Справа №:755/14112/23
Провадження №: 1-кс/755/2907/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" вересня 2023 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кремінна Луганської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше неодноразово судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202310040003281 від 18.09.2023 року,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_4 ,
ВСТАНОВИВ:
Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202310040003281 від 18.09.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 .
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Дніпровського УП ГУНП України у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040003281 від 18.09.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, 18.09.2023 року, близько 02:30 ОСОБА_4 , знаходився біля житлового будинку № 16 по вул. Віфлеємській, в м. Києві, де діючи умисно, з хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки в частині забезпечення спокійних умов побуту та відпочинку людей, порушуючи спокій людей у нічний час, усвідомлюючи свої злочинні дії, взяв до рук бойову гранату.
У подальшому, цього ж дня близько 02:35, ОСОБА_4 , діючи умисно, з хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, нехтуючи загально прийнятими правилами і нормами поведінки в суспільстві, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві від'єднав від гранати чеку, та усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці, а саме у дворі житлового багатоповерхового будинку в нічний час, та його дії носять суспільно небезпечний характер, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом та з особливою зухвалістю, з хуліганських мотивів та з метою грубого порушення громадського порядку, ігноруючи норми моралі та етики, умисно кинув вищевказану бойову гранату поблизу будинку за адресою: м. Київ, вул. Віфлеємська, 16, після чого вона вибухнула на вулиці, чим було порушено забезпечення спокійних умов побуту та відпочинку людей у нічний час та пошкодивши при цьому припаркований в дворі легковий автомобіль марки ФОРД ФОКУС державний номерний знак НОМЕР_1 , чим потерпілому ОСОБА_8 завдано матеріального збитку в розмірі 500 доларів США, що станом на 18.09.2023 року згідно курсу НБУ становить 18 250 гривень.
Також, внаслідок вчинених протиправних дій ОСОБА_4 , які виразились у застосуванні бойової гранати у громадському місці, виникла реальна загроза безпеці громадян.
Крім цього, у ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці виник злочинний умисел, спрямований на незаконне, тобто без передбаченого законом дозволу, придбання гранати та запалу (бойового припасу) з метою подальшого незаконного носіння та зберігання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, при невстановлених досудовим слідством обставин незаконно придбав бойовий припас у вигляді спорядженої гранати Ф-1 із вкрученим запалом УЗРГМ та почав зберігати при собі, з метою подальшого носіння не маючи на те відповідного дозволу передбаченого законом.
Так, 18.09.2023 року в період часу з 16:30 по 17:51 працівниками поліції по вул. Миколайчука, 19-А в м. Києві, в ході проведення відпрацювання осіб, причетних до незаконного обігу зброї та боєприпасів був зупинений та перевірений на підставі Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_4 у якого було виявлено гранату. У подальшому під час проведення особистого обшуку в присутності понятих, в правій кишені його штанів було вилучено корпус спорядженої гранати Ф-1 із вкрученим запалом УЗРГМ, яку він незаконно придбав, зберігав та носив без передбаченого законом дозволу. Згідно довідки від 18.09.2023 року про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів,- Корпус гранати Ф-1 та запал до ручних гранат УЗРГМ належить до третьої категорії (обмежено небезпечний) вибухонебезпеки.
18.09.2023 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
19.09.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.
