ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Постанова
Іменем України
19 вересня 2023 року
м. Харків
Справа № 2012/1724/2012
Провадження № 22-ц/818/1387/23
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Маміної О.В.,
суддів: Пилипчук Н.П. ,Тичкової О.Ю.
за участю секретаря судового засідання : Сізонової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Харківської міської ради про виділ долі у натурі 50/200 частин домоволодіння, за зустрічними позовами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Харківської міської ради про визнання права власності на 19/100 частин домоволодіння, розподіл домоволодіння, визначення порядку користування земельною ділянкою, припинення права спільної часткової власності на домоволодіння, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Харківської міської ради про зніс самочинного будівництва, припинення права власності, виділ в натурі частини домоволодіння, визначення порядку користування земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Харківської міської ради про визнання права власності на 45/200 частин домоволодіння, розподіл домоволодіння у натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою, припинення права спільної часткової власності на домоволодіння, визначення порядку користування земельної ділянкою, -
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року, постановлене суддею Єрмоленко В.Б.,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив та просив виділити йому в натурі на 50/200 частин домоволодіння будинок «Н-1», « Н1», паркан № 11, ворота № 10, земельну ділянку з виходом на АДРЕСА_1 шириною 2,6 м. , згідно з порядком користування, що склався між сторонами, із зазначенням кордонів з техпаспорту від 09.11.2010 р. і геодезичної зйомки від 2018 року.
ОСОБА_2 пред'явила зустрічний позов, в якому в останні редакції просила зобов'язати ОСОБА_1 знести шиферні огорожі №11, № 13, встановлені ним на спільній земельній ділянці АДРЕСА_1 , привести земельну ділянку до стану , в якому знаходилася до встановлення ним огорожі, його силами та за його рахунок; визнати будівництво будівлі літер Н-1, Н1 ( колишні «У», «у») , що не завершено будівництвом самочинним; зобов'язати ОСОБА_1 знести самочинні будівлі літер Н-1, Н1 його силами та за його рахунок; припинити право власності ОСОБА_1 на 50/200 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та анулювати право реєстрацію права власності вказаної нерухомості на його ім'я; зобов'язати ОСОБА_3 демонтувати шиферну огорожу №12, встановлену нею на спільній земельній ділянці її силами та за її рахунок;зобов'язати ОСОБА_3 знести своїм силами та за її рахунок самочинні надвірні будівлі , а саме сарай літер «Х» та сарай літер «Ц»; поділити в натурі домоволодіння АДРЕСА_1 ; виділити її 50/200 частини домоволодіння в натурі, а саме в житловому будинку літ. «А-1» житлові приміщення №№ 1-1, 1-3, 1-4, санвузол № 1-5, кухню № 1-6, коридор № 1-7 і надвірні будівлі: вбиральню літ. «Ч», колодязь № 5, ворота № 9 з калиткою і відповідною частиною огорожі; припинити право спільної часткової власності на домоволодіння, встановити порядок користування земельною ділянкою, виділити їй в користування земельну ділянку пропорційно до розміру її частки в праві спільної часткової власності ( т. 1 а.с. 82-85,185-188,204-207, т. 2 а.с. 64-69,137-140,т. 4 а.с. 195-201).
Також ОСОБА_4 звернулась із зустрічним позовом та просила визнати за нею право власності на 45/200 частин домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 ; поділити в натурі зазначене домоволодіння між співвласниками згідно належних їх у праві власності ідеальних часток; виділити в її користування в будинку літер «А-1» приміщення 2-2, площею 16,7 кв. м.,2-1, площею 9,5 кв.м., 2-3,площею 4,8 кв.м., сіни ІІІ , площею 2,8 кв. м., тамбур ІІ, площею 1,9 кв.м., частину сараю літер «Б», сараю літер «И»,1/2 огорожі №1; припинити право спільної часткової власності на домоволодіння ; визначити порядок користування земельною ділянкою. ( т. 1 а.с. 143-148, т. 2 а.с. 125-127).
ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом, з урахуванням уточнень, просила визнати за нею право власності на 19/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , поділити в натурі зазначене домоволодіння , виділити на належні їй 55/200 частин по житловим приміщенням у житловому будинку літ. «А-1» житлову кімнату 3-3, в житловій прибудові літ. «А2-1» житлову кімнату 3-2, приміщення 3-4, 3-5, 3-1, по надвірним спорудам: частину сараю літ. «Б», вбиральню літ. «С», душ літ. «Т», сараї літ. «Х», «Ц», частину огорожі № 1, припинити право спільної часткової власності на домоволодіння, визначити порядок користування земельною ділянкою за фактичним користуванням і відповідно до рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 07.11.2000 р. виділити земельну ділянку пл.. 702 кв.м., при цьому вона відмовляється від виділення у спільне користування з ОСОБА_5 земельної ділянки пл. 5 кв.м.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 28 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 19/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , що залишились відкритими за рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.10.1999 р. Виділено у користування ОСОБА_3 у домоволодінні АДРЕСА_1 на належні їй 55/200 частин в будинку літ. «А-1» житлове приміщення 3-3 пл. 11,2 кв.м. вартістю 13775,50 грн., у житловій прибудові літ . «А2-1» прим. 3-2 пл. 9,6 кв.м. вартістю 15384 грн., в прибудові літ. «а12» прим. 3-1 пл. 10,7 кв.м. вартістю 41299 грн., , тамбур літ. «а11», прим. 3-5 пл. 1,7 кв.м. вартістю 5406 грн., прибудову літ « а9», прим. 3-4 пл. 4,6 кв.м. вартістю 5683 грн., разом по жилим загальною площею 37,8 кв.м. вартістю 81547,50 грн., надвірні будівлі: сарай «Х», «Ц» вартістю 19560 грн. і 10531 грн. відповідно, вбиральню літ. «С» вартістю 8222 грн., частину сараю літ. «Б» вартістю 1198 грн., душ літ. «Т» вартістю 660 грн., частину огорожі № 1 вартістю 1103 грн., разом по надвірним спорудам на суму 41274 грн. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_3 на домоволодіння по АДРЕСА_1 . Визначено порядок користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 та надати у користування: ОСОБА_1 земельну ділянку по АДРЕСА_1 пл. 702,0 кв.м. Границя між земельними ділянками проходить у такий спосіб:
-на відстані 6,7 м. від міської землі до кута сіней літ. «а3» відрізок довжиною 2,9 м;
-по зовнішнім стінам сіней літ. «а3», тамбуру літ. «а6», житлової прибудови літ. «А1-1», житлового будинку літ. «А-1», житлової прибудови літ. «А2-1», прибудови літ. «а12», тамбуру літ. «а11», прибудови літ. «а9»;
- від прибудови літ. «а9» відрізок, що проходить паралельно від зовнішньої стіни сараю літ. «Б» на відстані 1,0 м;
-по прямій відрізок довжиною 90,66м, що розділяє тильну сторону земельної ділянки на відрізки 5,10 м. та 19.09 м. ( 7,46+5,44+6,19);
-на відстані 12,39 від домоволодіння про АДРЕСА_1 відрізок довжиною 3,42 м. до зовнішньої стіни житлового будинку літ. «А-1»;
-по лінії розподілу житлового будинку та прибудов;
-від кута прибудови літ. «а4» відрізок довжиною 1,8 м.;
-поворот до домоволодіння АДРЕСА_2 відрізок довжиною 2,95м., що проходить паралельно на відстані 1,0 м. від вбиральні літ. «а4»;
-поворот в сторону тильної сторони земельної ділянки відрізок до сараю літ. «Х», що проходить на відстані 1,0 м. від вбиральні літ. «Ч»;
-по зовнішній стіні сараїв «Х» та «Ц»;
-від кута сараю літ. «Ц» по прямій відрізок довжиною 8,6 м.;
-до тильної сторони земельної ділянки відрізок довжиною 79,22 м., що розділяє тильну сторону земельної ділянки на відрізки 5,10 м., 7,46м та 11,63 м. ( 5,44+6,19);
-на відстані 2,43 м. від домоволодіння по АДРЕСА_1 відрізок до крапки А, яка знаходиться на відстані 3,15 від кута прибудови літ. «а13»;
-від крапки А відрізок довжиною 7,80 м. до крапки Б, яка знаходиться на відстані 2,23м. від кута прибудови літ. «а13»;
-від крапки Б відрізок довжиною 8,90 м. до крапки В, яка знаходиться на відстані 2,95м від кута сараю літ. «Х»;
-від крапки В до крапки Г( кут споруди літ. «Н-1»;
-по зовнішній стіні споруди літ. «Н-1» до крапки Д ( кут споруди літ. «Н-1»;
-по прямій відрізок довжиною 3,0 м.;
-поворот праворуч під прямим кутом відрізок довжиною 3,03 м.;
-поворот до тильної сторони земельної ділянки відрізок довжиною 78,62 м., що розділяє тильну сторону земельної ділянки на відрізки 6,19м та 18,0 м. ( 5,10+5,44).
