КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову в забезпеченні позову
20 вересня 2023 року ЗПП/320/106/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви до суду, у якому просить суд зупинити стягнення на підставі постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №38192-ДПС-46 від 06 липня 2023 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ: 44681053) про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №38192-ДПС-46 від 06 липня 2023 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається, зокрема, до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч. 2 ст. 153 КАС України).
Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування поданої заяви заявник вказує на п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України, постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №38192-ДПС-46 від 06 липня 2023 року є незаконною, необґрунтованою та протиправною, але оскільки постанова перебуває на виконанні у виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.09.2023 № 72766075 та наявності відповідної постанови виконавця про арешт коштів боржника від 12.09.2023, будуть також винесені постанови про стягнення винагороди виконавця та витрат на виконавче провадження, штрафів у розмірі 74 000,00 грн., враховуючи порушення майнових прав та інтересів, для забезпечення майбутнього позову, уникнення неможливості забезпечувати зобов'язання перед контрагентами, належного здійснення підприємницької діяльності, ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою.
Відповідно, заявник просить суд забезпечити позов відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України шляхом зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову до подачі позовної заяви та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17.
Обґрунтовуючи подану заяву, заявника посилається на п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України щодо того, що самостійною підставою для забезпечення позову є очевидні ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю вказує про те, що постанови виконавця за ВП № 72766075 про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, мають наслідками винесення постанов про стягнення винагороди виконавця, витрат за виконавчим провадження, що призведе до майнових втрат заявника, неможливості належним чином здійснювати підприємницьку діяльність.
На думку заявника, наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності постанови про стягнення штрафу №38192-ДПС-46 від 06 липня 2023 року.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову до подачі позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, надані докази, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Суд зазначає, що перевірка законності спірної постанови про стягнення штрафу №38192-ДПС-46 від 06 липня 2023 року на час розгляду заяви про забезпечення позову до подачі позову, є фактично наданням правової оцінки постанові судом та вирішенням справи по суті, ухвалення рішення про забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, не відповідає меті інституту забезпечення позову.
Враховуючи те, що заявник у поданій заяві вказує на окрему самостійну підставу для забезпечення позову, що визначено у п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України, яка безпосередньо вказує на наявність саме ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, відповідно застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить заявник, без з'ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред'явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову. Зазначення щодо можливих наслідків вчинення дій виконавцем шляхом прийняття відповідних постанов за виконавчим провадженням № 72766075 не є належним обґрунтуванням для застосування судом заходів забезпечення позову враховуючи майбутній предмет оскарження заявником до суду.
Суд звертає увагу на те, що заявник не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його майновим правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) таких прав, свобод та інтересів заявника після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав заявника у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності рішень чи дій суб'єкта владних повноважень.
Заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, та на які заявник посилається у заяві про забезпечення позову.
Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний заявником, є фактично вирішенням справи по суті до розгляду справи судом, що є неприпустимим.
Аналогічний правовий висновок викладений в абз. 4 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008, згідно із яким вказано, що судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Виходячи з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвалу надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Войтович І.І.