Як зазначає слідчий у клопотанні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом працівників поліції про затримання, протоколом прийняття заяви про вчинення злочину, показами потерпілого, показами свідків, протоколом огляду місця події, протоколом особистого обшуку, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, вилученими речовими доказами у провадженні та іншими доказами в їх сукупності.. Оцінюючи особу підозрюваного та вчинений ним кримінальних правопорушень, досудове слідство приходить до переконання в наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків невиконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а саме: - п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, так як раніше був неодноразово судимий, усвідомлення можливої міри покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 7 років може спонукати до переховування правоохоронних органів; - п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого, свідків, з метою створення собі алібі у даному кримінальному проваджені; - п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити свою злочинну діяльність, враховуючи те, що схильний до вчинення злочинів, що йому інкримінуються, ніде офіційно не працює та немає постійного джерела доходу, що може спонукати його до вчинення нових злочинів. Не обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному відкриває можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду та перешкоджанню досудовому розслідуванню у кримінальному провадження. У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання слідчого та просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, зазначила, що підозрюваний неодноразово судимий, ймовірно вчинив кримінальні правопорушення на іспитовому строці, немає постійного місця проживання, не працює, веде асоціальний спосіб життя, немає сталих соціальних зв'язків. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки підозра та ризики наведенні в клопотанні не обгрунтованні. Зазначив, що кримінальні правопорушення вчинила інша особа, підозрюваний співпрацює з правоохороними органами, не збирається ухилятися від слідства, має міцні соціальні зв'язки, проживає із вагітною цивільною дружиною, у звязку з чим просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Крім того, надав суду довідку про вагітність цивільної дружини підозрюваного. Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку захисника. Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця проживання, роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного. За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу. Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні. Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Слідчим суддею встановлено, що 18.09.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040003281були внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України. 19.09.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України. Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконано вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України. Слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023100040003281 від 18.09.2023 року; рапортом працівника поліції від 18.09.2023 року; протоколами огляду місця події від 18.09.2023 року; актом перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів від 18.09.2023 року; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18.09.2023 року; протоколами допиту свідків від 18.09.2023 року; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.09.2023 року; повідомлення про підозру від 19.09.2023 року; довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 18.09.2023 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.09.2023 року; протоколом допиту підозрюваного від 18.09.2023 року; протоколом допиту потерпілого від 18.09.2023 року та іншими матеріалами кримінального провадження. Відповідно до позиції ЄСПЛ, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя на підставі наданих матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим - позбавлення волі на строк від трьох до семи років; молодий вік підозрюваного та відстуність захворювань, які б перешкоджали знаходженню у ДУ "Київський слідчий ізолятор"; відсутність офіційного місця роботи (немає стабільного джерела доходу); відсутність сталих соціальних звязків; відсутність постіного місця проживання; раніше неодноразово судимий, ймовірно вчинив кримінальні правопорушення під час іспитового строку, який відбував за вироком Залізничного суду м. Львова від 06.07.2023 року за ч. 2 ст. 190 КК України; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки. Щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, то слід зазначити таке. Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 , будучи обізнаним з санкціями статей, які йому інкримінуються, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним можливо вчиненні тяжкі злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 7 років. Тому даний ризик є цілком реальним. Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. А тому, враховуючи характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 та обставини їх вчинення, ризик впливу останнього на свідків та потерпілого, як вмовлянням, підкупом, так і іншими незаконними способами, є досить реальним. Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення і ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що підозрюваний не працює, не має постійного джерела доходу, підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, неодноразо судимий, ймовірно вчинив кримінальні правопорушення на іспитовому строці, тому даний ризик є цілком реальним. На підставі вказаних вище обставин у їх сукупності та взаємозв'язку слідчий суддя дійшов висновку про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді підозрюваному не може бути обрано більш м'який запобіжний захід, тому що це не нівелює спроби підозрюваного ухилятися від слідства, вливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, на думку слідчого судді, у разі застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, про який просила сторона захисту, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження. Суд не бере до уваги довідку про вагітність (прізвище зазначено не розбірливо), надану стороною захисту, оскільки сторона захисту не додала будь-яких доказів на підтвердження сімейних відносин ОСОБА_4 з цією особою жіночої статі. Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити. Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством. Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 183, 186, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 17 листопада 2023 року (включно).
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 214 720 грн, яка може бути внесена як самою підозрюваною особою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої вона підлягає звільненню з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов'язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов'язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави. Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено 21 вересня 2023 року о 10 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1