Справа №639/2878/23
Провадження №2/639/1328/23
РІШЕННЯ
(заочне)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Яременко В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу № 639/2878/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року позивач ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_2 , звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, згідно якої просив визнати виконавчий напис, вчинений 15 вересня 2021 року № 27771 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем таким, що не підлягає виконанню. Також просила стягнути безпідставно набуті кошти у сумі 2413, 67 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що позивач на Єдиному порталі державних послуг «Дія» з'ясував, що приватним виконавцем Попляк В.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.10.2021 №67064402.
Згідно вищевказаної постанови виконавче провадження стосовно ОСОБА_1 було відкрито на підставі виконавчого напису, вчиненого 15 вересня 2021 року № 27771 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем про стягнення на користь ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив» заборгованості за кредитним договором в розмірі 14 076,00 грн.
Як зазначає представник позивача, ОСОБА_1 з таким виконавчим написом не був ознайомлений та не був обізнаний про існування такого.
Також зазначила, що 27.11.2019 кредитний договір № UP9495129 в письмовій формі позивачем не укладався та не підписувався, крім того підписи сторін у договорі нотаріально не посвідчувались.
Крім того, при вчиненні виконавчого напису нотаріус, третя особа, не отримували від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення.
Також, позивач не отримував будь-яких документів про відступлення права вимоги за кредитним договором до ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив».
Позивач не погоджується з сумою боргу та строками заборгованості.
Вважає, що вказані постанови про відкриття виконавчого провадження та про звернення стягнення на заробітну плату є незаконними, та виконавчий напис, вчинений 15 вересня 2021 року № 27771 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем є таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 червня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Призначено судове засідання.
Клопотання позивача про витребування доказів задоволено.
Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. (місцезнаходження 02000, м. Київ, проспект Петра Григоренка,15) належним чином завірену копію нотаріальної справи щодо вчинення 15.09.2021 приватним нотаріусом виконавчого напису № 27771, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив» (ЄДРПОУ 43024915) загальної суми заборгованості в розмірі 14076,00 грн. за кредитним договором UP9495129 від 27.11.2019.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 червня 2023 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 639/2878/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволено.
Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 27771 від 15.09.2021 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем (місцезнаходження: м. Київ, проспект Петра Григоренка, 15) стосовно позивача ОСОБА_1 .
Представник позивача, ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіренності від 23.07.2021, в судове засідання не з'явилась, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавали.
Треті особи в судове засідання також не з'явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін та ухвалити по справі рішення.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував і представник позивача по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В судовому засіданні було встановлено, що 15.09. 2021 приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. було видано виконавчий напис № 27771.
Згідно виконавчого напису, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив», підлягає стягненню 14 076,00 грн. (а.с.19).
06.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляком В.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67064402, на підставі виконавчого напису № 27771 від 15.09.2021, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. (а.с. 18).
06.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляком В.В. були винесені постанови про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.30-31).
01.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляком В.В. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 32).
Належних доказів на підтвердження наявності заборгованості ОСОБА_1 перед Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» матеріали справи не містять.
Крім того, як зазначає представник позивача, ОСОБА_1 не міг укласти кредитний договір з ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив» 27.11.2019, оскільки до 05.08.2021 не існувало товариство з такою назвою.
Будь-яких доказів на підтвердження відступлення права вимоги ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив» за кредитним договором від 27.11.2019 матеріали справи також не містять.
На думку позивача, виконавчий напис № 27771 від 15.09.2021, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. було вчинено з порушенням Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у зв'язку з чим він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Аналіз підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, дає підстави дійти висновку про те, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19), а також Верховний Суд в постанові від 23 січня 2020 року у справі № 355/1214/16-ц, провадження № 61-25331св18, від 12 березня 2020 року у справі № 754/7994/17-ц, провадження № 61-19592св19.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
В обґрунтування позовупредставник позивача посилалась на те, що ОСОБА_1 з виконавчим написом №27771 від 15.09.2021 не був ознайомлений та не був обізнаний про існування такого.
Також зазначила, що кредитний договір № UP9495129 від 27.11.2019 в письмовій формі позивачем не укладався та не підписувався, та підписи сторін у договорі нотаріально не посвідчувались.
Крім того, при вчиненні виконавчого напису нотаріус, третя особа, не отримували від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення.
