ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа №: 630/752/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-сс/818/1153/23 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: арешт майна
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора, без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме - представника власника майна, належним чином повідомленого про розгляд справи, від якого надійшла заява про розгляд справи без нього, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою представника власника майна на ухвалу Люботинського міського суду Харківської області від 10.08.2023 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023221320000403 від 07 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Накладено арешт на вилучений в ході огляду місця події у період часу з 21-40 год. до 22-04 год. 06 серпня 2023 року, проведеного на ділянці автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, Полтавське шосе, біля будинку № 204-А, транспортний засіб Volkswagen Caravelle, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , разом із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключами від нього, який зареєстрований на ім'я ОСОБА_7 , заборонивши користування, розпорядження або відчуження вказаного майна до вирішення процесуального рішення по суті справи.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погодившись із вказаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_8 в інтересах власників майна - БФ «Незламна Полтавщина», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді якою накладено арешт на тимчасово вилучене майно в межах кримінального провадження №12023221320000403 від 07 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник посилається на безпідставність вказаного засобу, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що відносно майна, на яке накладено арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого чи третіх осіб, забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Окрім цього, яке зазначає захисник, матеріали справи не містять доказів того, що існує потреба у застосуванні арешту такого майна.
Крім того, захисник повідомив, що даний транспортний засіб використовується Благодійною організацією «Благодійний Фонд «Незламна Полтавщина» у волонтерській діяльності. Відносно ОСОБА_9 , як директора цієї організації, не здійснюється жодне кримінальне провадження, не повідомлялось про підозру, він не є ні обвинуваченим, ні підозрюваним у будь-якому кримінальному провадженні. Накладення арешту на вказаний автомобіль унеможливлює переоформлення прав власності та є повним блокування правомірної волонтерської діяльності цієї організації, що призводить до неможливості виконання зобов'язань по наданню волонтерських послуг для потреб ЗСУ. Жодних даних, що вказаний транспортний засіб здобутий злочинним шляхом чи був об'єктом кримінального правопорушення не доведено, а тому, на думку захисника, він не має ознак речового доказу, а тому, не підлягає арешту.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Представник власника майна не з'явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Прокурор в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи не від кого не надходило.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в провадженні слідчого відділу ВП№ 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12023221320000403 від 07 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, розпочате за заявою-повідомленням, яке надійшло 06.08.2023 року до чергової частини відділення поліції № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області з приводу того, що на посту поліції, що розташований на ділянці автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський, біля будинку № 204-А по Полтавському Шосе в смт Пісочин Харківського району Харківської області у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено 4 предмети, схожі на гранати, 1 предмет схожий на міну, ящик патронів 5.45 мм, 4 запали, схожі на гранати.
06 серпня 2023 року, біля буд. АДРЕСА_1 , на ділянці дороги Київ-Харків-Довжанський, в період часу з 21-40 год. до 22-04 год. в присутності ОСОБА_10 , ОСОБА_9 і ОСОБА_11 був оглянутий транспортний засіб транспортний засіб Volkswagen Caravelle, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , в якому на передньому пасажирському сидінні виявлені боєприпаси: три корпуси гранати Ф-1, на двох маркувальні позначення затерто, а на третій: «Ю712-77Т»; корпус гранати іноземного виробництва Dunarit «117 16 R.GD-S RDX»; чотири підривача типу УЗРГМ з маркуваннями: «19 УЗРГМ 583Д, П-78-67», «19 УЗРГМ 583 51Г, П-78-67», «19-УЗРГМ 583-49 П- 78-67», 2-68 УЗРГМ-583, 14-68» та підривач іноземного виробництва з маркуванням «5-16 22»; сигнальна міна з маркуванням СМ-УЧ та сигнальний патрон 30 мм з маркуванням Д-2-18; патрони калібру 5,45 мм, з маркуванням па денці «270 90» у кількості 30 штук; мінометна міна іноземного виробництва з маркуванням: «ТНТ 0-832-DU 46-07 22-82» «М6 4606 22».
За результатами проведеного огляду транспортний засіб Volkswagen Caravelle, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , разом із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключами від нього, а разом з боєприпасами були вилучені.
У зв'язку з цим, прокурор звернувся до слідчого судді 07.08.2023 з клопотанням про накладення арешту на вказане майно, а саме - транспортний засіб Volkswagen Caravelle, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключи від вказаного транспортного засобу, оскільки вилучений транспортний засіб визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, так як зберіг на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування кримінального провадження. Тому виникла необхідність у накладенні арешту на автомобіль з метою запобігти його знищенню, приховуванню чи відчуженню.
