Справа № 520/8766/19
Провадження № 1-кп/947/186/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2023 року колегія суддів Київський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160500001892 від 03.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190,ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні колегії судді Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Прокурор в судовому засіданні звернувся з клопотанням про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів посилаючись на те, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 обвинувачуються у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів у складі організованої групи, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, вони можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, не працюють, не мають постійного джерела доходів, можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне продовжити відносно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів.
Захисник ОСОБА_13 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , у зв'язку з тим, що клопотання прокурора не відповідає вимогам статті 177 КПК України, ризики на які посилається не довів та не обгрунтував, тому в його задоволенні слід відмовити прокурору.
Обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , підтримали думку свого захисника.
Захисник ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_10 не заперечували проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, клопотання прокурора, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Під час судового розгляду справи, керуючись ст.331 ч.3 КПК України, суд, розглядаючи питання доцільності продовження, обраного обвинуваченим запобіжного заходу, вирішує чи є на час розгляду зазначеного питання ризики передбачені ст. 177 КПК України, чи вони не зменшилися та не відпали.
Діючим законодавством визначена мета заходів забезпечення кримінального провадження досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України), а також мету застосування запобіжного заходу забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду (ч. 1 ст. 177 КПК України), суд доходить висновку, що у даному кримінальному провадженні при продовженні обвинуваченим дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, має буди досягнута зазначена вище мета.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків або потерпілого; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Колегія суддів, вислухавши думки учасників судового засідання з приводу доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , прийшла до наступних висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За змістом частини шостої статті 181 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується в тому числі тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного (обвинуваченого); міцність його соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; постійного місця роботи, навчання; репутація, його майновий стан; наявність у нього судимостей; повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (обвинувачується) особа.
Вирішуючи питання про продовження строків домашнього арешту обвинуваченим, колегія суддів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченим, дані про особу обвинувачених.
Так, характер та фактичні обставини інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 злочинів свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування суворих запобіжних заходів, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не обравши до особи запобіжні заходи, а саме у вигляді домашнього арешту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Наявність підстави «існування ознак тяжкого злочину» у практиці Європейського суду з прав людини збігається з підставою «суворості передбаченого покарання». Ця підстава не може бути застосованою самостійно без інших підстав позбавлення особи свободи. Справа «Ілійков проти Болгарії», в якій суд закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді домашнього арешту, колегія суддів враховує те, що обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким злочином, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна, а тому обвинувачені розуміючи, що їм загрожує міра покарання пов'язана з реальним позбавленням волі, з метою уникнення відповідальності, можуть переховуватися від суду, тому ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України не зменшився та не перестав існувати. Обвинувачені можуть впливати на свідків та потерпілих, інших обвинувачених, вчинити інше кримінальне правопорушення, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Також, колегія суддів вважає, що наявність у обвинувачених місця мешкання, родини та утриманців, не можливо на даний час віднести до тих стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченими дій, спрямованих на ухилення від суду та можливого покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-178,181,184,194,196,197,331,369-372, 376 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 19.11.2023 року, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 23:00 годин до 05:00 годині наступної доби, за виключенням необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, отримання невідкладної медичної допомоги у медичних закладах, та покласти на нього відповідно до ст. 194 КПК України наступні обов'язки: не відлучатися з населеного пункту за постійним місцем проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, прибувати до суду за кожною вимогою, утримуватись від спілкування з іншими обвинуваченими, свідками та потерпілими по справі, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Продовжити дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_11 у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 19.11.2023 року, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 23:00 годин до 05:00 годині наступної доби, за виключенням необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, отримання невідкладної медичної допомоги у медичних закладах та покласти на нього відповідно до ст. 194 КПК України наступні обов'язки: не відлучатися з населеного пункту за постійним місцем проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, прибувати до суду за кожною вимогою, утримуватись від спілкування з іншими обвинуваченими, свідками та потерпілими по справі, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Продовжити дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 19.11.2023 року, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 період часу з 23:00 годин до 05:00 годині наступної доби, за виключенням необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, отримання невідкладної медичної допомоги у медичних закладах та покласти на нього відповідно до ст. 194 КПК України наступні обов'язки: не відлучатися з населеного пункту за постійним місцем проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, прибувати до суду за кожною вимогою, утримуватись від спілкування з іншими обвинуваченими, свідками та потерпілими по справі, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Виконання ухвали та контроль за поведінкою обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 покласти на ГУНП в Одеській області, Білгород-Дністровський районний відділ поліції, Васильківський МВ національної поліції України в Київській області яким відповідно до вимог ч.4 ст.181 КПК України необхідно негайно поставити обвинувачених на облік, про що повідомити суд.
Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 що відповідно до ч.2 ст.179 КПК України у разі невиконання умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту або покладених на нього обов'язків, до них може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на них може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Роз'яснити обвинуваченим, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на обвинуваченого зобов'язань.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3