Також, позивач не отримував будь-яких документів про відступлення права вимоги до ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив» за кредитним договором від 27.11.2019.
Позивач не погоджується з сумою боргу та строками заборгованості.
Відповідачем, в свою чергу, до суду не надано жодних доказів, на спростування позиції позивача.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 15 вересня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Так, суд позбавлений можливості встановити, чи були надані нотаріусу документи, передбачені переліком документи, за яким проводилось стягнення у безспірному порядку, оскільки відповідачем та приватним нотаріусом не надано такої інформації.
Окрім того, представник позивача зазначає, що будь-яких документів від ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив» або приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимира Олександровича щодо наявності заборгованості ОСОБА_1 не отримував.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження направлення ним листа-повідомлення з вимогою сплатити борг і отримання/неотримання позивачем такого листа.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Отже, судом було встановлено, що матеріали справи не містять у собі належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 було своєчасно повідомлено про наявність в нього заборгованості.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд звертає увагу, що судом вживалися заходи щодо витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. належним чином завіреної копії нотаріальної справи щодо вчинення 15.09.2021 виконавчого напису №27771, однак ухвалу суду приватним нотаріусом не було виконано, а отже, достовірно встановити чи було надано нотаріусу всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, які містяться у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, суд позбавлений можливості.
В свою чергу, представник позивача у позовній заяві вказує на те, що жодних договорів із відповідачем ОСОБА_1 не укладав, на його адресу не надходили повідомлення ані від відповідача, ані від приватного нотаріуса з вимогою про погашення заборгованості та з повідомленням про намір вчинити виконавчий напис.
Так, як вбачається з матеріалів справи, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не перевірив факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, доказів протилежного останнім суду не надано.
В свою чергу, про існування зазначеної заборгованості та підстав її нарахування позивач дізнався після вчинення нотаріусом виконавчого напису та відкриття виконавчого провадження зі зверненням стягнення шляхом звернення стягнення на заробітну плату позивача, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що сума боргу, зазначена у виконавчому написі нотаріуса, не може бути визнана безспірною, оскільки розмір боргових зобов'язань позивача перед відповідачем, який визначений у виконавчому написі нотаріуса, не є підтвердженим належно складеною випискою по рахунку позивача за Кредитним договором, що є порушенням вимоги п. 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5. Окрім того, суду не було надано доказів щодо того, що приватний нотаріус вчинив виконавчий напис на підставі оригіналу кредитного договору.
Таким чином, нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було з'ясовано, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було по суті невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, чи не минуло більше трьох років з дня виникнення права вимоги.
Отже, позовні вимоги щодо визнання виконавчого напису №27771 від 15 вересня 2021 року таким, що не підлягає виконанню підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів за виконавчим написом, суд вказує на таке.
Як зазначає представник позивача, в ході виконавчого провадження, з позивача були стягнуті кошти в розмірі 2 413,67 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Суд зауважує, що загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі № 6-100цс15.
Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Дана правова позиція висловлена в Постанові КЦС ВС від 06.10.2021 у справі № 623/363/20.
Оскільки судом встановлено, що виконавчий напис, вчинений 15.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. щодо стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором, в межах виконання якого стягнуто з позивача на користь відповідача 2 413,67 грн., є таким, що не підлягає виконанню, правова підстава для примусового стягнення спірних грошових коштів вважається такою, що відпала.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Однак,суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення коштів в ході виконавчого провадження у сумі 2 413,67 грн. не підтверджена належними та допустимими доказами, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Крім того, позивач відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору.
Ч.6 ст.141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, зважаючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, тому, відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, із відповідача слід стягнути судовий збір у дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 1212 ЦК України, ст. 1, 34, 50, 88 Закону України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню-задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №27771, який вчинений 15 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» заборгованості за договором кредиту.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21.09.2023
Найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України, документ № НОМЕР_2 , дата видачі 06.12.2019, орган, що видав 6311, РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив», місцезнаходження: м. Київ, вул.. Сурікова, буд. 3а, ЄДРПОУ4302915;
Третя особа:приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження за адресою: м. Київ, проспект Григоренка, 15, прим. 3;
Третя особа:приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович, місцезнаходження за адресою: м. Харків, пров. Подільський, 5, оф. 11.
Суддя В. В. Труханович