Справа № 342/760/23
Провадження № 2/342/397/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гайдич Р.М.,
секретаря судового засідання Сьомкайло І.-М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частки житлового будинку,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_4 був головою колгоспного двору, у приватній власності якого був жилий будинок по АДРЕСА_1 . За вказаним домогосподарством закріплено земельну ділянку для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських споруд площею 0,25 га. Станом на 15.04.1991 в даному будинку були зареєстрована та проживали: голова господарства ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_1 , невістка ОСОБА_2 та онука ОСОБА_6 . ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіту не вчиняла. Спадкоємцем першої черги за законом є її син ОСОБА_1 , тобто позивач. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . Померлий ОСОБА_4 залишив заповіт відповідно до якого все своє майно заповів синові ОСОБА_1 , тобто позивачу. Позивач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок. Проте, згідно із постанови приватного нотаріуса йому відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з тим, що документи, які підтверджують право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 видані на ім'я спадкодавця ОСОБА_4 , як голові колгоспного двору, що позбавляє можливості визначити його частку в житловому будинку.
Відповідач ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання права власності на частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивовані тим, що колгоспний двір був припинений 15.04.1991 коли був введений в дію ЗУ « Про власність», а тому станом на 15.04.1991 позивачам належало право власності по 1/5 частці майна у колгоспному дворі, як його члену, що не втратив право на частку в його майні. Таким, чином позивачі просять визнати за ними право власності по 1/5 частці житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 20 липня 2023 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частки житлового будинку (справа № 342/869/23) прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок (справа № 342/760/23), присвоївши об'єднаній справі № 342/760/23.
В судове засідання сторони не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Позивач - відповідач ОСОБА_1 , через канцелярію суду, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, позов просить задовольнити.
Від відповідача-позивача ОСОБА_3 , через поштове відділення, до суду поступила заява про розгляд справи за її відсутності. Свою зустрічну позовну вимогу підтримує, просить задовольнити.
Від відповідача-позивача ОСОБА_2 , через поштове відділення, до суду поступила заява про розгляд справи за її відсутності. Свою зустрічну позовну вимогу підтримує, просить задовольнити.
Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
За ст.ст. 120,123,563 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.
Із копії свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 16.01.1988, виданого виконавчим комітетом Городенківської районної Ради народних депутатів Івано-Франківської області на підставі рішення виконкому Городенківської районної Ради народних депутатів № 209 від 14.10.1987, слідує, що в цілому жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 .
Станом на 15.04.1991 в житловому будинку в АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: голова господарства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , невістка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , онука ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується довідкою № 17-187 виданою 29.05.2023 Серафинецьким старостинським округом Городенківської міської ради.
Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Згідно з частиною 1 статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Відповідно до статті 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до статті 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" № 20 від 22.12.1995 року, частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
Як вбачається із вищенаведеного на час ліквідації колгоспних дворів в господарстві по АДРЕСА_1 були зареєстровані: голова господарства ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_1 , невістка ОСОБА_2 та онука ОСОБА_7 , які набули право спільної сумісної власності на дане будинковолодіння, то їх частки у вказаному майні рівні, тобто по 1/5 частині. Проте, частки в колгоспному дворі не виділялися.
Член двору ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 78 років в м. Городенка Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 34, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 19.11.2004 Серафинецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок її смерті відкрилась спадщина.
На час смерті ОСОБА_5 був чинним Цивільний кодекс України 2003 р. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Згідно з ст. 1223 ЦК України - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, вказано в ч. 1 ст. 1222 ЦК України. Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини - це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. Ч. 1 ст. 1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 17.08.1969 Серафинецьким сільським бюро ЗАГС доводиться, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уклали шлюб 28 липня 1990 року, актовий запис № 8, що доводиться копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 виданого Серафинецькою с/радою Городенківського району Івано-Франківської області.
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 27.03.1991 Серафинецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області підтверджується, що ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Після реєстрації шлюбу 26.04.2011 з ОСОБА_9 , прізвище дружини було змінено з ОСОБА_10 на ОСОБА_11 , даний шлюб розірвано рішенням Городенківського районного суду від 06.05.2016 у справі № 342/309/16-ц, що стверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00040200584 від 21.06.2023. Копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 виданого 20.01.2021 Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Івано-Франківськ) доводиться, що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєструвала шлюб 20 січня 2021 року з ОСОБА_13 про, що складено актовий запис за № 9 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_14 .
Із довідки № 17-185 виданої 29.05.2023 Серафинецьким старостинським округом Городенківської міської ради вбачається, що на момент смерті ОСОБА_5 разом із нею в будинку по АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , невістка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , онуки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .
З повідомленні Городенківської державної нотаріальної контори від 07.07.2023 за № 960/01-16 слідує, що згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 7317887 від 07.07.2023 спадкова справа щодо ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заведена.