Границя по варіанту порядку користування земельною ділянкою вказана в додатку № 2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 6218/11161 від 21.11.2016 р. червоним кольором.
У користування ОСОБА_3 надано у користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 пл.702,0 кв.м.: земельну ділянку пл.. 596,2 кв.м., площі загального користування ОСОБА_4 та ОСОБА_3 -103,3 кв.м., площі загального користування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 -2,5 кв.м.
Спадкоємцю ОСОБА_6 - ОСОБА_4 у користування надано земельну ділянку по АДРЕСА_1 пл. 702,0 кв.м.: земельну ділянку пл.598,7 кв.м., площі загального користування ОСОБА_4 та ОСОБА_3 -103,3 кв.м.
ОСОБА_2 у користування надано земельну ділянку по АДРЕСА_1 пл. 702,0 кв.м.: земельну ділянку пл. 699,5 кв.м., площі загального користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -2,5 кв.м.
У іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залишені без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду в частині визначення порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення в цій частині скасувати та постановити нове, яким виділити йому у користування 724,5 кв.м що в повній мірі відповідає його частки у майні а саме 50/200 частини домоволодіння. Наголошує, що експертне дослідження не відображає всіх обставин справи, не повно відображено технічну складову поділу. Фактично експертом зазначено, що йому належить 702,0 кв.м. а в дійсності 621,53 кв.м. що порушує його права.
У відзиві на апеляційну скаргу Харківська міська рада просить розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 та прийняте законне та обґрунтоване рішення.
ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу просить задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Наголошує на необхідності проведення повторного експертного дослідження.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія переглядає рішення суду в межах вимог апеляційної скарги лише в частині визначення порядку користування земельною ділянкою.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновком експерта встановлено один варіант визначення порядку користування земельною ділянкою, при цьому її розмір визначений відповідно до геодезичної зйомки та складає 2808 кв.м.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що домоволодіння з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого П'ятою Харківською державною нотаріальною конторою від 25.07.2001 ОСОБА_1 належить 50/200 частин домоволодіння. ( колишній власник ОСОБА_7 );
ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності, посвідченого П'ятою Харківською державною нотаріальною конторою від 22.09.2010 належить 50/200 частин домоволодіння. ( колишній власник ОСОБА_8 );
На підставі договору дарування, посвідченого П'ятою Харківською державною нотаріальною конторою від 01.07.1994 та рішення суду Жовтневого району м.Харкові від 01.10.1999 року ОСОБА_3 належить 17/200 частин домоволодіння
ОСОБА_4 є онукою ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь бабуся залишила заповіт, доказів прийняття спадщини матеріали справи не містять.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 01.10.1999 р. визнано За ОСОБА_8 право власності на 33/200 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 в порядку забудови, за ОСОБА_7 -33/200 частин в порядку спадкування за законом після смерті батьків, перерозподілені ідеальні долі співвласників та вважається, що ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 замість частини домоволодіння буде належати по 17/200 кожній, ОСОБА_9 -замість 3/16 буде належати 13/200 частин, ОСОБА_7 замість 1/16-4/200 частин. Визнано за ОСОБА_7 в порядку спадкування право власності на 13/200 частин, а всього 59/400 частини та всього по будинку йому і ОСОБА_8 буде належати по 50/200 частин кожному.
Не зареєстровано право власності після перерозподілу ідеальних часток за ОСОБА_6 -17/200 частин. Не оформлено право власності на 66/200 (19/100+14/100) частин за ОСОБА_6 та ОСОБА_3 за рішенням Жовтневого районного суду від 01.10.1999 ( т. 1 а.с. 15, 16, 34-36, т. 3 а.с. 20-22).
Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 04.03.2014 р. частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , скасовано рішення виконкому, анульовано реєстрацію сараїв літ. «Х» і літ. «Ц», а також скасовано рішення виконкому від 29.10.2010 р. про дозвіл на оформлення приміщень 1-5,1-6,1-7 ( прибудова а13) за ОСОБА_2 .
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 29.04.2014 р. рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 04.03.2014 р. змінено, скасовано в частині скасування рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради у м.Харкові від 01.10.2010 № 54-49 щодо анулювання реєстрації сараїв літ. «Х» та літ. «Ц» у домоволодінні АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 і в цій частині ОСОБА_1 і ОСОБА_4 у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині позовних вимог рішення залишено без змін. Судом встановлено, що сараї літ. «Х» і літ. «Ц» збудовані на місці аварійних будівель літ. «З» і літ. «О», відведених у користування ОСОБА_3 , які знаходяться на відведеній їй і ОСОБА_6 у спільне користування земельній ділянці та не порушуються цим права ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , яка є спадкоємицею ОСОБА_6 ,як землекористувачів ( т.3 а.с. 15, 92-94, 28-30).
Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 07.11.2000 р. визначено порядок користуванням домоволодінням та земельною ділянкою між ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 . На підставі ухвали суду проводилась КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» технічна експертиза 29.09.2000 р. Так, у користування ОСОБА_7 виділено житловий будинок літ. «Н-1» жилою площею 25,7 кв.м., загальною -43,2 кв.м. та прибудова літ. «Н1-1» ( розмірами 5,58х7,93м + 2,99х5,19), сараї літ. «Г», «Р», убиральню літ. «Ж», льох, частину вартості огорожи № 1.( т. 3 а.с. 82-91).
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак, у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п'ята статті 319 ЦК України).
Отже, при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21.11.2016 року вбачається, що в матеріалах інвентаризаційної справи [3 а.с. 377] є відповідь КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» №827 від 27.08.2013 відповідно до якої: « На Ваш запит від 14.08.2013р. (вх. Г-360 від 14.08.2013р. ) КП «Харківське Міське БТІ», повідомляє що згідно інвентаризаційної справи по АДРЕСА_1 площа земельної ділянки за станом на останнє обстеження від 11.03.2011р., згідно геодезичної зйомки, складає 2808кв.м. При вивчені архівних матеріалів також встановлено, що при поточній інвентаризації від 10.09.2010р. в технічному паспорті була вказана інша площа земельної ділянки, але це було уточнено при виконанні геодезичної зйомки від 11.03.2011р. Додатково повідомлено, що згідно рішення №350 від 06.07.1954р. Червоно- баварського РВК, ксерокопія якого надана Вам (лист №291 від 26.07.2013р.) площа земельної ділянки складала 2826кв.м. Інших рішень щодо зміни площі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , до КП «Харківське МіськеБТІ» не надходило.» Відповідно матеріалів технічної документації первісні частки співвласників на земельну ділянку складають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить по частині домоволодіння кожному. На частки кожному із співвласників припадає земельна ділянка площею 702,0кв.м. (2808*1/4). З урахуванням фактичного користування земельною ділянкою суду запропоновано лише один варіант користування, згідно якого ОСОБА_1 запропоновано надати у користування 702,0кв.м., що відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Згідно з ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої-другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.
Відповідно до частин першої, третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
За змістом частини першої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналіз рішення суду першої інстанції свідчить, що суд першої інстанції оцінив висновок експерта в сукупності з іншими доказами та визнав його належним та допустимим доказом по справі.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що з урахуванням фактичного використання земельної ділянки та у відповідності до частки у праві спільної часткової власності ОСОБА_1 необхідно виділити у користування земельну ділянку площею 702,0 кв.м. Підстави для визначення іншого розміру земельної ділянки відсутні.
Той факт, що на даний час площа земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1 є меншою, ніж припадає на його частку, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки за визначеним судом порядком користування площа земельної ділянки, виділеної ОСОБА_1 буде відповідати його частці у праві спільної часткової власності.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до пп. «б», «в» п. 4 ч. 1ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року в частині визначення порядку користування земельною ділянкою залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повне судове рішення складено 20 вересня 2023 року.