Справа № 182/230/23
Провадження № 2/0182/946/2023
УХВАЛА
Іменем України
18.09.2023 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Рунчевої О.В.
за участю секретаря судового засідання - Нагаєвої Н.О.
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення та просить суд встановити факт спільного проживання разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім'єю до дня його смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою оформлення компенсаційної виплати (грошової допомоги) та пільг як члену сім'ї загиблого військовослужбовця.
18 вересня 2023 року до суду від представника третьої особи - Міністерство оборони України надійшло письмове клопотання, в якому просить суд закрити провадження у вищевказаній справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає (а.с.61-62).
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували та просили суд відмовити в його задоволенні.
Представник третьої особи - Міністерство оборони України в судове засідання не з'явився, у клопотанні зазначив, що просить судове засідання провести без участі представника Міністерства оборони України (а.с.61-62).
Суд, розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників процесу, проаналізував матеріали справи, дійшов до наступного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як встановлено в судовому засіданні, в провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення.
Міністерство оборони України як спеціально уповноважений суб'єкт, який уповноважений на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №975, яку має на меті отримати ОСОБА_1 у разі встановлення факту проживання однією сім'єю з чоловіком, який загинув під час участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і стримуванні збройної агресії російської федерації.
У справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19), залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 33-35 зазначеної постанови від 30 січня 2020 року зазначила про таке: "33. Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. 34. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній."
Визначаючи, чи пов'язується з встановлення зазначеного факту виникнення у заявниці певних цивільних прав та обов'язків, суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям. Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.
Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.
Вимоги ОСОБА_1 пов'язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов'язаного з будь-якими цивільними права та обов'язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов'язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України виник спір, пов'язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім'ї військовослужбовця, не пов'язаного з будь-якими цивільними права обов'язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Тож у спірних правовідносинах суд повинен врахувати правову мету звернення заявниці до суду, яка полягає у підтвердженні її певного соціального статусу. Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.
Верховний Суд, врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, визнає недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимога ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю з чоловіком, який загинув під час участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і стримуванні збройної агресії російської федерації, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частиною 2 ст.255ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Судом не встановлено підстав для неприйняття клопотання про закриття провадження у справі.
За таких підстав суд вважає, що клопотання представника третьої особи про закриття провадження по справі підлягає задоволенню, а провадження у справі підлягає закриттю.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись п.2 ч.2 ст.200, п.1 ч.1 ст.255, ч.2 ст.255, ч.2 ст.256, ст.ст.259, 260, 353 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.
Роз'яснити позивачу, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складений 21.09.2023 року.
Суддя: О. В. Рунчева