача: Аксарін Р.М.;
від відповідача: Ємельянова О.О.;
від третьої особи: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» з позовною заявою про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей «Енергодар» суми 1 405 024,32 грн основного боргу, суми 55 452,06 грн пені, суми 11 198,71 грн - 3% річних та суми 13 228,33 грн інфляційних втрат, всього - загальної суми 1 484 903,42 грн.
Ухвалою суду 06.09.2021 (суддя Смірнов О.Г.) відкрито провадження у справі №908/2520/21 (номер провадження 12/160/21), постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Ухвалою суду від 27.10.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго». Ухвалою суду від 06.12.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2022 справу № 908/2520/21 визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 14.02.2022 вказана справа прийнята до розгляду (провадження) суддею Боєвою О.С., присвоєно справі номер провадження 12/160/21-9/21/22, постановлено призначити повторне проведення підготовчого провадження у справі, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 07.07.2023 закрито підготовче провадження у справі №908/2520/21 та призначено справу до судового розгляду по суті.
08.09.2023 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які підтримані позивачем та мотивовані наступним. Між позивачем та відповідачем було укладено публічний договір № 1207 від 01.11.2019 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом підписання споживачем заяви-приєднання. Відповідачем були отримані рахунки за постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за період січень - червень 2021 року на загальну суму 2224024,32 грн, які були сплачені відповідачем частково, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1405024,32 грн. У зв'язку з несвоєчасною та неповною оплатою вартості електричної енергії, відповідачу за період прострочення заборгованості нараховано до сплати пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Позов обґрунтовано ст.ст. 16, 526, 530, 610-612, 625, 629, 634, 714 ЦК України, ст. ст. 193, 230 ГК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЕКП України №312 від 14.03.2018 та умовами договору.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне. Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Місто для людей Енергодар» вважає невідповідність обсягів спожитої електричної енергії, некоректність сформованих позивачем рахунків за електричну енергію та фактичну відсутність заборгованості. Зазначив, що позивачем безпідставно збільшена заборгованість відповідача за договором; за фактичними даними лічильників електроенергії місць загального користування, встановлених на об'єктах відповідача, позивач безпідставно перевищив дані про розмір обсягу поставки відповідачу електроенергії. Таке перевищення сталося, оскільки розрахункова схема, за якою ведеться розрахунок за електричну енергію, що витрачається для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, за показаннями загальнобудинкових засобів обліку, при наявності лічильників, встановлених безпосередньо на ці нужди - не відповідає вимогам діючого законодавства. Про це відповідач неодноразово заявляв позивачу та пропонував внести зміни у договори про постачання та розподіл електричної енергії, але отримав безпідставну відмову від позивача та оператора системи розподілу в особі ПАТ «Запоріжжяобленерго». Також відповідач повідомляв про той факт, що однолінійні схеми електропостачання, які використовуються позивачем, не дають можливості правильно нараховувати обсяг спожитої відповідачем електроенергії. Договір про постачання та розподіл електроенергії укладений на всі будинки, а не на кожен будинок окремо. Багатоквартирний будинок - це окремий об'єкт (електрифікована споруда), який має індивідуальні характеристики та особливості, кожний такий окремий об'єкт потребує індивідуального підходу. Відповідач вважає безпідставним використання загальнобудинкових лічильників для розрахунку обсягу споживання електроенергії відповідачем, з огляду на укладення мешканцями будинку прямих договорів з електропостачальною організацією і наявність у будинку лічильників по яким спожита електроенергія на загальні потреби сплачується відповідачем як управителем. Позивачем не надано доказів, що відповідач спожив електроенергію у тому обсязі, який зазначений у виставлених йому рахунках. Листом № 01/435/1-03 від 01.07.2021 відповідач надав позивачу вмотивовані заперечення на акт звірки взаємних розрахунків, в яких заявив про незгоду з розміром заборгованості. Підтвердженням порушень при нарахуванні обсягів спожитої відповідачем електроенергії є відкрите за заявою ТОВ «Місто для людей Енергодар» кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України. Просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Позивач у відповіді на відзив, зокрема, зазначив, що спожитий обсяг електричної енергії ТОВ «Місто для людей Енергодар» за січень - червень 2021 підтверджується повідомленням/листом № 998/063 від 19.07.2021 адміністратора комерційного обліку (функції якого у Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго») щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії з щомісячною розбивкою за ЕІС - кодом точки комерційного обліку. На підставі відповідних даних позивачем формувалися рахунки для відповідача. Викладені у відзиві заперечення відповідача не є підставою для невиконання взятих на себе договірних зобов'язань в частині сплати за спожиту електроенергію, зобов'язання щодо поставки якої відповідачу виконані з боку ТОВ «Запоріжжяелектропостачання». Відповідач не позбавлений можливості скористатись своїм правом на судовий захист для врегулювання суперечностей з ПАТ «Запоріжжяобленерго».
