ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року
м. Харків
справа № 638/2535/23
провадження № 22ц/818/1598/23
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),
суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.
перевіривши відповідність вимогам закону апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 червня 2023 року в складі судді Цвірюка Д.В. по справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 червня 2022 року позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - задоволено частково.
На вказане рішення суду поштою 12 липня 2023 року ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подала апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Харківського апеляційного суду від 19 липня 2023 року справу витребувано з суду першої інстанції.
Справа надійшла до суду апеляційної інстанції 27 липня 2023 року.
Ухвалою судді Харківського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без руху та надано їй 10 днів для подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги, викладеної українською мовою, та її копій відповідно до кількості учасників справи та для сплати судового збору в сумі 4026,00 грн або надання доказів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (розмір доходу за попередній календарний рік (2022 рік)), відстрочення чи розстрочення його сплати з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію вказаної ухвали судді двічі, а саме 01 серпня 2023 року та 05 вересня 2023 року, направлено поштою на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 , яку вона також зазначила і в апеляційній скарзі.
13 вересня 2023 року копію ухвали судді, направлену на адресу ОСОБА_1 , повернуто до суду без вручення з довідкою Укрпошти «Причина повернення: адресат відсутній за вказаною адресою».
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата чи відмову від одержання, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року в справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року в справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року в справі № 24/260-23/52-б, ухвалах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 752/4328/19, від 23 вересня 2021 року у справі № 757/56776/20-ц, від 02 травня 2022 року у справі № 522/1383/20, від 07 листопада 2022 року у cправі № 910/7658/21.
Отже, ОСОБА_1 вважається такою, що повідомлена належним чином про залишення її апеляційної скарги без руху.
Однак, ОСОБА_1 вказані в ухвалі недоліки до теперішнього часу не усунуто. Виправленої апеляційної скарги, квитанції про сплату судового збору або інших клопотань, пов'язаних з апеляційною скаргою, від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Відповідно до пунктів 6, 7 частини 2 статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Добросовісне здійснення цивільних процесуальних прав потребує від осіб, котрі беруть участь у справі, такої реалізації прав, яка відповідала б їхньому призначенню та здійснювалась у спосіб, визначений цивільним процесуальним законом, не завдавала б шкоди правам інших учасників цивільного процесу.
Принцип юридичної визначеності як складова частина конституційного принципу верховенства права зобов'язує апелянта самостійно цікавитися перебігом розгляду його скарги в суді апеляційної інстанції. Тривала відсутність такого інтересу з боку апелянта свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права та зловживання правом на апеляцію.
Частиною 2 статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, вважаємо за необхідне визнати апеляційну скаргу ОСОБА_1 неподаною та повернути її апелянтці, а матеріали справи направити до суду першої інстанції.
Апелянтці роз'яснюється, що відповідно до ч.2 ст.357, ч.7 ст.185 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення (а саме, в разі сплати судового збору та подання апеляційної скарги в передбаченому законом порядку).
Керуючись ч.3 ст.185, ст.357 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 червня 2023 року в складі судді Цвірюка Д.В. по справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання вважати неподаною та повернути апелянтці, а матеріали справи направити до суду першої інстанції.
Вилучити з матеріалів справи і повернути ОСОБА_1 оригінал апеляційної скарги з додатками (а.с. 68-73), долучити до матеріалів справи її копію.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий І.В. Бурлака
Судді Ю.М. Мальований
В.Б. Яцина