ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" вересня 2023 р. справа №300/5068/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боброва Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 90% до 70% та обмеження пенсії максимальним розміром при перерахунку пенсії з 01.04.2019, на підставі довідки за №7 від 29.07.2020 та зобов'язання відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки за №7 від 29.07.2020 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум, здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим її розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч обов'язку встановленому судовими рішеннями Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року у справі № 300/241/19, від 15.12.2020 у справі №300/2752/20 та від 30.11.2022 у справі № 300/3599/22 повторно зменшивши відсотковий розмір пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення та обмежено пенсію максимальним розміром. Зазначив, що будь-які обмеження вважає протиправними, оскільки Рішеннями Конституційного Суду України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) обмеження максимального розміру пенсії. Таким чином, дії відповідача порушують його право на отримання належне пенсійне забезпечення, а тому просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представниця відповідача скористалась правом на подання відзиву на позовну заяву. Проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Просила суд у задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що на виконання рішення суду, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія встановлюється без обмеження її максимальним розміром станом на дату, з якої суд зобов'язав здійснити такий перерахунок. Тому, на виконання рішення суду у справі №300/3599/22 позивачу проведено перерахунок пенсії, розмір пенсійної виплати становив 25 621,51 грн., однак пенсія виплачувалась з урахуванням максимального розміру в сумі 24 121,51 грн., визначеному станом на 01.03.2022. Також, на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.
Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 263 КАС України, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази та заперечення проти них, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом установлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ. При цьому, пенсія позивачу нараховувалась виходячи з вислуги 44 років, із розрахунку 90% від грошового забезпечення на відповідній посаді.
Так, судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року у справі № 300/241/19, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку і обчислення розміру пенсії, призначеної ОСОБА_1 , в розмірі 70% суми грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 90% суми грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року за №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”. Вирішено питання судових витрат.
На виконання рішення у справі №300/241/19, Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області здійснено відповідний перерахунок пенсії позивачу.
Також, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 у справі №300/2752/20, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у проведенні з 01.04.2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 року згідно наданої довідки управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 29.07.2020 року за №7.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 року відповідно до довідки управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 29.07.2020 року за №7, з урахуванням проведених платежів, однією сумою. Вирішено питання судових витрат.
На виконання вказаного судового рішення, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу.
Згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 у справі № 300/3599/22, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, щодо застосування обмеження максимальним розміром при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.03.2022 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в повному розмірі без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Надалі, після проведеного перерахунку 01.04.2023, на виконання вказаного судового рішення, пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивачу, одночасно повторно зменшивши відсотковий розмір пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення та обмежено пенсію максимальним розміром 24121,51 грн.
Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо обмеження розміру його пенсії максимальним розміром позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з проханням здійснити нарахування пенсії з 01.04.2019 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром (а.с.10).
Листом від 05.06.2023 відповідач вказав на те, що на виконання рішення суду, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія встановлюється без обмеження її максимальним розміром станом на дату, з якої суд зобов'язав здійснити такий перерахунок. На виконання рішення суду у справі №300/3599/22 позивачу проведено перерахунок пенсії, розмір пенсійної виплати становив 25621,51 грн., однак пенсія виплачувалась з урахуванням максимального розміру в сумі 24121,51 грн., визначеному станом на 01.03.2022, тобто у межах покладених зобов'язань (а.с.11).
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Конституцією України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8 Конституції України).
Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46 Конституції України).
Право на соціальний захист належить до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтями 129 та 129-1 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень. Суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами 2, 3 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судом встановлено, що відповідачем на виконання судових рішень у справах №300/241/19, №300/2752/20 та №300/3599/22 проведено перерахунок пенсії позивача з
01 січня 2018 року, виходячи із розрахунку 90% грошового забезпечення, з 01.04.2019 року згідно наданої довідки управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 29.07.2020 року за №7 та з 01.03.2022 без обмеження її максимальним розміром, відповідно.
Згідно наданих відповідачем протоколів за пенсійною справою
0902000981 (СБУ) ОСОБА_1 розмір його пенсії після проведеного перерахунку зменшено до 70% грошового забезпечення, а саму виплату обмежено максимальним розміром - 24121,51 грн.
Окрім цього, згідно наданих відповідачем пояснень у відзиві на позовну заяву, зазначено, що пенсійний орган після перерахунку пенсії 01.04.2023 не обмежував пенсію позивача максимальним розміром, а пенсія виплачувалась з урахуванням максимального розміру в сумі 24121,51 грн., визначеному станом на 01.03.2022.