20.06.2023 на електронну адресу суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі учасника судового процесу, відповідно до якого керуючись ст.ст. 42, 169, 170 ГПК України просила розглянути справу № 908/2520/21 без участі представника ПАТ “Запоріжжяобленерго” за наявними в матеріалах справи документами.
Третя особа - ПАТ «Запоріжжяобленерго» у своїх письмових поясненнях зазначила про наступне. 29.12.2018 відповідачем було підписано заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії № 1207 від 01.08.2018. Відповідно до умов цього договору споживач, що не є побутовим, зобов'язаний надавати оператору системи звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць за формою додатка № 6 до договору. На виконання умов договору відповідачем щомісячно надавались покази засобів обліку за формою Додатка № 6 Акт про спожиту активну електричну енергію за розрахунковий період, згідно яких зроблено розрахунок обсягів спожитої споживачем електричної енергії за період: січень - червень 2021, які згідно діючого законодавства передано постачальнику.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд
УСТАНОВИВ:
13.11.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 1415 «Про видачу ПАТ «Запоріжжяобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом».
Згідно з п. 3 вказаної постанови, ПАТ «Запоріжжяобленерго» зобов'язано, зокрема:
- до 01 січня 2019 року забезпечити завершення організаційних заходів, пов'язаних з анулюванням ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності за ліцензією з розподілу електричної енергії, зокрема, але не виключно:
- до 01 січня 2019 року укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії зі споживачами, електроустановки яких приєднані до системи розподілу електричної енергії Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», та договори електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії з електропостачальниками, які мають намір здійснювати діяльність з постачання електричної енергії таким споживачам, із відкладальною умовою набрання ними чинності з 01 січня 2019 року.
Відповідно до абз. 1 пункту 13 розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання (абзац перший пункту 13 розділу XVII в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018, який набрав чинності 01.01.2019).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (набрання чинності 19.04.2018) було затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).
Згідно з п.п. 2, 7 вищевказаної постанови: укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови. Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної послуги (підпункт 67 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання к сферах енергетики та комунальних послуг від 31.07.2018 № 807 Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (код ЄДРПОУ 42093239) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (позивач у справі) є суб'єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно з п. 13 Розділу ХVІІІ Закону України «Про ринок електричної енергії» та починаючи з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар» (Споживач, відповідач у справі) на підставі поданої Споживачем заяви-приєднання укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір), шляхом приєднання споживача до Договору на умовах Комерційної пропозиції «Універсальна» - Додаток № 3 до Договору. Початок постачання електричної енергії - 01 листопада 2019 року.
Підписана Споживачем Заява-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії є Додатком 1 до Договору. У Додатку до заяви приєднання визначено перелік об'єктів споживача - ТОВ «Місто для людей Енергодар» з їх адресами та ЕІС кодами точок комерційного обліку (всього - 532 об'єкта (житлові будинки)).
За змістом п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п.2.2 Договору).
Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію визначається у комерційній пропозиції Постачальника (п.п. 5.1, 5.2 Договору).
Відповідно до п. 5.5 ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» і ПРРЕЕ.
Згідно з п. 4 Комерційної пропозиції «Універсальна» на період з 01.01.2021 по 31.12.2021 (т.1, а.с. 28-30) розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місця. 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підстав самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунку. Датою оплати є дата надходження коштів на спецрахунок Постачальника. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну універсальної послуги у відповідному розрахунковому періоді та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника.
