Справа № 212/4668/22
1-в/212/221/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши без участі сторін та без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом клопотання начальника Покровського районного відділу філії Державної установи “Центр пробації” у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Жовтневого суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 вересня 2022 року за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.70 КК України до одного року обмеження волі на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік,-
ВСТАНОВИВ:
12 вересня 2023 року начальник Покровського районного відділу філії Державної установи “Центр пробації” у Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним клопотанням, в обгрунтування якого вказав, що вирок відносно засудженого ОСОБА_4 був прийнятий до виконання 27 жовтня 2022 року. Під час постановки на облік засудженому роз?яснені умови та порядок відбування покарання з випробуванням. роз?яснено наслідки за невиконання обов?язків покладених на нього судом. Засуджений ОСОБА_4 до уповноваженого органу з питань пробації згідно постанови днів явки на реєстрацію з?являється вчасно, адресу місця проживання не змінював. За період відбування покарання останній повторно до кримінальної відповідальності не притягувався. Перевіркою за І квартал 2023 року встановлено, що засуджений ОСОБА_4 систематично притягувався до адміністративної відповідальності, у зв?язку з цим із суб?єктом пробації проведено соціально-виховну роботу та винесено письмове попередження. Однак, засуджений ОСОБА_4 певних висновків для себе не зробив та протягом II кварталу 2023 року повторно притягувався до адміністративної відповідальності, тому до ОСОБА_4 повторно застосовано письмове попередження, роз?яснено порядок та умови відбування покарання, проведено бесіду профілактичного характеру та відібрано пояснення. Засуджений ОСОБА_4 не виконує обов?язки визначенні законом, що свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, тому просять суд вирішити питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_4 в місця обмеження волі, як до осіб засуджених до позбавлення волі.
Представник уповноваженого органу пробації надала заяву про розгляд клопотаннґ без її участі, клопотання підтримала.
Засуджений ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглядати клопотаннґ без його участі, окільки він переїхав до Херсонської області, просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки на теперішній час закінчився іспитовий строк, який встановлений вироком суду.
Прокурор в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали особової справи та матеріали клопотання, суд прийшов до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 вересня 2022 року ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст.358 КК України до покарання у вигляді одного року обмеження волі, за ч.4 ст.358 КК України до покарання у вигляді трьох місяців арешту. На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді одного року обмеження волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання строком на один рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок суду надійшов на виконання до органу пробації 27 жовтня 2022 року. Засудженому ОСОБА_4 встановлено дні явки на реєстрацію: кожний 1-й, 2-й четвер кожного місяця, з чим засуджений ОСОБА_4 був ознайомлений 03 листопада 2022 року, про що свідчить його особистий підпис.
Згідно записів у листі реєстрації засудженого, ОСОБА_4 з моменту постановки на облік регулярно з'являвся на реєстрацію.
Згідно із ст.5 КВК України одним із головних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом.
Відповідно до ч.2 ст.78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.166 КВК України у разі ухилення засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, від виконання обов'язків, які покладені на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, кримінально-виконавча інспекція застосовує до нього застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Невиконанням обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.
Відповідно до роз'яснень, даних в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” № 7 від 24 жовтня 2003 року, згідно з ч.2 ст.78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Таким чином, безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є встановлення умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
При вирішенні питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу пробації як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Як встановлено судом, за період іспитового строку ОСОБА_4 неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності, проте наявні матеріали переконливо і в достатній мірі не свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення, оскільки засуджений ОСОБА_4 регулярно з'являвся на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації без порушень, нового кримінального правопорушення не скоїв, що свідчить про сумлінне ставлення до обов'язків, покладених судом та належну поведінку.
Крім того, частиною 1 статті 165 КВК України встановлено, що іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Представник органу пробації звернувся із вказаним клопотанням до суду 12 вересня 2023 року, тобто за три дні до закінчення іспитового строку і станом на час розгляду клопотання в суді закінчився встановлений ОСОБА_4 вироком суду від 15 вересня 2022 року іспитовий строк тривалістю один рік.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, ст.78 КК України, суд, -
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання начальника Покровського районного відділу філії Державної установи “Центр пробації” у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_4 , засудженого вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 вересня 2022 року за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя: ОСОБА_1