ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 643/2114/22 Номер провадження 33/814/1368/23Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т. О. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Панченко О.О.,
при секретарі Філоненко О.В.
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2022 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , адвоката Національної асоціації адвокатів України,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2022 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , адвоката Національної асоціації адвокатів України, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496,20 грн.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 03 лютого 2022 року о 22:00 год. по проспекту Ювілейному, 56, у м. Харкові, керував транспортним засобом «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, про що свідчила поведінка, що не відповідала обстановці, тремтіння пальців рук та звужені зіниці очей, що не реагували на світло. Від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила дорожнього руху), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2022 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а провадження по справі закрити.
Апеляційна скарга обґрунтовується відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених в ній, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду
В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2022 року.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, вважаю, що воно підлягає задоволенню, оскільки наведені причини пропуску строку на оскарження є поважними та підтверджуються матеріалами справи.
Мотиви суду
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно роз'яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясувати всі обставини, перелічені в ст.ст.247, 280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але й оцінити доводи та докази, які виправдовують особу.
Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Належним доказом даного правопорушення є встановлення наявності у водія транспортного засобу ознак, зокрема, наркотичного сп'яніння, пропозиція водієві пройти медичний огляд з метою встановлення, у даному випадку, стану наркотичного сп'яніння. У разі відмови водія від проходження медичного огляду, фіксація цієї відмови відповідно до вимог діючого законодавства.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1, Розділами ІІ та ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2 ).
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункт 4).
Згідно п.12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно частин 2 та 5 статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Приєднаний до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис не містить фіксації проведення огляду ОСОБА_1 працівниками поліції та виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння.
В свою чергу, ОСОБА_1 , як під час складання протоколу так і в подальшому свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечував.
Вважаючи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведеною, місцевий суд послався на протокол про адміністративне правопорушення серії правопорушення серії ААБ №293508 від 03 лютого 2022 року (а.с.1); рапорт поліцейського (а.с.3); направлення на огляд (а.с.4); пояснення свідків (а.с.5-6); відеозаписи з нагрудних камер поліцейських (а.с.7);
Однак, суд апеляційної інстанції, не може погодитися з висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.
У даному випадку, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №293508 від 03 лютого 2022 року зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, про що свідчила поведінка, що не відповідала обстановці, тремтіння пальців рук та звужені зіниці очей, що не реагували на світло.
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення було долучено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що автомобіль «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції у зв'язку з можливим порушенням правил дорожнього руху, та після відмови ОСОБА_1 надавати посвідчення водія, працівник поліції відразу починає стверджувати, що у водія наявні ознаки наркотичного сп'яніння. При цьому, свою вимогу до ОСОБА_1 пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння, працівники поліції не обґрунтували жодним чином, та не навели ознак, на підставі яких вони вважали, що водій перебуває у стані наркотичного сп'яніння.
Апеляційний суд також зазначає, що наданий суду відеозапис з нагрудних боді камер, свідчить про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та у направленні на огляд водія транспортного засобу, оскільки працівники поліції не вчиняли жодних дій для встановлення наявності у водія ознак наркотичного сп'яніння, жодним чином не перевіряли зіниці очей, які начебто не реагували на світло та не перевіряли тремтіння пальців рук.
Окрім того, до Полтавського апеляційного суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 , яка в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №293508 від 03 лютого 2022 року, зазначена як свідок, з яких вбачається, що в її присутності ніхто з поліцейських не називав ознаки сп'яніння ОСОБА_1 , хоча останній неодноразово запитував їх про це.
Також з матеріалів справи, а саме з відповіді Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області, вбачається, що 03 лютого 2022 року о 22.15 год. та 22.50 год. від ОСОБА_1 надходили скарги на неправомірні дії поліцейських. Більше того, з вищезазначеної відповіді вбачається, що ОСОБА_1 , 03 лютого 2022 року о 23.08 год та о 23.14 год звертався до управління поліції з проханням надати наряд поліції для проходження ним медичного огляду, оскільки лікар наполягав, щоб був присутній наряд поліції. Телефонні дзвінки та факт відмови лікаря проводити огляд без працівників поліції містяться на відеозаписі який наявний в матеріалах справи.
Враховуючи наведене, апеляційний суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
У даному випадку сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
За таких обставин, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи, не звернув увагу на наявні порушення, що призвело до помилкового висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - скасуванню із закриттям провадження по справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2022 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2022 року - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського апеляційного суду О.О. Панченко