справа № 631/948/23
провадження № 3/631/603/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року смт Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Пархоменко І. О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, працює директором ТОВ «АГРОЛІГА-ТРЕЙД», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
До Нововодолазького районного суду Харківської області від Красноградського РВП ГУ НП в Харківській області для розгляду по суті надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
ОСОБА_1 завчасно та належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, проте до суду не з'явилася, про причини неявки не повідомила, заяв, клопотань не надала.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судова повістка двічі була направлена особі, стосовно якої ставиться питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності, за адресою мешкання, зазначеною в протоколі про адмінправопорушення, який підписано особисто ОСОБА_1 . Поштовий конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення повернулись до суду без вручення адресату.
Ураховуючи зазначене, суддя доходить висновку що ОСОБА_1 своєчасно сповіщена про місце і час розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду вона не надала, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
При вирішенні зазначеного питання суддя приймає до уваги що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» («Karakutsya v. Ukraine»), заява № 18986/06, § 71).
Суддя, ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступного.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 914/20-40-07-30 від 18 липня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення: п. 44.1 ст. 44, п. 200.1, п. 200.4, п. 200.7 ст. 200 ПК України, внаслідок чого підприємству відмовлено в отриманні заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) згідно з поданою Податковою декларацією з податку на додану вартість на 5179761 грн, у тому числі за квітень 2023 року на 5179761 грн. Діяння ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Приписами ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення. Отже,склад правопорушення містить чотири необхідні елементи: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкта і суб'єктивну сторону правопорушення.
Виходячи з цього, склад адміністративного проступку можна визначити як сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення.
Повнота і цілісність цієї системи є необхідною умовою для притягнення особи до юридичної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність) особи, поведінка якої оцінюється у даному конкретному випадку, не є правопорушенням.
Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення. Отже, склад правопорушення містить чотири необхідні елементи: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкта і суб'єктивну сторону правопорушення.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів, що унормовано ч. 2 ст. 251 КУпАП.
З аналізу наведених норм убачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення - це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Саме складання протоколу - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні ст. 251 КУпАП, є доказом у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, що встановлює виявлені порушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення № 914/20-40-07-30 від 18 липня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного проступку за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Частина 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Отже диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП визначає декілька самостійних складів адміністративних проступків.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення - це зовнішній прояв суспільно-небезпечного посягання на об'єкт, що перебуває під охороною адміністративно-правових санкцій. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Встановлення ознак об'єктивної сторони дає змогу з'ясувати наявність складу адміністративного правопорушення в діях особи, належно кваліфікувати адміністративний проступок, а також розмежувати його від інших адміністративних правопорушень.
Отже, однією із обов'язкових складових є зазначення у протоколі суті адміністративного правопорушення.
Іншими словами, посадова особа має чітко вказати у протоколі діяння, що інкримінується потенційному правопорушнику, передбачене чинним законодавством і за порушення якого настає адміністративна відповідальність, у даному випадку за ч. 1 ст. 163 КУпАП. Тобто, зазначити об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення.
Всупереч зазначеному у протоколі про адміністративне правопорушення № 914/20-40-07-30 від 18 липня 2023 року посадовою особою, що його склала, зміст об'єктивної сторони правопорушення, при викладенні обставин його вчинення, не розкрито і не описано, не зазначено що саме інкриміновано особі, стосовно якої ставиться питання про притягнення до адміністративної відповідальності, що є недопустимим, оскільки порушує право на захист ОСОБА_1 .
Одночасно ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є бланкетною, тому суд, має ретельно з'ясовувати у чому саме полягали названі у зазначеній нормі закону порушення; норми яких правил, інструкцій не виконано.
Бланкетна диспозиція норми лише називає або описує адміністративний проступок, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права.
У свою чергу протокол про адміністративне правопорушення № 914/20-40-07-30 від 18 липня 2023 року має посилання на норми Податкового кодексу, що порушені або не виконані особою, стосовно якої ставиться питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності, одночасно не містить опису об'єктивної сторони адміністративного проступку, визначеного ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, тобто не зазначає суті адміністративного правопорушення, що інкриміновано ОСОБА_1 .
Резюмуючи викладене, суддя доходить висновку, що в порушення вимог ст. 256 КУпАП, упоноваженою посадовою особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення № 914/20-40-07-30 від 18 липня 2023 року, не визначено опису об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, яке викладене у диспозиції зазначеної норми, і у порушенні вимог якої обвинувачується ОСОБА_1 , що позбавляє її можливості ефективного захисту від пред'явленого обвинувачення, тобто є порушенням права на захист.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться суддею лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому суддя не наділений повноваженнями самостійно змінювати обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само, не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
За вимогами КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому правопорушенні.
Виходячи з вимог ст. 62 Конституції України, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише у разі доведення її вини в установленому законом порядку належними та допустимим доказами, що є складовою справедливого правосуддя у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ст. 7 КУпАП).
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, і постанову про закриття справи.
За ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
В зв'язку з викладеним, суддя вважає за необхідне закрити провадження справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 7, 10, 163-1, 245, 247, 279, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Копію постанови протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якої її винесено.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький суд Харківської області протягом десяти днів з моменту її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І. О. Пархоменко