Справа № 183/4579/23
№ 2/183/2727/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про:
- стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 592415637 у розмірі 35 981,34 грн, -
ВСТАНОВИВ:
у квітні 2023 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - позивач) звернулося до суду із вищевказаним позовом.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 16 березня 2021 року між Акціонерним товариством «Альфа Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 592415637. Відповідно до умов Кредитного договору банк зобов'язується надати позичальнику кредит, а останній зобов'язується в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останні зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації. Банк виконав перед позичальником свій обов'язок щодо надання кредиту.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
Відповідач своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 22 січня 2023 року заборгованість за Кредитним договором становить 35 981,34 грн. З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача позивачем направлено Досудову вимогу щодо добровільного виконання договірних зобов'язань, яка залишилась без реагування.
Ухвалою судді від 05 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, у яких підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки у судове засідання відповідача не заперечив проти ухвалення рішення в заочному порядку.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно, причини неявки суду не повідомив, відзив не надавав. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом установлено, що 16 березня 2021 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» підписана оферта на укладення угоди про надання кредиту № 592415637 /а.с.6/, анкета-заява про акцепт пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення угоди про надання кредиту № 501166229, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії в АТ «Альфа Банк» /а.с.7, зворот/, паспорт споживчого кредиту /а.с.7/, заява (акцепт) № 248.592415637.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування /а.с.8 зворот/, Договір добровільного страхування життя держателів платіжних карток АТ «Альфа-Банк» № 592415637.111/АКБ /а.с.9/, які в своїй сукупності становлять кредитний договір.
Відповідно до оферти ОСОБА_1 запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти з ним угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для укладення цієї угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Оферта містить умови споживчого кредиту: тип кредиту «споживчий кредит», сума кредиту - 15 012,00 грн, процентна ставка 0,01% річних, строк кредиту - 15 місяців. Дата повернення кредиту вказана до 17 червня 2022 року (п. 2 Оферти).
Крім того, сторони своїми підписами узгодили в письмовій формі Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що становить Додаток № 1 до укладеного між сторонами договору 16 березня 2021 № 592415637 /а.с.6 зворот/.
Банк належним чином виконав перед позичальником свій обов'язок щодо надання кредиту.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом станом на 22 січня 2023 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором від 16 березня 2021 року № 592415637 у розмірі 35 981,34 грн, яка складається з: 19 712,86 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 55,76 грн - сума заборгованості за відсотками; 14 115,97 грн - сума заборгованості за простроченим тілом кредиту; 2 096,75 грн - сума заборгованості за неустойкою (комісією, штрафом) /а.с.12/.
До позовної заяви позивачем надано виписку по рахунку ОСОБА_1 , яка містить відомості та свідчить про використання відповідачем кредитних коштів, здійснення платежів по погашенню боргу, що свідчить про існування договірних зобов'язань перед позивачем/а.с.13-18/.
30 березня 2023 року позивачем направлено відповідачеві досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань /а.с.19, 20, 21-24/.
01 грудня 2022 року, внаслідок внесення змін до статутних документів, найменування АТ «Альфа-Банк» змінено на АТ «Сенс Банк».
Отже, відповідачем порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як установлено у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною першою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів та невиконання ним належним чином зобов'язань за кредитним договором. Також суд приймає до уваги той факт, що кредитор звертався до позичальника з вимогою про сплату заборгованості, яка відповідачем залишилась проігнорована.
Доказів сплати відповідачем суми заборгованості за кредитним договором суду не надано, внаслідок чого суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором виді тіла кредиту та відсотків.
Однак, не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача комісії, оскільки у Постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Оскільки з наданої позивачем виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 установлено, що позивачем нараховано відповідачеві до сплати комісію за розрахунково-касові операції, яку позивач просить стягнути з відповідача, - підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача комісії за договором суд не вбачає.
Тобто суд приходить до висновку про порушення відповідачем умов договору та майнових прав позивача на повернення кредиту та процентів за ним.
Аналізуючи вищевикладене, ураховуючи установлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, які свідчать про наявність у відповідача боргу перед позивачем на час розгляду справи та перевіривши правильність розрахунку заборгованості за тілом кредиту та процентами, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача, на користь позивача підлягають стягненню: заборгованість за тілом кредиту в сумі 19 712,86 грн; заборгованість за відсотками в сумі 55,76 грн та заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 14 115,97 грн, а всього - 33 884,59 грн. У задоволенні іншої частини вимог належить відмовити.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором від 16 березня 2021 року № 592415637, яка утворилась станом на 22 січня 2023 року у розмірі 33 884,59 (тридцять три тисячі вісімсот вісімдесят чотири) гривні 59 копійок, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту в сумі 19 712,86 грн; заборгованість за відсотками в сумі 55,76 грн та заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 14 115,97 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
У решті позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 19 вересня 2023 року.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714; місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Д. О. Парфьонов