КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
18 вересня 2023 року справа № 320/14024/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання відповідача Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Д МС у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної міграційної служби України, Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 22.05.2023 просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача від 16.08.2022 про скасування оформлення набуття громадянства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у сумі 2147,20 грн., або уточнити позовні вимоги; надати уточнену позовну заяву (два примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень, в якій уточнити п. 4 прохальної частини позовній заяві відповідно до вимог частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
22.05.2023 на адресу суду від позивача надійшли документи по справі, зокрема, уточнена позовна заява від 22.05.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами. Витребувано докази у справі від сторін.
09.09.2023 на адресу суду від відповідача Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області надійшло клопотання від 14.07.2023 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Суд зазначає, що предметом позову є вимога про визнання протиправним та скасування рішення Відповідача від 16.08.2022 про скасування оформлення набуття громадянства України.
Щодо доводів відповідача про те, що згідно ухвали суду від 21.06.2023 від відповідача було витребувано оригінал зобов'язання припинити іноземне громадянство від 17.01.2012 для огляду судом, що на думку відповідача також зумовлює необхідність проведення судового засідання, суд зазначає, що в ухвалі від 21.06.2023 дійсно від відповідача витребувано оригінал зобов'язання припинити іноземне громадянство від 17.01.2012 для огляду судом, проте зазначено - з подальшим поверненням відповідачу оригіналу.
Згідно з частиною шостою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відповідно до частини першої статті 95 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.
Отже, витребування судом оригіналу зобов'язання припинити іноземне громадянство від 17.01.2012 для огляду судом не зумовлює необхідність проведення судового засідання, а наданий та оглянутий судом оригінал письмового доказу до набрання судовим рішенням законної сили повертається судом учаснику справи із залишенням у справі копії письмового доказу, засвідченого підписом судді.
Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.
Крім того, суд зауважує, що подана відповідачем заява є заявою з процесуальних питань.
Відповідно до частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Частиною першою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення)
Однак, відповідачем не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні, а лише посилання на те, що спірні правовідносини мають досить важливе значення для відповідача та вимагають повного й всебічного встановлення обставин справи не є підставою для розгляду справи у судовому засіданні.
Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Додатково суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, зокрема, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 №2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
У подальшому, відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26.07.2023 № 451/2023, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05:30 год. 18.08.2023 строком на 90 діб, тобто до 15 листопада 2023 року.
Отже, на дату постановлення цієї ухвали в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.
Відповідно до пункту 3 вказаного вище Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Керуючись статтями 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 14.07.2023 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
2. Повторно витребувати від відповідача докази у справі:
- оригінал зобов'язання припинити іноземне громадянство від 17.01.2012 для огляду судом (з подальшим поверненням відповідачу оригіналу).
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали суду можуть бути наведені в апеляційній скарзі на судове рішення суду першої інстанції.
Суддя Кушнова А.О.