Справа № 643/3655/23
Провадження № 2/643/1482/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.09.2023
11 вересня 2023 року м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Сугачова О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Годунова Віталія Сергійовича, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» про стягнення шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що 12.11.2021 між ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» та ОСОБА_1 укладений договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Класичне» № 1210032111-1000602. Об'єктом страхування виступає ТЗ «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», р/н НОМЕР_1 . 26.09.2022 відповідач отримав заяву позивача від 13.09.2022 на виплату страхового відшкодування по справі №60338. Страховий випадок полягав в тому, що «02.05.2022 приблизно о 13:00 керував ТЗ «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT» на трасі між м. Кам'янець-Подільській та м. Чернівці з під колеса автомобілю, який рухався попереду відлетів камінь та попав в лобове скло, від чого трапився скол та пішли тріщини по лобовому склу». На додаток до Повідомлення №60338 від 02.05.2022 надані додаткові пояснення, в яких, зокрема, зазначено, що ремонт лобового скла не проводився, а у зв'язку з тим, що тріщина збільшувалась і заважала обзору, було розповсюдження тріщини. Крім того, позивач нагадував, що страховик постійно вигадує та змінює умови проведення страхового відшкодування. Страховик просив здійснити платіж за другу половину року, який був більшим ніж вартість лобового скла, що було зроблено. В подальшому страхова компанія взагалі відмовилась здійснювати відшкодування без обґрунтування, після чого через 5 місяців поголилась зробити заміну лобового скла, страхувальник за ініціативою страховика направив останньому відповідну заяву. Однак з невідомих причин страховик вирішив двічі оглянути ТЗ та не міг визначити пошкодження лобового скла та його вартість. У подальшому між сторонами відбулася проуцеду3ра погодження способу та вартості відшкодування, що вбачається із повідомлення представника СК, а 01.02.2023 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» прийнято рішення про відмову у здійснені виплати страхового відшкодування по заявленій 02.05.2022 події.
Ухвалою судді визначено вказану справу розглядати у спрощеному позовному провадженні у відповідності до вимог ст. 274 ЦПК України.
Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження по справі та встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
16.06.2023 з боку відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач вважає заявлені позовні вимоги незаконними та необґрунтованими.
Заперечення відповідача мотивовані тим, що 12.11.2021 між ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та позивачем уколений договір №121003-2111-1000602 добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Класичне», за яким застраховано ТЗ «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», р/н НОМЕР_1 . 02.05.2022 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» отримано заяву-повідомлення ОСОБА_2 про настання події, що має ознаки страхового випадку та на виплату страхового відшкодування внаслідок пошкодження ТЗ «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», р/н НОМЕР_1 , в результаті ДТП, яка сталася 02.05.2022 на автодорозі між м. Кам'янець-Подільській та м. Чернівці, а саме, пошкодження вітрового скла у вигляді сколу та тріщини. 03.05.2022 позивачем надано фотозображення пошкодженого ТЗ та відповідачем виявлено, що застрахований автомобіль має пошкодження вітрового (лобового) скла у вигляді тріщини та сколу, а також виявлено, що на момент звернення до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою-повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку, тобто 02.05.2022 заявлені пошкодження тріщини та сколу були вже відремонтовані (заповнено полімером). 27.09.2022 уповноваженою СК особою проведений додатковий огляд пошкодженого ТЗ, результати якого зафіксовані у протоколі огляду колісного ТЗ. За результатами проведеного 27.09.2022 додаткового огляду ТЗ отримано підтвердження проведення позивачем відновлювальних робіт вітрового (лобового) скла застрахованого автомобіля до здійснення огляду пошкодженого застрахованого ТЗ відповідачем. Відповідач також зазначає, що факт проведення відновлювальних робіт ТЗ до здійснення огляду відповідачем, підтвердив й ОСОБА_2 , зазначивши у своїх письмових поясненнях від 25.10.2022. Позивачем у порушення п.10.8 та 10.10.8 Умов страхування не було узгоджено у письмовому вигляді з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» обсягів, видів і цін стосовно складових (деталей) застрахованого ТЗ та необхідних матеріалів при проведенні відновлювального ремонту застрахованого автомобілю. Відтак, у зв'язку з тим, що провівши відновлювальні роботи до огляду застрахованого автомобіля відповідачем та не погодивши при цьому з останнім обсяги, доцільність та розміри проведених ремонтних робіт, страховик позбавлений можливості встановити факт настання випадку, що має ознаки страхового та об'єктивний розмір страхового відшкодування, а тому відповідачем прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування по заявленій 02.05.2022 події та 01.02.2023 підготовлено акт №60338/1/2022, про що повідомлено позивача. Оскільки позивач не узгоджував проведення експертного авто товарознавчого дослідження, відповідач також не повинен відшкодовувати витрати за підготовку висновку експерта. Просить У задоволені позовних вимог відмовити.
Позивач скористався правом надання відповіді на відзив, де підтвердив викладені у позові обставини та доводи своїх вимог.
Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає вимоги позову такими, що підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до правил ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, судом встановлено, що 12.11.2021 між ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та ОСОБА_1 уколений договір №121003-2111-1000602 добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Класичне», за яким застраховано ТЗ «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», р/н НОМЕР_1 .
Отже, цивільна-правова відповідальність позивача застрахована за договором добровільного страхування наземного транспорту, який діяв на момент ДТП.
02.05.2022 ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» направлено заяву-повідомлення, яку отримано 09.05.2022, про настання події, що має ознаки страхового випадку та на виплату страхового відшкодування внаслідок пошкодження ТЗ «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», р/н НОМЕР_1 , в результаті ДТП, яка сталася 02.05.2022 на автодорозі між м. Кам'янець-Подільській та м. Чернівці, а саме, пошкодження вітрового скла у вигляді сколу та тріщини.
На додаток до Повідомлення №60338 від 02.05.2022 надані додаткові пояснення, в яких, зокрема, зазначено, що ремонт лобового скла не проводився, а у зв'язку з тим, що тріщина збільшувалась і заважала обзору, було розповсюдження тріщини.
26.09.2022 відповідач отримав заяву ОСОБА_1 від 13.09.2022 на виплату страхового відшкодування по справі №60338.
20.07.2022 ПрАТ «СК «Євроніс Україна» прийнято рішення про відмову у здійснені виплати страхового відшкодування по заявленій 09.05.2022 події, яка сталась 02.05.2022, що має ознаки страхового випадку та на виплату страхового відшкодування через порушення страхувальником 8.1.8 умов Договору.
Із протоколу огляду колісного транспортного засобу від 27.09.2022 відповідачем за участю власника вбачається опис пошкоджень ТЗ «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», р/н НОМЕР_1 : лобове скло, тріщина, сколи.
01.02.2023 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» складений стартовий акт №60338/1/2022, де зазначено відмову згідно п. 8.1.9 (неузгоджений ремонт).
01.02.2023 позивачу ПрАТ «СК «Євроінс Україна» направило лист про невизнання майнової вимоги позивача та повідомляє про відмову у виплаті страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб«LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», р/н НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, що мала місця 02.05.2022 через порушення страхувальником п.8.1.9 умов договору.
Такі обставини підтверджено копіями договору №121003-2111-1000602 добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Класичне» від 12.11.2021, заяви-повідомлення про настання події та на виплату страхового відшкодування, додаткових пояснень ОСОБА_2 до повідомлення №60338 від 02.05.2022 з фототаблицею, протоколом огляду колісного транспортного засобу від 27.09.2022, страхового акту №60338/1/2022 від 01.02.2023, листом про відмову у страховому відшкодуванні від 01.02.2023 (а.с.8-30,117-128).
Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої, виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування).
Згідно договору страхування страховим випадком визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП завдано шкоду автомобілю страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається страховиком, виходячи із суми заподіяного в результаті настанні страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми.
Так, відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII) цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22 статті 1 Закону № 1023-XII).
Згідно зі статтею 1 Закону № 85/96-ВР страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону, і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування) (стаття 4 Закону № 85/96-ВР).
Згідно зі статтею 16 Закону України «Про страхування»(далі - Закон № 85/96-ВР), статтею 979 ЦК України договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Отже, за своєю правовою природою договір страхування є договором про надання послуг. Метою страхування при укладенні договору майнового страхування є погашення за рахунок страховика ризику майнової відповідальності перед іншими особами чи ризику виникнення інших збитків у результаті страхового випадку.
Укладений між сторонами договір добровільного страхування засобів наземного транспорту «КАСКО Класичне» від 06.05.2021 спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої особи - позивача.
Отже, до відносин, які регулюються нормами Закону № 1023-XII, належать і відносини, які виникають при укладенні договору страхування.
Відповідні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі 6-126цс14, у постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 квітня 2020 року у справі № 643/8146/18, провадження № 61-9581св19, у постанові Верховного Суду від 25.11.2020 по справі № 444/3259/18, у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 по справі № 545/2810/18.
Стаття 979 ЦК України передбачає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про страхування», добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Стаття 8 Закону України «Про страхування» встановлює, що страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.