В п. 6 Комерційної пропозиції визначено, що Споживач здійснює оплату послуг з передачі та розподілу електричної енергії через Постачальника в складі ціни універсальної послуги.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на лист позивача від 13.07.2021 № 5455 «Щодо підтвердження спожитих обсягів електричної енергії» було отримано від ПАТ «Запоріжжяобленерго», який виконує функції ОСР на території Запорізької області, лист від 19.07.2021 №998/063 з додатком про інформацію щодо обсягів споживання електричної енергії у розрахункових періодах з 01.01.2021 по 30.06.2021 по об'єктами ТОВ «Місто для людей Енергодар» (додаток до листа).
ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» на підставі отриманих даних були сформовані та виставлені ТОВ «Місто для людей Енергодар» рахунки на оплату електричної енергії Постачальником універсальних послуг: № 93_1207/01пуп від 31.01.2021 на суму 498971,76 грн, № 93_1207/02пуп від 28.02.2021 на суму 366915,36 грн; №93_1207/03пуп від 31.03.2021 на суму 364328,16 грн, № 93_1207/04пуп від 30.04.2021 на суму 386683,92 грн, №93_1207/05пуп від 31.05.2021 на суму 206760,96 грн, № 93_1207/06пуп від 30.06.2021 на суму 400364,16 грн. Всього загальна сума до сплати за виставленими рахунками склала 2 224 024,32 грн з ПДВ.
Відповідачем в період з 18.02.2021 по 29.06.2021 були здійснені часткові оплати за спожиту електроенергію за період: січень-червень 2021, а саме - на загальну суму 819 000,00 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи.
З урахуванням часткових оплат заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію склала 1 405 024,32 грн.
Позивач звертався до відповідача вимогою від 21.07.2021 № 93/312 про сплату в семиденний строк заборгованості у розмірі 1 405 024,32 грн. та повідомляв, що у разі несплати вказаної заборгованості він буде змушений звернутись до суду для примусового стягнення боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Невиконання відповідачем належним чином своїх зобов'язань за договором в частині своєчасної та повної оплати спожитої електричної енергії стало підставою для звернення позивача до суду з позовом, за яким відкрито провадження уданій справі.
Предметом розгляду є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 1405024,32 грн основного боргу, суми 55452,06 грн пені за період з 16.02.2021 по 10.08.2021, суми 11198,71 грн - 3% річних за період з 16.02.2021 по 10.08.2021, суми 13228,33 грн. інфляційних втрат за період березень - червень 2021 року.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши про невідповідність виставлених до оплати обсягів спожитої електричної енергії, некоректність сформованих позивачем рахунків за електричну енергію та фактичну відсутність заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Місто для людей Енергодар», позивачем та третьою особою здійснювалось листування (копії листів додано до заяви про приєднання доказів (т. 1, а.с. 123-143), відповідно до змісту якого відповідач виказував свою незгоду із застосовуваними розрахунковими схемами обліку електроспоживання, неправильним застосуванням показів приладів обліку, та у зв'язку із цим, з порядком розрахунків за постачання та розподіл електроенергії й виставленими у рахунках до сплати обсягами електроенергії. Відповідачем вказувалось про необхідність укладення окремих договорів про постачання та розподіл по кожному буднику.
Також відповідачем надано в матеріали справи заяву свідка, а саме: ОСОБА_1 - менеджера з ефективного використання електроенергії ТОВ «Місто для людей Енергодар», в якій свідком, зокрема, викладено обставини щодо невідповідності вимогам чинного законодавства договорів про постачання та розподіл електроенергії, незадовільної роботи та стану розрахункових засобів обліку, невідповідності однолінійних схем.
Крім того, відповідачем надано копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення 14.04.2020 до ЄДР відомостей за заявою ТОВ «Місто для людей Енергодар» про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 191 КК України (номер кримінального провадження 12020080000000147) за фактом зловживання посадовими особами ПАТ «Запоріжжяобленерго» службовим становищем при виконанні послуг з постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирних будників управителем яких є ТОВ «МДЛ Енергодар», щодо здійснення розрахунків за загальнобудинковими засобами обліку електричної енергії; копію постанови від 22.08.2023 слідчого управління ГУНП в Запорізькій області про залучення спеціаліста у кримінальному провадженні.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши сторін, суд дійшов до висновку про законність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Аналогічні положення містить ст.174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України).
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 67, ч.4 ст.179 ГК України, ст.ст. 6, 627, 628 ЦК України сторони вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до п. 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг (п.1.1.2 ПРРЕЕ).
За змістом п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
У пункті 4.13 ПРРЕЕ встановлено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу (п.4.21 ПРРЕЕ).
