Справа № 496/4863/15-к
Провадження № 1-кп/947/57/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2023 року колегія суддів Київського районного суду міста Одеси в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у залі суду у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013170380001941 від 19.07.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.186 ч.2, 187 ч.2, 187 ч.4, 152 ч.4, 153 ч.3, п.п.6, 13 ст. 115 ч.2, ст.15 ч.3, 115 ч.2 п.п.2,6,9,10, 13 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.186 ч.2, 187 ч.2, 187 ч.4, 152 ч.4, 153 ч.3, п.п.6, 13 ст. 115 ч.2, ст.15 ч.3, 115 ч.2 п.п.2,6,9,10, 13 КК України.
У судовому засіданні прокурор звернулась з письмовим клопотанням про продоження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особо тяжких злочинів, може здійснити спробу переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у нього відсутне місце мешкання в місті Одесі та Одеській області, раніше неодноразово судимий, та у разі визнання ОСОБА_7 винним в інкримінованих злочинах, йому загрожу покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Прокурор вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, тому відсутні підстави для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 просила відмовити в задоволенні заявленого клопотання прокурором, у зв'язку з тим, що актуальність ризиків на які посилається прокурор з часом спливає. Обвинувачений ОСОБА_7 не визнає вину у злочинах по яким його обвинувачують у спричиненні смерті потерпілим, по всім іншим злочинам він визнає свою вину в їх вчиненні.
Обвинувачий ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника.
Колегія суддів, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до висновку про те, що клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтованим, тому таке клопотання підлягає задоволенню судом.
Згідно зі ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_7 , що він обвинувачується у вчиненні декількох особливо тяжких кримінальних правопорушень, в тому числі особливо тяжкого злочину відносно малолітньої дитини та декількох тяжких і особливо тяжких злочинів проти життя, яке є найвищою соціальною цінністю, тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, колегія суддів приходить до висновку, що існує реальний ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення та можливість обвинуваченого переховатися від суду.
Також, враховуючи, що передбачені ст.177 КПК України ризики не знизились та не відпали, колегія суддів приходить до висновку про суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою, який переважає над особистими інтересами обвинуваченого, і що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти передбаченим ст.177 КПК України ризикам, тому, продовжуючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, колегія суддів вважає, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Крім того, не надано доказів, які б свідчили про те, що ризики та обставини, які враховувалися при обранні та продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час відпали, або змінилися.
Судом було досліджене питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак доказів, які б підтверджували вказані обставини, суду не надано та не зазначено про існування таких доказів. Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_7 , суд на теперішній час не встановив.
Колегія суддів, також приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого свідки на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинуваченого.
Все вищевикладене у сукупності свідчить, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та обмеження його прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-178, 183, 184, 194, 197,331,369-372 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Продовжити відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ "Одеській слідчий ізолятор" строком на 60 діб, тобто до 19.11.2023 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копія ухвали вручається обвинуваченим, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув'язнення.
Ухвала підлягає оскарженню протягом п'яти днів до Одеського апелляційного суду.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_8