КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
20 вересня 2023 року м. Київ № 320/30185/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до селищного голови селища Коцюбинське Даніша Сергія Павловича та виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до селищного голови селища Коцюбинське Даніша Сергія Павловича та виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення про вирішення земельного спору між ОСОБА_1 та її сусідом ОСОБА_2 , відновити межі згідно ст.107 Земельного кодексу України про відновлення меж так, що вони могли встановити паркан, на який вони мають право згідно ст.106 Земельного кодексу України, обов'язки щодо визначення спільних меж.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частини другої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” від 20.11.2012 р. №5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати копії усіх заповнених сторінок паспорту громадянина України - ОСОБА_1 .
Крім того, частиною п'ятою статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються, серед іншого, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Верховний Суд в пункті 24 постанови від 26.01.2021 у справі №560/3102/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94458232) зазначив, що наведену у частині п'ятій статті 160 КАС України правову категорію “зміст позовних вимог” слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямоване на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Дослідивши матеріали позовної заяви та уточнену позовну заяву, судом встановлено, що вказані у заяві вимоги не містять їх нормативного обґрунтування, зокрема, зазначення того, які положення чинного законодавства України були порушені відповідачем листом від 16.08.2023 №996/01-29, з відповідним правовим аналізом.
Також, у позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень; зобов'язати відповідача прийняти рішення про вирішення земельного спору між ОСОБА_1 та її сусідом ОСОБА_2 , відновити межі згідно ст.107 Земельного кодексу України про відновлення меж так, що вони могли встановити паркан, на який вони мають право згідно ст.106 Земельного кодексу України, обов'язки щодо визначення спільних меж.
Проте, позивачем не вказано, яка саме бездіяльність має бути визнана протиправною.
Крім того, у прохальній частині позовної заяви не зазначено конкретне найменування суб'єкта владних повноважень, до якого заявлені позовні вимоги. При цьому, в якості відповідача у позовній заяві вказано: "селищний голова смт. Коцюбинське Даніш Сергій Павлович, Коцюбинська селищна рада Бучанського району Київської області Виконавчий комітет". Таке викладення назви відповідача не надає суду можливості чіткого визначення належного у справі відповідача: чи то ним є селищний голова, чи то другим відповідачем заявлено також Виконавчий комітет Коцюбинської селищної ради.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Всупереч вказаним положенням у позовній заяві не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача.
Суд зазначає, що окрім власне дотримання процесуальних вимог КАС України зазначення у позовній заяві реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача має практичне значення, оскільки лише наявність такої інформації дозволяє підписати учасника процесу в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" на розсилку процесуальних документів по справі в електронному вигляді.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну заяву.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати копії усіх заповнених сторінок паспорту громадянина України - ОСОБА_1 ;
- надати уточнену позовну заяву (в кількості учасників процесу), з урахуванням вказаних судом зауважень.
3. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
5. У зв'язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв'язку або нарочно у паперовому вигляді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.