УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №296/7880/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 17.08.2023,
ВСТАНОВИВ:
Зазначеною ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 12 жовтня 2023 року.
Визначено підозрюваному ОСОБА_8 заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 671 000 грн.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання та зменшити розмір застави до розміру двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. При цьому, зазначає, що слідчий суддя у відповідності до ст.178 КПК України належним чином не врахував та не надав належну оцінку наступним обставинам, що характеризують ОСОБА_8 : відсутність судимостей, наявність сім'ї; на утриманні у останнього дружина-інваліда, онука 1 -річного віку та дочка в декретній відпустці; відсутність будь-якої майнової шкоди, спричиненої даним кримінальним провадженням; -є діючим адвокатом, має численні справи де захищає осіб як в кримінальному, так і в цивільному процесі; наявність постійного місця проживання; - хворобливий стан здоров'я, переніс нещодавно декілька хірургічних операцій; - поважний вік; -позитивно характеризується; має безліч нагород і подяк, в тому числі за волонтерську діяльність. Зазначає, що необґрунтованість повідомлення про підозру, наявність провокації в діях заявника не були належним чином оцінені слідчим суддею, що призвело до помилкового застосування до особи найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Наголошує, що наразі в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які прямі докази, які би вказували на вчинення підозрюваним ОСОБА_8 саме інкримінованого йому злочину. Також, наголошує, що жодного конкретного процесуального ризику, визначеного ст.177 КПК України, стороною обвинувачення не доведено, як і не встановлено слідчим суддею. Крім того, вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави є помилковим та непосильним для підозрюваного.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 в підтримку апеляційної скарги, заперечення прокурора щодо її задоволення, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених, ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку Глави 18 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування такого запобіжного заходу, або відмови у його задоволенні.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, згідно із ст.178 КПК України та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній особі у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при застосуванні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дотримався вказаних вимог кримінально-процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів судового провадження №296/7881/23, в провадженні СУ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження №42023062360000001 від 25.04.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.3 ст.332 КК України.
14.08.2023 о 15:39 затримано ОСОБА_8 у порядку ст.208 КПК України.
15.08.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у (1) пособництві одержанні службовою особою неправомірної вигоди, а так само проханні надати таку вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України; (2) сприянні в незаконному переправленні особи через кордон України шляхом надання засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Слідчий СУ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За результатами судового розгляду цього клопотання, слідчим суддею постановлено оскаржуване рішення.
При вирішенні вказаного клопотання, слідчим суддею встановлено, що докази, надані слідчим, свідчать про існування обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, яка дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 можливо причетний до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.368, ч.3 ст.332 КК України.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).
На переконання апеляційного суду, обґрунтованість підозри ОСОБА_8 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: заявою ОСОБА_11 від 06.06.2023; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 28.07.2023; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 08.08.2023; протоколом огляду предметів від 09.08.2023; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 14.08.2023; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії -контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 24.06.2023; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо - відео контроль особи від 15.06.2023; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою від 27.06.2023; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою від 27.06.2023; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо - відео контроль особи від 27.06.2023; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 24.05.2023; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо - відео контроль особи від 04.08.2023; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо - відео контроль особи від 04.08.2023; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо - відео контроль особи від 17.07.2023; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо - відео контроль особи від 04.08.2023; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо - відео контроль особи від 04.08.2023; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії -контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 28.07.2023; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо - відео контроль особи від 28.07.2023; протоколом обшуку від 14.08.2023 за адресою: м.Житомир, вул. Червоного Хреста, 3; протоколом обшуку від 14.08.2023 за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом обшуку від 14.08.2023 в автомобілі марки «Audi А6»; протоколом обшуку від 14.08.2023 за адресою: м.Житомир, ву3л.параджанова, 4; іншими матеріалами кримінального провадження.
Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
В даному випадку, апеляційні посилання захисника на відсутність у провадженні доказів в підтвердження підозри висунутої його підзахисному, об'єктивно не спростовують обґрунтованості висунутої підозри на даному етапі розслідування провадження, так і не можуть бути об'єктивними (беззаперечними) підставами для визнання безпідставним обрання запобіжного заходу останньому у вигляді тримання під вартою.
