ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 948/1343/23 Номер провадження 33/814/1449/23Головуючий у 1-й інстанції Кравець С. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
Категорія: частина1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі:
судді Пікуля В.П.,
при секретарі Філоненко О.В.,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову судді Машівського районного суду Полтавської області від 28 червня 2023 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП
стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою, АДРЕСА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
Зміст оскаржуваної постанови
Постановою судді Машівського районного суду Полтавської області від 28 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, та стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 08 квітня 2023 року о 13 год. 15 хв. на 7 км автодороги Селещина - Новий Тагамлик Полтавського району Полтавської області керував транспортним засобом марки Ауді днз НОМЕР_1 у стані наркотичного сп'яніння.
Огляд водія на стан наркотичного сп'яніння проводився у КНП «Машівська ЦРЛ», згідно результатів медичного огляду встановлено у водія стан сп'яніння внаслідок вживання канабіноїдів, чим порушив пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України).
Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Із постановою судді не погодився ОСОБА_1 який в апеляційній скарзі просить постанову Машівського районного суду Полтавської області від 28 червня 2023 року скасувати та постановити у цій справі нове рішення, яким провадження у справі закрити, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення у його діях.
В апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив всі докази по справі, які були надані у розпорядження суду та порушив загальні принципи розгляду справи, зазначає про формальний розгляд у справі, що призвело до притягнення до адміністративної відповідальності невинної особи.
Вказує, що тест за допомогою якого було встановлено стан наркотичного сп'яніння не остаточний та потребує перевірки в лабораторних умовах.
Скаржником зазначено, що його, як водія транспортного засобу, не було відсторонено від керування автомобілем, що свідчить про невідповідність дій працівників правоохоронного органу.
Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав в ній наведених.
Мотиви суду
Відповідно до положень частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
У статті 280 КУпАП зазначено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту статті 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пленум Верховного Суду України в пункті 27 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначив, що відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І вказаної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вказані вимоги закону були виконані в повному обсязі.
Суд першої інстанції правильно вказав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 347869 від 11 травня 2023 року (а.с. 1), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 2), висновком щодо результатів огляду (а.с.3), відеозаписом, який додано до матеріалів справи (а.с.8).
Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами статті 255 КУпАП, та відповідає вимогам статті 256 цього Кодексу, а тому є належним та допустимим доказом по справі.
З протоколу про адміністративне правопорушення та переглянутого відеозапису вбачається, що 08 квітня 2023 року о 13 год. 15 хв. ОСОБА_1 на 7 км автодороги Селещина - Новий Тагамлик Полтавського району Полтавської області керував транспортним засобом марки Ауді днз НОМЕР_1 у стані наркотичного сп'яніння, чим порушив пункт 2.9 а) ПДР України. Огляд на визначення стану сп'яніння проводився зі згоди водія в установленому законом порядку у КНП «Машівська ЦРЛ».
Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив пункт 2.9 а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
У зв'язку з цим, апеляційний суд погоджується з висновками судді суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, а посилання ОСОБА_1 на відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності не підтверджується матеріалами справи.
Щодо інших доводів апеляційної скарги
За наслідком проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, а саме в КНП «Машівська ЦРЛ», було встановлено перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується відповідним висновком медзакладу, який, в даному випадку, є належним доказом та має бути прийнятий до уваги при вирішенні питання винуватості особи.
Доводи апелянта щодо недійсності висновку, оскільки не було проведено лабораторних досліджень не заслуговують на увагу.
Висновок заповнено на спеціальному типовому аркуші, який є додатком до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який містить печатку медзакладу в якому було проведено огляд водія.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що твердження скаржника про подальше не відсторонення його від керування транспортним засобом, ніяким чином не впливають на законність складення протоколу про адміністративне правопорушення чи спростовують наявність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 130 КУпАП.
Посилання апелянта на формальний розгляд судом його справи, зокрема, взяття до уваги в якості доказу лише протоколу про адміністративне правопорушення, та не врахування доводів наведених ОСОБА_1 апеляційний суд відхиляє з огляду на те, що місцевий суд здійснив розгляд справи у відповідності до вимог КУпАП, дослідив належним чином зібрані докази в їх сукупності, яким надав належну правову оцінку, про що зазначено в тексті мотивувальної частини постанови.
Висновок суду
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи викладене, висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за частиною 1 статті 130 КУпАП є правильною та обґрунтованою.
Стягнення накладене у відповідності з вимогами статті 33 КУпАП, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану.
Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам статті 283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови суду не встановлено.
Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтею 294 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Машівського районного суду Полтавської області від 28 червня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.П. Пікуль