ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8743/23
провадження № 2/753/4987/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Сирбул О.Ф.
за участю секретаря Лаптєвої Ю.М.
представника позивача Полтавської Н.В.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
встановив:
У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Ковальська-Житлосервіс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
Свої вимоги мотивувало тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , отримує житлово-комунальні послуги при цьому не виконує зобов'язання по їх оплаті, чим спричинив позивачу, який є балансоутримувачем даного будинку, матеріальні збитки у вигляді недоотримання у повному обсязі плати за житлово-комунальні послуги в частині утримання будинку та прибудинкової території, загальна сума заборгованості за період з грудня 2020 року по квітень 2023 року становить 21 6373, 96 грн. Окрім того, ставиться вимога про стягнення 545,70 грн. - індексу інфляції, 171,70 грн. - 3% річних, а всього - 22 391, 65 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06.06.2023 відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.
Ухвалою суду від 20.09.2023, яка занесена до протоколу судового засідання відмовлено у прийнятті заяви відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України.
У судовому засіданні представник позивача, позов підтримала з тих же підстав та просила його задовольнити, посилаючись на вимоги закону про належне виконання зобов'язань, а також укладений між сторонами типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 11жовтня 2016 року, надання комунальних послуг та додаткових послуг.
У судовому засіданні відповідач не заперечувала наявність боргу, проте просила відтермінувати борг у зв'язку із неможливістю сплатити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов, письмові заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 111,40 кв.м, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 29 березня 2016 року.
ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» виконує функції експлуатаційної організації у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення АТ ХК «Київміськбуд» від 30 серпня 2007 року № 119/0/5-07 та розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 28 вересня 2007 року № 1014 та надає житлово-комунальні послуги .
11 жовтня 2016 року між позивачем та відповідачем підписано типовий договір з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.
Відповідно до пункту 1 цього договору його предметом є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території у житловому будинку АДРЕСА_1 , а споживач має своєчасно вносити оплату за надані послуги. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Звертаючись із позовною заявою, позивач вказав, що відповідач несвоєчасно вносила кошти за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого у неї за період з грудня 2020 року по квітень 2023 року утворилась заборгованість в розмірі 21 673,96 грн., на яку позивачем також було здійснено нарахування інфляційних втрат у розмірі 545, 99 грн. та 3% річних у розмірі 171,70 грн.
Відповідач щомісяця отримував від позивача рахунки на їх оплату із зазначенням суми, однак платежі здійснювалися не регулярно, що призвело до утворення заборгованості за вказаний період.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Положення ст.ст. 66-68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і положення підзаконних актів у сфері житлово-комунальних послуг покладають на користувачів житла (власників) обов'язок щомісяця вносити плату за житлово-комунальні послуги (теплопостачання, газ, водопостачання, каналізація тощо) та витрати на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.
Власники несуть відповідальність, відповідно до ч.9 ст.22 вказаного Закону, за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.
Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, визначені законом або договором.
За період проживання відповідача у вказаній квартирі позивачем, як обслуговуючою організацією, в указаний період щоденно надавались вказані житлово-комунальні послуги в частині утримання будинку та прибудинкової території.
Відповідач щомісяця отримував від позивача рахунки на їх оплату із зазначенням суми, однак платежі здійснювалися не регулярно, що призвело до утворення заборгованості за вказаний період.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Окрім того, позивачем ставиться вимога про стягнення 545, 99 грн. - індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості - 171,70 грн., а всього заборгованості - 22 391, 65 грн., яка підлягає задоволенню із таких правових підстав.
Так, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підставою виникнення зобов'язань є юридичний факт або юридична сукупність (фактичний склад), які породжують зобов'язання.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Інші доводи сторін, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2 684,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 64, 66-68, 162 ЖК України, ст.ст. 526, 610, 625, 627, 630 Цивільного кодексу України, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 12, 19, 42, 76, 89, 263-264, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» (ЄДРПОУ 32912720) заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 21 673,96 грн., індекс інфляції у сумі 545,99 грн., три проценти річних у сумі 171,70 грн., а всього 22 391,65 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» (ЄДРПОУ 32912720) витрати по сплаті судового збору у сумі 2 684,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя: