Справа № 953/1155/23
н/п 1-кп/953/688/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" вересня 2023 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Київського районного суду м.Харкова, клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженні №12022221130002372 від 08.12.2022, обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Харкова, громадянину України, з середньою технічною освітою, який офіційно не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до вимог ст. 89 КК України не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,--
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку застосування обвинуваченому дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилалася на продовження існування ризиків, передбачених п.п 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК, а також на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, що є тяжким злочином. На думку прокурора, слід враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 та обставини, які можуть свідчити на користь збільшення ризиків переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого є неможливим, оскільки вони не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та не можуть запобігти вищевказаним ризикам.
Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання посилаючись на необгрунтованість продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК УКраїни, прохала обраті більш м"який запобіжний захід не пов"язаний із трмиманням під варту.
Заслухавши позицію сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши клопотання та додані до нього документи, суд приходить до наступних висновків.
10.12.2022 слідчим суддею Київського районного суду міста Харкова стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 59 днів, тобто до 04.02.2023, визначена застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 198 480, 00 гривень.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.08.2023 продовжено ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 59 (п'ятдесят дев'ять) днів - до 29 вересня 2023 року включно із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 214 720 гривень - до сплину терміну тримання під вартою.
Дія запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується 29.09.2023, що стало підставою звернення сторони обвинувачення до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п.1 ч.3 ст.199 КПК України).
Суд вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам обвинуваченого: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Враховуючи те, що положення кримінального процесуального законодавства не розкриває зміст ризику втечі, передбачений ч.1 ст.177 КПК України, суддя, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, при оцінці вказаного ризику враховує практику ЄСПЛ, яка розкриває зміст такого ризику.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від суду. Зазначена обставина може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо продовження застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони обвинуваченого або інших зацікавлених осіб на свідків, з огляду на стадію судового розгляду даного кримінального провадження.
Разом з тим, суд вважає неднвндня існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений відповідно до вимог ст.. 89 КК України раніше не судимий, стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували, що він вчиняв подібні дії у минулому, а тому, будь-які обґрунтовані підстави вважати, що наявний ризик можливого вчинити, без надання вагомого і достатнього підтвердження цього є неприпустимим і суперечить презумпції невинуватості.
Крім того, суд враховує, що:
- ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
-дані щодо його особи, який офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, має на утримані малолітню дитину, разом з цим з урахуванням інкримінованих кримінальних правопорушень виявляє підвищену соціальну небезпеку.
Суд зазначає, що зазначені дані про особу, не зменшують існування вищезазначених ризиків, оскільки вони існували як на час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, так і на час обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу, а тому вони не утворюють жодних моральних запобіжників, які унеможливлюють при обрані обвинуваченим моделі поведінки, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити йому дії, передбачені п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно зі сформованою практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Розглядаючи можливість запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого на даній стадії судового розгляду.
Отже, враховуючи продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин передбачених ст. 178 КПК України, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, за таких обставин клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на обвинуваченого обов'язків, визначених ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 10.12.2022, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Підста для зменшення розміру застави судом не встановленою
З огляду на викладене, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 199, 331 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів - до 16 листопада 2023 року включно, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб , що складає 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять ) гривень 00 копійок - до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, визначені ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10.12.2022, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання в м. Харкові; 4) здати на зберігання до Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСА України коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкго злочину, максимальне покарання за яке передбачене законом у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомляти суд про причини неявки обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення суда про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Встановити строк дії ухвали до 16.11.2023 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1 .