Ухвала від 19.09.2023 по справі 640/21589/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття адміністративної справи до провадження та

залишення позовної заяви без руху

19 вересня 2023 року Київ № 640/21589/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання вимоги про сплату боргу (недоїмки) такою, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Бойка А.А. звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання виконавчого документа, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №

Ф-173830-17У від 13.05.2019 таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В.

Частиною другою статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Відповідно до частини другої статті 35 Кодексу, у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.

У силу вимог частини другої статті 160, частин першої та четвертої статті 161 Кодексу, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того, відповідно до пункту 113 розділу V «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21 до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі, а документи, що надійшли до суду в електронній формі роздруковуються за наявності такої можливості у судді.

У зв'язку з відсутністю такої можливості, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування судів, документи, відповідно, подаються до суду у паперовій формі.

Відповідно до підпунктів 15.1, 15.3 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до визначення Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з рішенням Ради суддів України від 05.08.2022 № 26 при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі заявнику (учаснику справи) слід додатково подавати їх суду в паперовій формі.

Відтак, позивачу слід подати позовну заяву у паперовій формі з належним чином засвідченими доказами у паперовій формі.

Крім того, у силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2023 складає 2684, 00 грн.

Доказів сплати судового збору в розмірі 1073, 60 грн. позивачем суду не надано, натомість надано довідки ВЧ НОМЕР_1 , відповідно до яких уважає себе учасником бойових дій, оскільки перебуває на військовій службі вказаної військової частини та виконує завдання за фахом в районах ведення бойових дій тощо.

При цьому жодного посвідчення про наявність за позивачем статусу УБД матеріали справи не містять. У той же час надані довідки відповідно до закону такого статусу не підтверджують, а є лише підставами для його одержання.

Отже позивач уважає, що він звільнений від сплати збору як учасник бойових дій.

Із приводу викладеного суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

Тобто лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини стосовно наявності статусу учасника бойових дій або предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.

При цьому, пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав позивача, що безпосередньо випливає із реалізацією ним статусу учасника бойових дій, а отже відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2018 у справі № 820/2891/17, від 26.03.2018 у справі № 805/3967/17-а, від 03.04.2018 у справі № 814/2000/17, від 13.07.2018 у справі № 461/618/17, від 23.08.2018 у справі № 800/416/17, від 07.08.2018 у справі № 826/14550/17, від 30.07.2019 у справі № 701/226/19.

Предметом цього спору є вимога про сплату боргу (недоїмки) №

Ф-173830-17У від 13.05.2019.

За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки спір у цій справі не пов'язаний із соціальним захистом позивача як учасника бойових дій, а тому позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

До того ж жодного доказу наявності за позивачем статусу УБД до позовної заяви не додано, а представлені довідки військової частини такого статусу не підтверджують.

У силу приписів пункту 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

У той же час цитування окремих нормативно-правових актів без конкретизації та обґрунтування з підтвердженням відповідними доказами порушеного права не є обґрунтуванням позовних вимог.

При цьому у прохальній частині позову позивач просить суд про визнання виконавчого документа, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №

Ф-173830-17У від 13.05.2019 таким, що не підлягає виконанню.

Отже зміст вказаних позовних вимог фактично спрямований на оскарження рішень (дій, бездіяльності) органів державної виконавчої служби по відкриттю виконавчого провадження, у той час як відповідачем визначено не відповідний орган ДВС, а податковий орган.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом визнання виконавчого документа, вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-173830-17У від 13.05.2019 таким, що не підлягає виконанню, чітко визначений положеннями статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України та має іншу процедуру розгляду та скорочені строки, ніж позовне провадження.

У силу приписів пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу, в позовній заяв зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Частиною першою статті 5 Кодексу передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Таким чином прохальна частина позову має відповідати способам судового захисту визначених процесуальним законом, ураховуючи суб'єктний склад осіб, які мають відповідати за цим позовом.

Крім того, частиною другою статті 43 Кодексу передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

У порушення вказаних вимог, позивачем не надано доказів реєстрації його місця проживання, у тому числі й за адресою, вказаною у позові, доказів його адміністративної процесуальної дієздатності (паспорта) та реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату 1073, 60 грн. судового збору;

- уточненої позовної заяви у паперовій формі з належним чином засвідченими доказами у паперовій формі для суду та для відповідача, із обґрунтуванням порушення оскаржуваними рішеннями, діями, бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача з посиланням на конкретні докази такого порушення, а також із приведенням прохальної частини позову у відповідність до вимог статті 5 Кодексу, із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали;

- доказів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача та доказів реєстрації в установленому законом порядку за адресою, вказаною у позові або за іншою адресою шляхом подання засвідченої у передбачений законом спосіб ксерокопії всіх заповнених сторінок паспорта громадянина України, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача.

Керуючись статтями 30, 35, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

адміністративну справу № 640/21589/22 прийняти до свого провадження. Справа розглядатиметься одноособово суддею Шевченко А.В.

Відмовити ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Встановити позивачеві п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 з урахуванням частини п'ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Шевченко А.В.

Попередній документ
113597511
Наступний документ
113597513
Інформація про рішення:
№ рішення: 113597512
№ справи: 640/21589/22
Дата рішення: 19.09.2023
Дата публікації: 22.09.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (17.11.2025)
Дата надходження: 09.05.2023
Предмет позову: визнання вимоги про сплату боргу такою, що не підлягає виконанню