Рівненський апеляційний суд
___________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання …….., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 25 липня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 25 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погодившись із постановою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Вважає, що працівники поліції провили упереджене ставлення до його особи, порушили порядок огляду водія на стан сп'яніння, оформили адміністративні матеріали неналежним чином, зокрема, поліцейські не вилучили у нього посвідчення водія, яке підлягало вилученню після складання матеріалів за ст. 130 КУпАП, свідки підписували не заповнений протокол, що свідчить про його фальсифікацію. Також наголошує, що він є військовослужбовцем і в силу виконання службових обов'язків повинен був рухатися по визначеному маршруту, а тому не міг їхати в медичний заклад для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. У зв'язку з цим, переконаний, що його необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Просить скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
_______________________________________________________________________________________________________________________
Справа №557/1314/22 Суддя в суді І інстанції - Тишкун П.В.
Провадження № 33/4815/571/23 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
Слоцький Т.Б. Калапач В.В. у судове засідання апеляційного суду не з"явився. Він були належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Його неявка не перешкоджає судовому розгляду. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Судом встановлено, що 11.10.2022 року о 11 год. 38 хв., на а/д М06 Київ-Чоп 298 км в смт. Гоща, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів та проведення такого огляду у медичному закладі ОСОБА_1 , відмовився у присутності двох свідків, чим допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується актом відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, письмовими поясненнями двох свідків, направленням водія на огляд до медичного закладу та відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Підстав ставити під сумнів об'єктивність та неупередженість залучених свідків судом не встановлено. Пояснення отримані у встановленому законом порядку, передбаченими способами та засвічені власноручними підписами цих осіб. При цьому, відповідно до положень ст. 266 КУпАП, залучення свідків огляду не являється обов'язковим у разі здійснення його відеофіксації.
З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився на пропозицію поліцейського пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі, що охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Об'єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду не встановлено.
Разом з цим, ОСОБА_1 не надано доказів, що він, як військовослужбовець, 11.10.2022 року керував транспортним засобом в стані крайньої необхідності.
Апеляційний суд не вбачає підстав для висновку, що працівниками поліції невірно встановлено особу водія, що вчинив правопорушення, а також не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно нього, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №286333 від 11 жовтня 2022 року, актом відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, направленням водія на такий огляд до медичного закладу, письмовими поясненнями свідків, зобов'язанням до протоколу про відсторонення від керування, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції на CD-диску.
Факт вчинення вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування - відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 25 липня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.