Проте, як встановлено судом та не заперечується сторонами у даній справі, проводячи перерахунок пенсії 01.04.2023 на виконання судового рішення, відповідач одночасно повторно зменшив відсотковий розмір пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення та обмежив розмір пенсії максимальним розміром на рівні 24121,51 грн. Згідно протоколу за пенсійною справою від 01.04.2019 таке обмежена застосовано також з 01.04.2019.
Суд наголошує, що у даному випадку висновки суду у справах №300/241/19 та №300/3599/22 щодо відсоткового значення пенсії без обмеження максимальним розміром є обов'язковими для відповідача не лише в межах цієї справи, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов'язані з пенсійним забезпеченням позивача.
Зважаючи на це, у відповідача відсутнє право повторного зменшення відсоткового розміру пенсії позивача із застосуванням обмеження максимальним розміром, тобто знову вчиняти ті ж самі дії, які вже були визнані судом протиправними, умисно ігноруючи рішення суду, які набрали законної сили.
Суд зауважує, що як в справах №300/241/19 та №300/3599/22 зазначені дата, з якої здійснюється перерахунок та виплата пенсії у розмірі 90% (з 01.01.2018) та без обмеження максимальним розміром (з 01.03.2022) відповідно, однак в жодному з них не встановлена будь-яка кінцева або гранична дата. Це означає, що відповідач зобов'язаний виплачувати позивачу пенсію в розмірі 90% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, незалежно від підстав здійснення перерахунку.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Зважаючи на це, відповідач повинен при кожному наступному перерахунку пенсії позивача застосовувати належний відсоток розміру його грошового забезпечення для перерахунку пенсії без її обмеження максимальним розміром, як це встановлено вищенаведеними рішеннями суду. Окрім цього, позивач позбавлений права без будь-яких на те правових підстав самостійно проводити перерахунок пенсії, зменшуючи при цьому її розмір та встановлюючи обмеження.
Безпідставними є твердження відповідача про те, що пенсія позивача після перерахунку обмежується максимальним розміром, а судовими рішеннями на пенсійний орган не покладено зобов'язань щодо здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром, оскільки будь-яких норм, які б містили приписи щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, чинне законодавство не містить та відповідачем таких норм, не наведено.
Більше того суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-XII від 09.04.1992, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Також, суд зазначає про абсурдність обмеження пенсії позивача розміром перерахованої пенсії на виконання останнього судового рішення, оскільки підстав для такого обмеження пенсійне законодавство також не містить.
Так, суд звертає увагу, що пенсійний орган здійснює виконання судового рішення та проводить перерахунок пенсії особі відповідно до зобов'язальної частини із зазначеної судом дати. При наступних перерахунках пенсії на виконання судового рішення чи норм закону, Пенсійний фонд зобов'язаний також здійснити перерахунок пенсії відповідно до резолютивної частини рішення чи приписів закону, проте самостійне, без будь-яких на те правових підстав, обмеження розміру, складових грошового забезпечення, надбавок, підвищень, доплат тощо є незаконним.
Отже, здійснення перерахунку пенсії на виконання судового рішення (проведення індексації) та залишення розміру пенсії в сумі, яка перерахована на виконання останнього рішення суду (та зазначення, що розмір пенсії перерахованої на виконання такого рішення і є обмеженням максимальним розміром) є безпідставним та незаконним.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, які полягають у зменшенні раніше призначеної позивачу пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення із застосуванням обмеження максимальним розміром при її перерахунку, є протиправними.
Таким чином, на переконання суду, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату позивачу пенсії, виходячи із розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення, визначеного у довідці управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 29.07.2020 року за №7, без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 2 статі 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як наслідок, суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх, беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність та обґрунтованість своїх дій. Натомість, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про обґрунтованість заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню повністю.
Суд також не погоджується із доводами представника відповідача щодо пропущеного позивачем шестимісячного строку звернення до суду, та зазначає, що відповідно до частини 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що, за загальним правилом, не існує строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №164/1904/14-ц, у постановах Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №493/1867/17, від 19.03.2019 у справі №806/1952/18.
Більше того, як встановлено судом, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду №300/3599/22 позивачу 01.04.2023 проведено перерахунок пенсії. У травні 2023 року представник позивача звернулася з адвокатським запитом щодо надання інформації та документів про перерахунок пенсії. Листом від 05.06.2023 пенсійним органом надано відповідь на вказане звернення та запитувані документи, згідно яких і було встановлено порушення під час проведеного 01.04.2023 перерахунку пенсії.
З даним позовом позивач звернувся 31.07.2023 року, а відтак, строк звернення до суду позивачем не пропущений.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром при проведенні перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, визначеного у довідці управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 29.07.2020 року за №7, без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімсот три) гривні 60 (шістдесят) копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Бобров Ю.О.