Наявні у провадженні докази, на думку апеляційного суду, на даному етапі вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, у об'ємі як вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 міг би вчинити кримінальні правопорушення, передбаченні ч.5 ст.27 ч.3 ст.368, ч.3 ст.332 КК України.
В даному випадку, апеляційні посилання захисника на необґрунтованість підозри висунутої його підзахисному є безпідставними. Наведені захисником відомості в апеляційній скарзі, так і доводи останнього та підозрюваного в судовому засіданні апеляційного суду не спростовують даних, що ОСОБА_8 може бути причетний до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
В свою чергу, відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного ОСОБА_8 , дійшов правильного висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Як убачається з матеріалів провадження, інкриміновані ОСОБА_8 кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст.27 ч.3 ст.368, ч.3 ст.332 КК України, одне з яких, згідно з положеннями ст.12 КК України є тяжким корупційним, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, під час воєнного стану, санкція якої передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна (ч.3 ст.368 КК України), яке може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, тому апеляційний суд погоджується з тим, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду.
При цьому, слід взяти до уваги фактичні обставини вчинення цих кримінальних правопорушень, професійні та соціальні зв'язки підозрюваного, в тому числі й з працівниками правоохоронних та державних органів, оскільки останній є адвокатом, обізнаність про способи та умови, які дають право на перетин кордону.
В свою чергу, в даному випадку, є висока вірогідність того, що при застосуванні альтернативної міри запобіжного заходу підозрюваному, останній може незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків, оскільки інкриміновані кримінальні правопорушення, скоєні підозрюваним у співучасті, що вказує на можливість впливу на показання інших підозрюваних, або осіб, що можуть бути свідками у провадженні, зокрема на зміст та обсяг їх показань та процесуальну поведінку; при цьому, такий вплив може здійснюватися безпосередньо чи опосередковано, що в подальшому може негативно відобразитися на встановленні об'єктивної істини по провадженню.
Є доведеним, в даному випадку, і процесуальний ризик перешкоди кримінальному провадженню шляхом знищення, приховування речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин цього кримінального провадження, які на теперішній час не віднайдені органом обвинувачення з огляду на початкову стадію досудового розслідування.
Апеляційні посилання сторони захисту на не доведеність таких ризиків є об'єктивно безпідставними.
Крім того, належно враховано слідчим суддею і те, що підозрюваний ОСОБА_8 одружений, жінка є інвалідом ІІ групи, перебування його доньки в декретній відпустці, яка має дитину (стійки соціальні зв'язки), є адвокатом, що окрім іншого свідчать про широке коло його зв'язків, подяки та грамоти від різних органів адвокатського врядування, вік та стан його здоров'я, відсутність судимостей.
Разом з цим, навіть з урахуванням вище зазначених фактів, апеляційний суд, в даному випадку, погоджується з висновками слідчого судді про недостатність інших, більш м'яких запобіжних заходів запобігти вищевказаним процесуальним ризикам у даному випадку.
На переконання апеляційного суду, докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра, яка разом з існуючими ризиками, конкретними обставинами провадження та з урахуванням особи підозрюваного, виключає можливість обрання відносно підозрюваного ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу.
Матеріали провадження не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваної на даній стадії досудового розслідування під вартою та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя ретельно перевірив доводи слідчого про доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також доводи сторони захисту щодо застосування відповідної міри запобіжного заходу, належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про застосування даного запобіжного заходу та дійшов правильного висновку про обрання підозрюваному ОСОБА_8 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, апеляційний суд вважає, що апеляційні доводи захисника в частині визначення слідчим суддею під час вирішення клопотання слідчого розміру відповідної застави, в порядку ч.3 ст.183 КПК України, в даному випадку, є безпідставними.
Так, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як вважає суд апеляційної інстанції, слідчий суддя, визначивши підозрюваному ОСОБА_8 заставу в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 671 000 грн., належно врахував всі норми кримінального процесуального законодавства.
Згідно з ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З врахуванням тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, даних про особу ОСОБА_8 , а також встановлених у провадженні процесуальних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає, що саме застава в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в даному конкретному випадку буде відповідати принципам достатності та виваженості, як і буде гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Отже, істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.
За вказаних обставин, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 17.08.2023, якою застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді гримання під вартою, з визначенням розміру застави 671 000 грн, строком до 12 жовтня 2023 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: