Справа №:755/6118/23
Провадження № 2/755/3721/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне рішення)
"06" вересня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.,
при секретарі - Яхно П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровський районний відділ ЦМУ ДМВС в м. Києві та Київській області, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування жилим приміщенням: квартирою АДРЕСА_1 .
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він проживає з 22.10.1992 в квартирі АДРЕСА_1 . На зазначену квартиру, батьку позивача було видано ордер № 4732 серія А на право зайняття двох кімнат, загальною площею 28,83 кв.м., в окремій квартирі. В квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано двоє осіб: позивач та його колишня дружина - ОСОБА_2 . З лютого 2022 року у зазначеній квартирі відповідачка не проживає та її особистих речей у цій квартирі немає. Разом з цим, всі обов'язки, що випливають з обслуговування жилого приміщення, фактично покладені на позивача, тому останньому доводиться сплачувати вартість послуг централізованого водовідведення та централізованого водовідведення (за холодну воду), централізованого водовідведення (за гарячу воду), постачання гарячої води, постачання теплової енергії, вивезення твердих побутових відходів, вивезення великогабаритних відходів та електропостачання по квартирі АДРЕСА_1 , не тільки за себе, а й за відповідачку, яка не користується жилим приміщенням, а це, в фінансовому плані, обтяжливо для позивача, що стало передумовою звернення до суду із даним позовом. Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28.11.2022 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, відтак відповідач перестала бути членом сім'ї позивача, а останній не бажає нести тягар утримання майна, з урахуванням зазначених обставин.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2023 відкрито провадження у цій цивільній справі та постановлено про її розгляд за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін, яким роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачкою отримано не було, а конверт зі вказаними документами, що направлялися судом за місцем її реєстрації, повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
26.06.2023 до суду надійшли пояснення представника третьої особи, Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації - Яценюк Л.П., у яких остання просить прийняти рішення згідно вимог чинного законодавства України.
Відповідачка не використала право на подання відзиву.
Інших заяв по суті справи від учасників справи не надійшло.
05.09.2023 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд цивільної справи у її відсутність, у якій остання позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
06.09.2023 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, у якій останній позов підтримав та просив задовольнити. Вказав, що у разі неявки відповідача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідачка та уповноважені представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та за згодою позивача ухвалити заочне рішення.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, що містяться в матеріалах справи, суд доходить наступного.
Судом встановлено, що 13.04.1981 ОСОБА_4 було видано ордер № 4732 серія А про право на заняття двох кімнат в квартири АДРЕСА_1 . Склад сім'ї: ОСОБА_4 (батько), ОСОБА_5 (дружина), ОСОБА_1 (син) (а.с.12).
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого записані - ОСОБА_4 (батько) та ОСОБА_5 (мати) (а.с.9).
Згідно Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні № 90675478 від 21.03.2023, за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 21.03.2023 зареєстровано дві особи 22.04.1976 р.н. та ІНФОРМАЦІЯ_1 , які є позивачем а відповідачем у даній справі (а.с.8).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебували у зареєстрованому шлюбі з 07.09.2005, який було розірвано заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28.11.2022 (а.с.11, 13).
Відповідно до акту від 07.04.2023, підписаного ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , засвідченого начальником ЖЕД-409 Пількевич О.А., що за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрована, але не проживає з лютого 2022 року та особистих речей в квартирі не має - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.10).
Нормами ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні; право приватної власності є непорушним.
За ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно із ч. 1 ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
За змістом ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
За нормою ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В ході розгляду даної справи, на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, судом встановлено, що відповідачка у строк понад один рік не проживає у житловому приміщенні, яке належить позивачу на праві користування. Позивач одноособово несе витрати по утриманню належного на праві користування майна, які нараховуються також на зареєстровану за зазначеною адресою ОСОБА_2 , при цьому остання не проживає у вказаному житловому приміщенні та не є у розумінні чинного законодавства членом сім'ї позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що відповідачка понад один рік не проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а також судом не встановлено будь-яких законних підстав для збереження за ОСОБА_2 права користування вказаним жилим приміщенням, що є підставою для задоволення позову та визнання відповідачки такою, що втратила право користування вказаним житловим приміщенням.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 317, 319, 383, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 76, 77-81, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 280-283, 289, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ), треті особи: Дніпровський районний відділ ЦМУ ДМВС в м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ: 42552598, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 14-А, 02000) Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація (код ЄДРПОУ: 37203257, бул. Івана Котляревського, 1/1, м. Київ, 02094), про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: