Справа № 175/2920/23
Провадження № 1-кп/175/138/23
Вирок
Іменем України
21 вересня 2023 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретареві ОСОБА_2 ,
за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12023046440000078 відносно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровськ, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1) 23.03.2018 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ст.ст.75, 76 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;
2) 21.08.2018 року Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 19.08.2022 року по відбуттю строку покарання;
3) 30.01.2023 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.125 КК України до 240 годин громадських робіт,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України,
встановив:
ОСОБА_6 , будучи засудженим за вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2023 року до покарання у виді 240 годин громадських робіт, умисно ухилився від відбування цього покарання при наступних обставинах.
27 березня 2023 року засудженого ОСОБА_5 поставлено на облік Дніпровського районного відділу м. Дніпра філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області (далі - уповноважений орган з питань пробації).
07 квітня 2023 року спеціалістом уповноваженого органу з питань пробації ОСОБА_7 належним чином роз'яснено порядок і умови відбування покарання у виді громадських робіт, і засуджений зобов'язався додержуватися встановлених законодавством порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначеному об'єкті та відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та без погодження з ним не виїжджати за межі України. Також обвинуваченого попереджено про кримінальну відповідальність за ч.2 ст.389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, про що від ОСОБА_5 відібрано підписку і видано направлення для відбування призначеного судом покарання до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, згідно якого останній мав приступити до відбування призначеного покарання з 10 квітня 2023 року.
Однак, 10 квітня 2023 року засуджений ОСОБА_6 , розуміючи про необхідність виконання вищевказаного покарання та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність, передбачену ч.2 ст.389 КК України, яка може настати в разі ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, для відбування покарання у виді 240 годин громадських робіт до Підгородненської міської ради без поважних причин не прибув, у зв'язку з чим 19 квітня 2023 року він письмово попереджений спеціалістом уповноваженого органу з питань пробації про притягнення до кримінальної відповідальності за порушення порядку і умов відбування зазначеного покарання без поважних причин.
19 квітня 2023 року засуджений ОСОБА_6 прибув для відбування покарання у виді 240 годин громадських робіт до Підгородненської міської ради, де пройшов вступний інструктаж із техніки безпеки, охорони праці, виробничої санітарної та протипожежної безпеки, та належним чином ознайомлений з графіком виходу на роботу до адміністративної будівлі у с. Спаське Дніпропетровської області та видом виконуваних робіт.
Однак ОСОБА_6 , будучи належним чином ознайомлений з графіком виходу на роботу і видом виконуваних робіт з 08:00 години по 12:00 годину щоденно окрім вихідних і святкових днів, розуміючи про необхідність виконання покарання у виді громадських робіт і достовірно знаючи про кримінальну відповідальність, передбачену ч.2 ст.389 КК України, діючи умисно, без поважних причин, не з'явився до адміністративної будівлі у с. Спаське 08, 09, 10, 19 травня, 21 червня 2023 року, що згідно зі ст.40 Кримінально-виконавчого кодексу України є ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт, у зв'язку з чим його ще тричі - 10 і 23 травня, 22 червня 2023 року письмово попереджено спеціалістом уповноваженого органу з питань пробації про притягнення до кримінальної відповідальності за порушення порядку і умов відбування покарання у виді 240 годин громадських робіт без поважних причин.
Таким чином, за період перебування на обліку в Дніпровському районному відділі м. Дніпра філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області засуджений ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та маючи умисел на ухилення від відбування громадських робіт, без поважних причин не відпрацював 20 годин громадських робіт, чим ухилився від відбування призначеного йому покарання.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у
вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, та пояснив, що на момент досудового розслідування не відпрацював у повному обсязі громадські роботи через особисті стосунки з одним із мешканців с. Спаське, який вимагав у нього гроші та погрожував, про що він повідомив старості села. На даний час покарання відбув повністю, у скоєному щиросердно кається та просить суворо не карати.
Його провина у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується доказами, дослідженими у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України, оскільки фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення не оспорюються сторонами.
Переконавшись у правильному розумінні ОСОБА_8 змісту обставин інкримінованого йому діяння та добровільності його позиції, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальному акті від 23.06.2023 року, було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 , і його умисні дії кваліфікує за ч.2 ст.389 КК України як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, віднесеного ч.2 ст.12 КК України до категорії кримінальних проступків, обставини справи та особу ОСОБА_5 , - раніше чотири рази притягався до кримінальної відповідальності за умисні кримінальні правопорушення, має три незняті та непогашені судимості, зі слів - фактично працює, за місцем проживання характеризується негативно як особа, яка веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями та конфліктує з сусідами, проживає з матір'ю у багатодітній родині, в якій виховується троє малолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
На підставі п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
На підставі п.1 ч.1 ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.
Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
За приписом ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Конституційний Суд України у рішенні № 15-рп/2004 від 02.11.2004 року вказав, що окремим виявом справедливості є відповідність покарання вчиненому злочину, адже покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним».
З урахуванням наведеного, положень ст.ст.50, 65-67 КК України, обставин справи та даних про особу ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне призначити запропоноване прокурором покарання у виді обмеження волі з випробуванням із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком два роки, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Частиною 1 статті 71 КК України передбачено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Враховуючи, що за повідомленням Дніпровського районного відділу м. Дніпра філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_6 повністю відбув покарання у виді 240 годин громадських робіт і 18.09.2023 року знятий з обліку по відбуттю покарання, принцип призначення покарань, передбачений ст.71 КК України не підлягає застосуванню.
Під час досудового розслідування та у ході судового провадження до обвинуваченого не застосовувався запобіжний захід.
Витрати на залучення експертів та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді обмеження волі строком 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі двох років іспитового строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору.
На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1