Задовольняючи вказане клопотання прокурора та враховуючи правову підставу арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором доведено, що вилучений автомобіль Volkswagen Caravelle разом із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки вони є речовими доказами по кримінальному провадженню, так як, ймовірно, буди використані для вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі сліди злочину або можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що вилучений автомобіль Volkswagen Caravelle разом із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно для проведення подальших процесуальних та слідчих дій, та здійснення повного, об'єктивного та неупередженого досудового розслідування з метою встановлення об'єктивної істини по суті.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо підстав накладення арешту, оскільки він ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Виходячи з приписів статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна, як зазначено в ч.2 ст.170 КПК України, допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При цьому слід врахувати, що відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, як матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з матеріалів вказаного провадження, є підстави вважати, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, оскільки може містити відомості про факти чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України. Тому, не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання, на цій стадії досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, що чітко узгоджується з нормами ст. 170 КПК України.
На думку колегії суддів, вирішуючи питання щодо наявності правової підстави для арешту зазначеного майна, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про доведеність стороною обвинувачення правових підстав для арешту тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки саме на передньому пасажирському сидінні вказаного автомобіля виявлені боєприпаси: три корпуси гранати Ф-1, на двох маркувальні позначення затерто, а на третій: «Ю712-77Т»; корпус гранати іноземного виробництва Dunarit «117 16 R.GD-S RDX»; чотири підривача типу УЗРГМ з маркуваннями: «19 УЗРГМ 583Д, П-78-67», «19 УЗРГМ 583 51Г, П-78-67», «19-УЗРГМ 583-49 П- 78-67», 2-68 УЗРГМ-583, 14-68» та підривач іноземного виробництва з маркуванням «5-16 22»; сигнальна міна з маркуванням СМ-УЧ та сигнальний патрон 30 мм з маркуванням Д-2-18; патрони калібру 5,45 мм, з маркуванням па денці «270 90» у кількості 30 штук; мінометна міна іноземного виробництва з маркуванням: «ТНТ 0-832-DU 46-07 22-82» «М6 4606 22».
З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для арешту вказаного транспортного засобу зі свідоцтвом на його реєстрацію та ключами від нього, оскільки вони мають доказове значення для даного кримінального провадження, і використовувались в якості знаряддя вчинення злочину, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні.
Проте, накладення арешту в частині заборони користування вищезазначеним автомобілем, на думку колегії суддів, очевидно, створює надмірний тягар для власників майна в їх діяльності, а тому, залишення в дії застосованого до цього майна заходу забезпечення кримінального провадження у виді встановлення заборони користування ним порушуватиме право власності на нього та буде невиправданим інтересам досудового розслідування втручанням у права власника.
Згідно з ч.4 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення Sargsyan v. Azerbaijan , n.220.
За таких обставин арешт на вказане у клопотанні майно, а саме: транспортний засіб Volkswagen Caravelle, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , разом із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключами від нього, який зареєстрований на ім'я ОСОБА_7 , у вигляді заборони користуванням ним, є необґрунтованим, оскільки потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у право власності. В даному випадку арешт вказаного майна без заборони користування ним, за умови погодження зі слідчим та прокурором дій щодо такого користування, буде відповідати досягненню цілей застосування запобіжного заходу задля забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду та забезпечить баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність.
При цьому залишення заборони здійснення розпорядження вказаного майна та відчуження слугуватиме досягненню цілей застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) вказаного майна, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим, в цій частині арешт майна виправдовує такий ступінь втручання в права власників.
Посилання апелянта на відсутність правових підстав для арешту майна і невідповідність майна критеріям ст. 98 КПК України не ґрунтуються на матеріалах справи. Вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, оскільки містить в собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК, враховуючи обставини справи, а саме зважаючи на те, що в ньому були вилучені бойові припаси.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. А тому, метою арешту майна в даному випадку є забезпечення кримінального провадження, забезпечення збереження речових доказів, з підстав, зазначених в ст. 98 КПК України.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише, чи може майно бути предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину або за рахунок доходів від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити, що вказаний захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовий, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
Після отримання висновків експертів сторони, в тому числі власники майна, не позбавлені процесуальних прав та можливостей звернутись з відповідним клопотанням про повернення майна або зміни способу виконання арешту майна.
За таких обставин ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали в частині способу накладення арешту на рухоме та нерухоме майно підприємств, з частковим задоволенням клопотання прокурора в цій частині.
Керуючись ст.ст. 98, 100,171, 172, 404, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу представника власника майна, - задовольнити частково.
Ухвалу Люботинського міського суду Харківської області від 10 08 2023 року про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12023221320000403 від 07 08 2023 року за ч.1 ст.263 КК України, - скасувати та постановити нову ухвалу.
Клопотання прокурора про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12023221320000403 від 07 08 2023 року за ч.1 ст.263 КК України, - задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучений в ході огляду місця події 06 серпня 2023 року, проведеного на ділянці автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, Полтавське шосе, біля будинку № 204-А :
- транспортний засіб Volkswagen Caravelle, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 ;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ;
- ключи від транспортного засобу Volkswagen Caravelle, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_7 ,
з забороною розпорядження та відчуження вказаного майна, без заборони користування, передавши на відповідальне зберігання представнику БФ «Незламна Полтавщина» за дорученням, попередивши його про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України.
Копію даної ухвали направити прокурору для контролю за організацією її виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3