З матеріалів справи слідує, що дані про обсяги спожитої за об'єктами ТОВ «Місто для людей Енергодар» електричної енергії за період з 01.01.2021 по 30.06.2021, який склав 1323824 кВТ/год, позивачем було отримано від ПАТ «Запоріжжяобленерго».
В свою чергу ПАТ «Запоріжжяобленерго» при наданні позивачу інформації щодо обсягів спожитої відповідачем електроенергії керувався даними згідно Актів про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за період січень - червень 2021 року, які були надані йому ТОВ «Місто для людей Енергодар» за формою Додатку № 6 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного з 01 січня 2019 року між Оператором системи розподілу та відповідачем на підставі поданої ним заяви-приєднання.
Як встановлено судом вище, в матеріалах справи містяться копії виставлених позивачем рахунків на оплату за постачання електричної енергії постачальником універсальних за період: з січня по червень 2021 року на загальну суму 2 224 024,32 грн, які були отримані споживачем під розпис.
Слід зазначити, що згідно виставлених рахунків до них, крім вартості обсягів спожитої електричної енергії за відповідні розрахункові періоди, також включені послуги з розподілу та передачі електричної енергії, як то визначено у п. 6 Комерційної пропозиції «Універсальна» на період з 01.01.2021 по 31.12.2021, відповідно до умов якої ці послуги сплачуються через Постачальника в складі ціни універсальної послуги. Також в рахунках відображені суми сплачених відповідачем у відповідних періодах грошових коштів за договором, які згідно з наданим суду 07.09.2023 письмовим поясненням ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» були зараховані позивачем як в рахунок погашення заборгованості за договором за попередні періоди, в тому числі за договорами реструктуризації, так і в рахунок часткового погашення боргу за спірний період січень - червень 2021.
Так, в рахунок погашення заборгованості за спірний період зараховані здійснені відповідачем часткові оплати згідно з платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: №160 від 18.02.2021 (50000,00 грн), №175 від 23.02.2021 (100000,00 грн), № 183 від 23.02.2021 (100000,00 грн), № 194 від 25.02.2021 (100000,00 грн), № 45589226 від 23.03.2021 (100000,00 грн), № 45589251 від 25.03.2021 (50000,00 грн) №45589262 від 30.03.2021 (50000,00 грн), № 52048797 від 29.04.2021 (100000,00 грн) №52048805 від 30.04.2021 (58000,00 грн), №52048894 від 31.05.2021 (61000,00 грн), №52048989 від 29.06.2021 (50000,00 грн), всього - на загальну суму 819 000,00 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку розміру стягуваної суми основного боргу, з урахуванням усіх вищезазначених здійснених відповідачем часткових оплат, заборгованість відповідача за спірний період складає 1 405 024,32 грн (2 224 024,32 - 819000,00), яка заявлена позивачем до стягнення. Розрахунок позивача підтверджується вищенаведеними доказами, які містяться у матеріалах справи.
Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Підпунктом 1 пункту 6.2 укладеного сторонами Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг встановлено, що Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього Договору.
За змістом п. 4 Комерційної пропозиції остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст. 193 ГК України).
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання з оплати виставлених позивачем рахунків на оплату за постачання електричної енергії за період з січня по червень 2021, виконав не в повному обсязі, часткові оплати здійснювались із порушенням обумовленого договором строку.
За змістом статей 73, 74, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Позивачем надані в матеріали справи докази на підтвердження заявлених позовних вимог.
Доводи відповідача стосовно відсутності заборгованості є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи та обставинами, які встановлені судом вище.
Щодо наданих відповідачем в якості доказів на підтвердження своїх заперечень листування з позивачем та третьою особою, заяви свідка та документів щодо проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою ТОВ «Місто для людей Енергодар» за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами ПАТ «Запоріжжяобленерго», суд зазначає про наступне.