Статтею 26 Закону України «Про страхування» встановлені підстави для відмови страховика у здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування встановленні ст. 991 ЦК України та ст.26 Закону України «Про страхування», згідно з якими страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
Положення статей 11, 525, 526, 629 ЦК України діють підстави для висновку, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від виконання умов якого не допускається.
При цьому статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, аналіз приписів Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємному зв'язку з положеннями ЦК України та Законом України «Про страхування», дає можливість дійти висновку, що умови договору страхування, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. І захистити цю «слабку сторону» є обов'язком держави.
Так, п.8.1.9 Договору страхування передбачено обов'язок страхувальника до проведення огляду пошкодженого застрахованого ТЗ страховиком (або представника страховика) та отримання письмового дозволу від страховика не проводити роботи по зміні його стану, ремонтні роботи, крім заходів, необхідних для транспортування до узгодженого із страховиком місця ремонту або зберігання.
Огляд ТЗ здійснюється в строк 10 робочих днів або у максимально можливий строк (п.7.4.7,п.10.18.1).
Пункт 7.3.9 Договору визначає, що страхувальник зобов'язаний вживати всіх заходів щодо запобігання та зменшення збитків.
Судом встановлено, що з боку позивача 02.05.2022 до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» направлено заяву-повідомлення, що має ознаки страхового випадку та на виплату страхового відшкодування внаслідок пошкодження ТЗ «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», р/н НОМЕР_1 , в результаті ДТП, яка сталася 02.05.2022, а саме, пошкодження вітрового скла у вигляді сколу та тріщини. До додаткових пояснень зазначалося, зокрема, що ремонт лобового скла не проводився, а у зв'язку з тим, що тріщина збільшувалась і заважала обзору, було розповсюдження тріщини, що підтверджено фотознімками.
Між тим, лише 27.09.2022 відповідач здійснив огляд транспортного засобу та у подальшому прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
При цьому, матеріали справи не містять доказів, що з боку відповідача вживались будь-які заходи щодо проведення огляду пошкодженого транспортного засобу у встановлений договором строк тощо.
Відповідно до положень ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до внутрішнього переконання.
Отже, встановивши зазначені обставини, враховуючи норми діючого цивільного законодавства, Закону України «Про страхування», Закону України «Про захист прав споживачів», суд дійшов висновку про безпідставність відмови страхової компанії у виплаті страхового відшкодування позивачу.
Далі, відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Пунктом 2 частини 2 статті 76, статтею 102 ЦПК України визначено, що таким засобом доказування є висновок експерта.
Згідно з частиною 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
На замовлення позивача проведено автотоварознавчу експертизу від 07.12.2022 із висновку якої вбачається,, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», р/н НОМЕР_1 , 2017 року виготовлення, на момент оцінки складає 62857,85грн. з ПДВ на складові частини.
Вартість проведення автотоварознавчної експертизи становить 3000грн., про що свідчить рахунок-фактура №256 від 05.12.2022 (а.с.45).
Відповідач клопотання про призначення судом експертизи для визначення вартості матеріального збитку та відновлювального ремонту, не заявив.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Крім того, умовами договору страхування передбачено право страховика призначити за власний рахунок незалежну автотоварознавчу експертизу та визначити розмір збитку на підставі проведеної експертизи (п.7.4.6.)
Своїм правом на призначення такої експертизи страховик не скористався, перешкод з боку страхувальника з цього приводу судом не встановлено.
А тому, суд приймає наданий позивачем висновок експерта в якості належного, достовірного, допустимого і достатнього доказу, на підтвердження
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Як встановлено вище, позивач для підтвердження своїх доводів поніс витрати за складання висновку автотоварознавчої експертизи у розмірі 3000грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
При зверненні до суду позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», тому відповідно до правил ст. 141 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.4, 7, 12, 19, 76-81, 133, 141, 247, 264, 265, 274-279 ЦПК України, ст. 11, 525, 526, 625, 629, 979, 988, 991 ЦК України, ст. 1, 4. 6. 8, 16, 25, 26 Закону України «Про страхування», Законом України «Про захист прав споживачів», суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (ЄДРПОУ 22868348) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) страхове відшкодування за Договором № №121003-2111-1000602 добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Класичне» від 12.11.2021 у розмірі 62857 (шістдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят сім)грн.,85 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (ЄДРПОУ 22868348) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати за оплату експертного дослідження у розмірі 3000 (три тисячі) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» в дохід держави судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн..
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів.
Суддя О.О. Сугачова
Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються судом:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ПрАТ «Страхова Компанія «Євроінс Україна», адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська,102, ЄДРПОУ:22868348.