ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 вересня 2023 року
м. Харків
справа № 646/10928/15
провадження № 22-ц/818/1627/23
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.
за участю секретаря: Сізонової О.О.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи - ОСОБА_2 (стягувач), Основ'янсько-Слобідський відділ Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (орган державної виконавчої служби),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Карапетяна Акопа Рубеновича про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова у справі №646/10928/15-ц про стягнення заборгованості у розмірі 2 131 706,50 грн, заінтересовані особи: ОСОБА_2 (стягувач), Основ'янсько-Слобідський відділ Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (орган державної виконавчої служби) за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Карапетяна Акопа Рубеновича на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 червня 2023 року, постановлену під головуванням судді Шиховцової А.О., -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова у справі №646/10928/15-ц.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 червня 2023 року у задоволенні заяви представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Карапетяна Акопа Рубеновича про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова у справі №646/10928/15-ц про стягнення заборгованості у розмірі 2131706,50 грн, заінтересовані особи: ОСОБА_2 (стягувач), Основ'янсько-Слобідський відділ Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (орган державної виконавчої служби) відмовлено.
В апеляційній скарзі представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Карапетян Акоп Рубенович просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву та визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; вказує, що він на теперішній час є одночасно боржником і стягувачем, у зв'язку з цим вважає, що виконавчий лист неможливо виконати. Тому наявні підстави для визнання виконавчого листа виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова у справі №646/10928/15-цтаким, що не підлягає виконанню.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа, виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова у справі №646/10928/15-ц,таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виконавчий лист було пред'явлено до виконання до відділу державної виконавчої служби та Законом України «Про виконавче провадження» як самостійну підставу для закінчення виконавчого провадження передбачено фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а також враховуючи, що виконавче провадження вже завершено. Отже підстав для визнання виконавчого листа № 646/10928/15-ц, виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова 01.10.2015 року, таким, що не підлягає виконанню, немає, а отже у задоволенні заяви представника боржника ОСОБА_1 слід відмовити.
Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.09.2015 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 01.04.2015 року у сумі 2 131 706, 50 грн. (два мільйони сто тридцять одна тисяча сімсот шість гривень п'ятдесят копійок).
На виконання судового рішення було видано виконавчі листи.
Постановою державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 01.04.2015 року відкрите виконавче провадження №49401390 зі стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 2131706,50 грн.
Відповідно до відомостей в Автоматизованій системі виконавчих проваджень виконавче провадження №49401390 завершене.
Згідно з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.10.2020 року виконавчий лист №646/10928/15-ц виданий 01.10.2015 року повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
25.01.2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір відступлення права вимоги б/н за Договором позики від 01.04.2015 року, відповідно до п.1.2. якого з моменту підписання цього Договору до нового позикодавця переходять усі права позикодавця як стягувача (позивача) за судовою справою №646/10928/15-ц, провадження 2/646/1959/2015, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.09.2015 року (суддя І інстанції Васильєва О.О.), на виконання якого відкриті виконавчі провадження №49401390 та №49400883.
Згідно з п. 2.1. даного Договору загальна вартість права вимоги зазначених в цьому Договорі становить 1 000 (одну тисячу) гривень.
Відповідно до п.2.2. Договору новий позикодавець зобов'язується сплатити позикодавцю загальну вартість права вимоги вказану в пункті 2.1. Договору протягом одного місця з моменту укладення цього Договору, шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок Позикодавцю за реквізитами зазначеними в цьому Договорі.
04.03.2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору відступлення права вимоги б/н за Договором позики від 01.04.2015 року, відповідно до п.2.2. якої новий позикодавець зобов'язується сплатити позикодавцю загальну вартість права вимоги вказану в пункті 2.1. Договору протягом 2022 року з моменту укладення цього Договору шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок Позикодавцю за реквізитами зазначеними в цьому Договорі.
Згідно з листом ОСОБА_2 від 12.11.2022 року повідомлено, що ОСОБА_1 в повній мірі сплатив вартість договору відступлення права вимоги б/н від 25.01.2022 року, грошові кошти отримані на рахунок, жодних претензій до ОСОБА_1 він немає.
Також, 12.11.2022 року окремим листом ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 про перехід усіх прав позикодавця як стягувача (позивача) за судовою справою №646/10928/15-ц, провадження 2/646/1959/2015, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.09.2015 року (суддя І інстанції Васильєва О.О.), на виконання якого відкриті виконавчі провадження №49401390 та №49400883 до ОСОБА_1 .
Як на підставу вимог заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню ОСОБА_1 зазначає, що рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.09.2015 року у справі №646/10928/15-ц задоволений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики від 01.04.2015 року. На виконання даного рішення видано виконавчі листи. Постановою державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 01.04.2015 року відкрите виконавче провадження №49401390 зі стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 2131706,50 грн. 21.10.2020 року згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавче провадження було завершене. 25.01.2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір відступлення права вимоги б/н за Договором позики від 01.04.2015 року, відповідно до п.1.2. якого з моменту підписання цього Договору до нового позикодавця переходять усі права позикодавця як стягувача (позивача) за судовою справою №646/10928/15-ц, провадження 2/646/1959/2015, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.09.2015 року (суддя І інстанції Васильєва О.О.), на виконання якого відкриті виконавчі провадження №49401390 та №49400883. Згідно з п.2.1. даного Договору загальна вартість права вимоги зазначених в цьому Договорі становить 1 000 (одну тисячу) гривень. Відповідно до п.2.2. Договору новий позикодавець зобов'язується сплатити позикодавцю загальну вартість права вимоги вказану в пункті 2.1. Договору протягом одного місця з моменту укладення цього Договору, шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок Позикодавцю за реквізитами зазначеними в цьому Договорі. Також, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору відступлення права вимоги б/н за Договором позики від 01.04.2015 року, що датується 04.03.2023 року, відповідно до п.2.2. якого новий позикодавець зобов'язується сплатити позикодавцю загальну вартість права вимоги вказану в пункті 2.1. Договору протягом 2022 року з моменту укладення цього Договору шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок Позикодавцю за реквізитами зазначеними в цьому Договорі. 11.11.2022 року ОСОБА_1 на виконання умов Договору та Додаткової угоди №1 сплатив ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 1000 грн, що підтверджено листом від ОСОБА_2 про отримання зазначених коштів та відсутністю претензій до ОСОБА_1 від 12.11.2022 року. Також, окремим листом ОСОБА_2 , він повідомив боржника про перехід усіх прав позикодавця як стягувача (позивача) за судовою справою №646/10928/15-ц, провадження 2/646/1959/2015, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.09.2015 року (суддя І інстанції Васильєва О.О.), на виконання якого відкриті виконавчі провадження №49401390 та №49400883 до ОСОБА_1 . У зв'язку з відсутністю заборгованості перед ОСОБА_2 за відповідним Договором позики та поєднанням в одній особі стягувача та боржника у виконавчому провадженні представник заявника звернувся з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Оскільки ОСОБА_2 при укладенні Договору відступлення права вимоги не був переданий ОСОБА_1 виконавчий лист №646/10928/15-ц вважає, що звернення ОСОБА_1 до суду першої інстанції із відповідною заявою є обґрунтованим та належним способом захисту його прав та законних інтересів, адже в подальшому, після задоволення такої заяви ОСОБА_1 зможе звернутись до органу виконавчої служби із заявою про закінчення виконавчого провадження №49401390, оскільки після завершення виконавчого провадження, ОСОБА_1 не перестав бути боржником, арешти щодо його майна не скасовані, а в Єдиному реєстрі боржників досі містяться дані щодо ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої та другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
За змістом ст. 432 ЦПК України суд постановляє ухвалу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково або; 2) якщо у боржника повністю або частково відсутній обов'язок у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших підстав.
Матеріали справи свідчать, що 25.01.2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір відступлення права вимоги б/н за Договором позики від 01.04.2015 року(далі - Договір).
Відповідно до п.1.2. Договору - з моменту підписання цього Договору до Нового Позикодавця ( ОСОБА_1 ) переходять усі права Позикодавця, як стягувана (позивача) за судовою справою №646/10928/15-ц, провадження №2/646/1959/2015, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.09.2015 року (суддя І інстанції Васильєва О.О.), на виконання якого було відкрито виконавчі провадження №49401390 та №49400883.
Також з матеріалів справи вбачається, що рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.09.2015 року є чинним і наразі не виконане.
ОСОБА_1 просив визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з підстав припинення зобов'язання за кредитним договором внаслідок поєднання боржника та кредитора в одній особі.
Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав перелік яких, зокрема, містить глава 50 розділу 1 книги п'ятої ЦК України.
За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини 1, 2 ст. 598 ЦК України).
Незалежно від волі сторін зобов'язання припиняються за таких обставин: неможливість виконання зобов'язання ( ст. 607); поєднання в одній особі боржника і кредитора ( ст. 606); смерть боржника чи кредитора, якщо зобов'язання пов'язане з їх особою ( ст. 608); ліквідація юридичної особи (кредитора чи боржника) ( ст. 609).
Відповідно до ст. 606 ЦК України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Зазначена підстава припинення цивільно-правового зобов'язання відноситься до групи підстав, що не належать до правочинів і не залежать від волі сторін.
Поєднання (збіг) боржника і кредитора в одній особі має місце у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь-якої зазначеної в законі підстави зобов'язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, і навпаки. Поєднання боржника і кредитора в одній особі може відбуватись для юридичних осіб - при реорганізації шляхом злиття або приєднання юридичних осіб, пов'язаних між собою взаємним зобов'язанням; для фізичних осіб - при спадковому правонаступництві в разі переходу майна кредитора до боржника і навпаки. Отже, при такому поєднанні боржника і кредитора (двох суб'єктів) один із цих суб'єктів правовідносин повинен зникнути, у зв'язку з цим і припиняється зобов'язання.
Враховуючи наведене, ст. 606 ЦК України повинна застосовуватися судом до правовідносин у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить зобов'язання іншої особи відповідно до будь-якої підстави, зазначеної в законі, та якщо при цьому один із суб'єктів правовідношення у зв'язку з обставинами, зазначеними в законі, зникає і з двох самостійних суб'єктів залишається (утворюється) один, в якому поєднується боржник і кредитор. Саме в такому разі підстава припинення цивільно-правового зобов'язання не залежатиме від волі сторін.
Відповідно до договору від 25.01.2022 року стягувач ОСОБА_2 передав боржнику ОСОБА_1 право вимоги щодо стягнення заборгованості за договором позики від 01.04.2015 року, а ОСОБА_1 набув статусу стягувача. У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що наявні підстави для визнання виконавчого листа у судовій справі №646/10928/15-ц, провадження 2/646/1959/2015, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.09.2015 рокутаким, що не підлягає виконанню щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 , оскільки внаслідок переходу прав вимоги збігаються особи боржника та стягувача.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції..
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За таких обставин апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Карапетяна Акопа Рубеновича підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нової постанови про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. 367, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Карапетяна Акопа Рубеновича задовольнити.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 червня 2023 року скасувати.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Карапетяна Акопа Рубеновича задовольнити.
Визнати виконавчий лист №646/10928/15-ц, виданий 01.10.2015 року на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.09.2015 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 01.04.2015 року у розмірі 2 131 706,50 грн, таким, що не підлягає виконанню.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повне судове рішення виготовлено 20.09.2023 року.