Порядок розв'язання спорів, визначений у розділі 11 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
З положень п.11.1, п. 11.2 Договору слідує, що під час вирішення спорів сторони мають керуватися порядком врегулювання спорів, встановленим ПРРЕЕ та Положенням про Інформаційно-консультативний центр по роботі зі споживачами електричної енергії, затвердженим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.03.2009 № 299. У разі недосягнення сторонами згоди шляхом проведення переговорів або у разі незгоди Споживача із рішенням ІКЦ, або недотримання ним, в у встановлені ПРРЕЕ та Положенням про ІКЦ строки, відповіді, Споживач має право звернутися із заявою про вирішення спору до Регулятора чи його територіального підрозділу, та/або до енергетичного омбудсмена, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики та Антимонопольного комітету України. Врегулювання спорів Регулятором чи його територіальним рід розглядом здійснюється відповідно до затвердженого регулятором порядку. Звернення Споживача до Регулятора чи його територіального підрозділу не позбавляє сторони права щодо вирішення спору в судому порядку.
Отже, у разі неможливості вирішення спірних питань з постачальником електричної енергії та оператором розподілу, Споживач повинен звертатись до відповідних повноважних суб'єктів щодо їх врегулювання або до суду, в тому числі у зв'язку із виникненням спору щодо внесення змін до діючого договору або його розірвання, укладення відповідних договорів за наявності для цього правових підстав.
Доказів врегулювання у встановленому порядку спору з питань, що виникли при виконанні укладеного з позивачем договору, відповідачем суду не надано.
Стосовно наданих відповідачем документів щодо досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом зловживання посадовим становищем службовими особами ПАТ «Запоріжжяобленерго», розпочатого на підставі поданої відповідачем заяви, суд зазначає, що вони не є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 75, 76, 77 ГПК України, з огляду на те, що відповідний факт може бути підтверджений лише вироком суду в кримінальному провадженні.
Таким чином, заперечення, наведені відповідачем у відзиві та докази, надані ним в матеріали справи, не спростовують вищенаведених висновків суду та не є підставою для відмови у задоволенні заявлених позивачем вимог про стягнення наявної за договором заборгованості. Доказів сплати заявленої до стягнення суми основного боргу матеріали справи не містять.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про задоволення позову в частині заявлених позовних вимог про стягнення з відповідач суми основного боргу, яка, з урахуванням усіх здійснених відповідачем оплат на час розгляду справи, складає 1405024,32 грн. Позовні вимоги в цій частині є доведеними та обґрунтованими.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги до стягнення з відповідача суми 55452,06 грн пені, суми 11198,71 грн - 3% річних, суми 13228,33 грн інфляційних втрат, нарахованих за період прострочення оплати та з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат.
Згідно з розрахунком позивача, нарахування пені та 3% річних здійснено на суми існуючої заборгованості за загальний період прострочення з 16.02.2021 по 10.08.2021 включно, інфляційні втрати нараховані за загальний період прострочення з березня по червень 2021 року включно (інфляційні втрати нараховані за рахунками виставленими за січень - квітень 2021) .
Відповідно до приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат є обґрунтованими.
Перевіривши розрахунки в цій частині, суд встановив, що їх здійснено правильно, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 11198,71 грн - 3% річних та суми 13228,33 грн інфляційних втрат задовольняються судом в заявлених позивачем розмірах.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В абз. 2 пункту 5.11 Договору встановлено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, Постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню і порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Відповідно до положень п. 7 Комерційної пропозиції на період з 01.01.2021 по 31.12.2021 встановлено, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання.
Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені, суд дійшов до висновку що він відповідає умовам договору, фактичним обставинам справи та наданим доказам, розрахунок здійснений позивачем правильно, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, а саме - в сумі 55452,06 грн.
Враховуючи усе вищенаведене, позов задовольняється судом повністю.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар», код ЄДРПОУ 42090091 (69063, м. Запоріжжя, вул. Покровська, буд. 24) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», код ЄДРПОУ 42093239 (69063, м. Запоріжжя, вул.Олександрівська, буд. 35) суму 1 405 024 (один мільйон чотириста п'ять тисяч двадцять чотири) грн. 32 коп основного боргу, суму 55 452 (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 06 коп пені, суму 11 198 (одинадцять тисяч сто дев'яносто всім) грн. 71 коп - 3% річних, суму 13 228 (тринадцять тисяч двісті двадцять вісім) грн 33 коп. інфляційних втрат.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар», код ЄДРПОУ 42090091 (69063, м. Запоріжжя, вул. Покровська, буд. 24) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», код ЄДРПОУ 42093239 (69063, м. Запоріжжя, вул.Олександрівська, буд. 35) суму 22 273 (двадцять дві тисячі двісті сімдесят три) грн. 55 коп витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 21.09.2023.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва