Справа № 758/9094/23
3/758/3783/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , керівника АТ «Фармак»,
за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №317/31-00-04-03-04 від 01.08.2023 року, 01 серпня 2023 року за результатами перевірки АТ "Фармак" встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: п. 185.1 ст. 185, п. 193.1 ст. 193, пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, податок на додану вартість всього у сумі 408 133, 00 грн.
Дії ОСОБА_1 квалфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Від його захисника адвоката Теслі Ю.С. надійшло клопотання провадження у справі просила закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 та захисника.
Зазначила, що матеріали справи грунтуються на даних, викладених у Протоколі та Акті камеральної перевірки АТ «Фармак», вважає що висновки, зазначені у вказаних документах, є лише задокументованим відображенням суб'єктивної думки працівників контролюючого органу. З огляду на вказаний висновок, викладений в Акті перевірки, на підставі цього акту контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2023 року №1769/Ж10/31-00-04-03-04-14, яким визначено АТ «Фармак» податкове зобов'язання в сумі 408 133 грн. та застосовано штрафні санкції. АТ «Фармак» не згодне із висновками Контролюючого органу, а тому подало заперечення на Акт перевірки, яке було залишено без задоволення, а також на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 та п.56.2 ст. 56 ПК України оскаржено до ДПС України вказане податкове повідомлення-рішення. Акт перевірки та Протокол, в якому фактично повторюються висновки Акту, не є допустимим та належним доказом у справі. Окрім того у протоколі не зазначено суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, пояснення та заперечення з додатками, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колектив, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, у протоколі №317/31-00-04-03-04 від 01.08.2023 року, не вказано суті вчиненого адміністративного правопорушення, у ньому зазначено лише перелік норм податкового законодавства та не вказано, які саме дії або бездіяльність у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП допущені ОСОБА_1 .
Окрім того, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено Акт про результати камеральної перевірки АТ «Фармак» і саме відповідно до вказаного Акту від 18.07.2023 року було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Інші будь-які належні та допустимі докази порушення ОСОБА_1 податкового законодавства не додані.
Сам по собі акт перевірки не свідчить про порушення порядку ведення податкового обліку, а інших доказів його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, не доведено.
Відповідно до статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
06 вересня 2023 року АТ «Фармак» оскаржило податкове повідомлення-рішення від 22 серпня 2023 року № 1769/Ж10/31-00-04-03-04-14 до ДПС України.
Тому на даний час процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень не завершена. Отже, до остаточного вирішення цього спору, факт допущення АТ «Фармак» вищезазначених порушень вимог Податкового кодексу України не можна вважати встановленим, а тому відповідні твердження податкового органу відображають лише позицію однієї із сторін спору і не можуть бути висновком про наявність в діях посадової особи платника податку вини у порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку, і відповідно, бути підставою для притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності.
Крім того, в рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.
За встановлених обставин, акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення, який складений на підставі акту, не є беззаперечними доказами вини ОСОБА_1 у порушенні вимог Податкового кодексу України та вчиненні правопорушення, передаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя Л. В. Казмиренко