Справа № 183/1718/23
№ 1-кп/183/1054/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Ухвалено 20 вересня 2023 року в м. Новомосковськ Дніпропетровської області.
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023041350000174 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Знаменівка, Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утримання не має, не судимого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який проходить військову службу у зв'язку з мобілізацією в посаді старшого стрільця 1 парашутно-десантної роти 1 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
26 лютого 2022 року наказом № 39 (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено в посаду старшого стрільця 1 парашутно-десантної роти 1 парашутно-десантного батальйону.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України (далі - Статут), бути взірцем виконання службового обов'язку, свято і непорушно додержуватися Конституції України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Відповідно постанови Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року, положень наказу МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, зберігання бойових припасів здійснюється відповідно до дозвільної системи, яка є особливим порядком виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», визначено, що під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці.
Незаконне носіння вибухових пристроїв є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).
Пунктом 12 вищезазначеної постанови визначено, що незаконним придбанням вибухових пристроїв слід вважати умисні дії, пов'язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - а в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо.
ОСОБА_3 03.08.2022 року, у не встановлений в ході досудового розслідування час перебував у лісосмузі поряд із с. Новобахмутовка, Ясиноватського району, Донецької області, де на землі під парканом побачив білий поліетиленовий пакет, в середині якого знаходились корпус осколкової оборонної ручної гранати Ф-1 (№ 38 F 148-83 Т), яка відноситься до категорії вибухових речових із запалом УЗРГМ-2 (№ 283-74 583), який відноситься до категорії вибухових пристроїв, після чого у ОСОБА_3 , виник злочинний умисел направлений на придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій прямий умисел направлений на незаконне придбання вибухових пристроїв та вибухових речовин, на 03.08.2022 у не встановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_3 перебуваючи у лісосмузі поряд із с. Новобахмутовка, Ясиноватського району, Донецької області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вищевказані предмети являються вибуховими речовинами та вибуховими пристроями, а також розуміючи, що у нього не має передбаченого законом дозволу на поводження із ними, підняв із землі корпус осколкової оборонної ручної гранати Ф-1 (№ 38 F 148-83 Т), яка відноситься до категорії вибухових речових із запалом УЗРГМ-2 (№ 283-74 583), який відноситься до категорії вибухових пристроїв, чим вчинив придбання вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
У подальшому, в період з 03.08.2022 по 10.08.2022, у не встановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_3 , реалізуючи свій прямий умисел направлений на незаконне зберігання вибухових пристроїв та вибухових речовин, перебуваючи поряд з с. Новобахмутовка, Ясиноватського району, Донецької області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вищевказані предмети являються вибуховими речовинами та вибуховими пристроями, а також розуміючи, що у нього не має передбаченого законом дозволу на поводження із ними, поклав до своєї військової сумки (портфелю) корпус осколкової оборонної ручної гранати Ф-1 (№ 38 F 148-83 Т), яка відноситься до категорії вибухових речових із запалом УЗРГМ-2 (№ 283-74 583 ), який відноситься до категорії вибухових пристроїв, чим вчинив зберігання вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Після цього, ОСОБА_3 маючи при собі без передбаченого законом дозволу, вибухові пристрої та вибухові речовини, 10.08.2022 у не встановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вищевказані предмети є вибуховими речовинами та вибуховими пристроями, а також розуміючи, що у нього не має передбаченого законом дозволу на поводження з ними перевіз корпус осколкової оборонної ручної гранати Ф-1 (№ 38 F 148-83 Т), яка відноситься до категорії вибухових речових із запалом УЗРГМ-2 (№ 283-74 583 ), який відноситься до категорії вибухових пристроїв до місця свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , чим вчинив носіння вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
У подальшому в період від 10.08.2022 по 03.10.2022 ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вищевказані предмети є вибуховими речовинами та вибуховими пристроями, а також розуміючи, що у нього не має передбаченого законом дозволу на поводження з ними, зберігав корпус осколкової оборонної ручної гранати Ф-1 (№ 38 F 148-83 Т), яка відноситься до категорії вибухових речових із запалом УЗРГМ-2 (№ 283-74 583 ), який відноситься до категорії вибухових пристроїв до місця свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , вчинивши тим самим зберігання вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
03.10.2022 в період часу з 07 години 43 хвилини по 10 годину 02 хвилини проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено корпус осколкової оборонної ручної гранати Ф-1 (№ 38 F 148-83 Т), яка відноситься до категорії вибухових речових із запалом УЗРГМ-2 (№ 283-74 583), який відноситься до категорії вибухових пристроїв.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 обставини викладені в обвинувальному акті не оспорював, повністю їх підтвердив, зазначив, що, дійсно, у вказаний в обвинувальному акті період носив, зберігав, придбав бойові припаси та вибухові речовини без передбаченого законом дозволу, не встиг здати в органи поліції. В скоєному щиро кається. Просив суд суворо його не карати.
У судовому засіданні учасники судового розгляду не оспорювали обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, тому суд вважає не доцільним досліджувати докази.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Крім того, учасникам судового провадження судом роз'яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у носінні, зберіганні, придбанні бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень статті 65 КК України та враховує, що останній за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання суд визнає - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого, в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, бажанням виправити ситуацію, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.
Тому, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, враховуючи те, що ОСОБА_3 вину визнав повністю, разом з обставинами, які пом'якшують покарання, дає суду підстави при призначенні покарання застосувати ст.69 КК України та перейти до іншого більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст. 263 КК України та призначити обвинуваченому покарання у виді арешту з відбуванням покарання на гауптвахті.
Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню була проведена судова експертиза, вартість якої підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтею 374 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України - у виді арешту з відбуванням покарання на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 строком 2 (два) місяці.
Речові докази по кримінальному провадженню :
- корпус гранати Ф-1-1 шт., запал типу УЗРГМ - 1 шт.- знищені відповідно до акту знищення № 367 від 14.10.2022 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи № СЕ-19/104-22/31483-ВТХ від 06.11.2022 року в сумі 1887,8 гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду відповідно до з вимог ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку вручити ОСОБА_3 та прокурору негайно.
Суддя ОСОБА_1