В матеріалах справи відсутня інформація про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_4 та ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_5 протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. З наведеного слідує, що чоловік померлої ОСОБА_4 та син ОСОБА_1 , як спадкоємці першої черги відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 .
За заповітом від 19.02.2010 посвідченого секретарем виконавчого комітету Серафинецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на випадок своєї смерті все своє майно з чого б воно не складалося, де б воно не знаходилося, і взагалі все те, що належатиме йому на день смерті і на що він за законом матиме право заповів своєму синові ОСОБА_1 . Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 6.
Голова двору ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_12 у віці 88 років в с. Серафинці Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 виданого 20.01.2016 виконкомом Серафинецької сільськоюї ради Городенківського району Івано-Франківської області.
На час смерті ОСОБА_4 був чинним Цивільний кодекс 2003 р. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Згідно з ст. 1223 ЦК України - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини - це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріуса про прийняття спадщини.
Із довідки № 17-186 виданої 29.05.2023 Серафинецьким старостинським округом Городенківської міської ради вбачається, що на момент смерті ОСОБА_4 разом з ним в будинку по АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , невістка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , онуки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та правнук ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_13 .
Із копії спадкової справи № 77/2023, яка надана суду приватним нотаріусом Коломийського РНО Яшан Р.Р. вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся 29.05.2023 до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 . Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 72638623 від 29.05.2023 свідчить про внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію спадкової справи спадкодавця ОСОБА_4 , номер у Спадковому реєстрі 70716136, номер у нотаріуса 77/2023. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.06.2023 посвідченого приватним нотаріусом Коломийського РНО Яшан Р.Р., зареєстрованого в реєстрі за № 1288 позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , яка складається із земельної ділянки, що належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 638061. Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 72795455 від 12.06.2023 свідчить про внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину спадкодавця ОСОБА_4 , спадкоємець ОСОБА_1 , номер у Спадковому реєстрі 70716136, номер у нотаріуса 77/2023.
Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України 2003 р. спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Позивач, як спадкоємець, яка прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звертався до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька на нерухоме майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Проте, Постановою приватного нотаріуса Коломийського РНО Яшан Р.Р. № 155/02-31 від 27.06.2023 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 надано документи, які підтверджують право власності на житловий будинок видані на ім'я спадкодавця ОСОБА_4 , як голові колгоспного двору, що позбавляє можливості нотаріуса визначити його частку в житловому будинку та відповідно видати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок.
Копією технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого 08.06.2023 ФОП ОСОБА_17 , стверджується, що рік спорудження (реконструкції) житлового будинку - 1962/1987, господарських будівель та споруд - 1963, 1972,1980,1991. Згідно Звіту про оцінку житлового будинку (загальною площею 116,7 кв.м) складеного ФОП ОСОБА_18 на підставі договору № 01130/С від 19.06.2023 про вартість об'єкта оцінки, ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 становить 279 482 грн. Із довідки № 17-188 виданої 29.05.2023 Серафинецьким старостинським округом Городенківської міської ради вбачається, що біля будинку в АДРЕСА_1 рахується земельна ділянка загальною площею 0,30 га, в тому числі: для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,05 га.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 345722287 формованої 07.09.2023 відомості щодо права власності на будинок АДРЕСА_2 - відсутні.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до частини 1 статті 1226 Цивільного кодексу України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до положень ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог за первісним позовом та за зустрічним позовом, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають до часткового задоволення, а саме за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право власності на 3/5 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а саме: 2/5 в порядку спадкування за законом та за заповітом після смерті батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які належали померлим як членам колишнього колгоспного двору та 1/5 - яка належить позивачу як члену колишнього колгоспного двору. В іншій частині позову слід відмовити у зв'язку з тим, що 2/5 частки вищевказаного житлового будинку належать відповідачам - позивачам за зустрічним позовом.
Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання за ними права власності по 1/5 частці житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 підлягають до задоволення, оскільки позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були членами колишнього колгоспного двору та їх частка у даному дворі становить по 1/5, та у відповідності до норм ЦК України для оформлення права власності на належне їм майно, їм необхідно визнати право власності на визначений розмір частки у приватній спільній сумісній власності, а саме у вищевказаному житловому будинку, який відносився до колгоспного двору.
При винесенні рішення судом враховується і те, що на даний час відповідно до вимог Постанови ВРУ "Про утворення та ліквідацію районів" №807-ІХ від 17.07.2020 територія колишнього Городенківського району Івано-Франківської області на даний час відноситься до Коломийського району Івано-Франківської області .
На підставі ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 316,317, 328, 355, 368, 370, 372, 1216, 1221,1223, 1258,1261, 1268-1270, 1296,1297 ЦК України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 352,354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , право власності на 3/5 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .
В іншій частині позову відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , право власності на 1/5 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , право власності на 1/5 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Місце проживання сторін по справі:
ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_7 .
ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_8 .
ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_9 .
Суддя: Гайдич Р. М.