Справа № 758/10983/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про залишення позовної заяви без руху
19 вересня 2023 року суддя Подільського районного суду м.Києва Головчак М. М. , перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Сьомої київської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні майном, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2023 року ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Борисенка О.В. звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Сьомої київської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні майном, в якому просить суд усунути перешкоду в користуванні майном позивача шляхом скасування арешту квартири АДРЕСА_1 , що був накладений 04.10.2004 Сьомою київською державною нотаріальною конторою відповідно до ухвали від 06.02.2001 № 2-70 Дарницького районного суду м. Києва.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що вона не відповідає вимогам ЦПК України, з огляду на наступне.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ст. 2 ЦПК України)
У відповідності до частини 1 статті 4 ЦПК України, до суду може звернуться кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява, зокрема, повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Для справ за позовами про звільнення майна з-під арешту характерно те, що сторони в матеріальному плані перебувають у стані спору про право.
Спору про право в матеріально-правових відносинах притаманна наявність двох елементів: обставин, які створили спірну ситуацію та неможливості для відповідної особи здійснити своє суб'єктивне право. Якщо йдеться про вирішення спорів про право, то за принципом розподілу влади це є прерогативою судової влади.
Для таких справ характерні: наявність арештованого майна; неможливість для позивача здійснити своє суб'єктивне право, оскільки його право на розпорядження чи користування цим майном обмежене; розгляд справи судом з урахуванням вимог до суб'єктів правовідносин, підвідомчості та підсудності справ судам. Метою позову про звільнення майна з-під арешту є встановлення належності арештованого майна.
Позивачем у справах про звільнення майна з-під арешту є особа, відносно якої на момент порушення справи є припущення, що вона є носієм суб'єктивного права (власник та правомірний володілець майна). Разом з тим, боржник (засуджений) не може пред'явити такий позов, оскільки у процесі він виступає відповідачем. Боржник (засуджений) не може подавати такі позови і як законний представник своїх неповнолітніх дітей. Якщо надати йому таку можливість, то він буде виступати в процесі одночасно як представник позивача, так і відповідач.
Належними відповідачами у справах за позовом про звільнення майна з-під арешту є боржник, особа в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках особа, котрій передано майно, якщо воно було реалізоване. У тих випадках, коли опис та арешт майна проводився для забезпечення конфіскації, притягується відповідна державна податкова інспекція. А у випадках, коли майно не збереглося в натурі і відповідні податкові інспекції вже розпорядилися цим майном, то притягуються також відповідні органи Державного казначейства.
Позивач як особа, яка є боржником у виконавчому провадженні, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 4,5 ст.158ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Відповідно до п. 9 постанови № 5 Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу. При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Заявник ОСОБА_1 є учасником справи № 2-70, в межах якою ухвалою суду від 06.02.2001 накладено арешту за квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , а тому може звертатися до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову у вказаній цивільній справі.
Таким чином, при зверненні до суду позивачу необхідно визначитися щодо: 1) юрисдикції, до якої належить розгляд даної категорії справ; 2) з яким документом звертатись до суду та кого залучати відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження заяви до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Також необхідно зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху, запропонувавши позивачу протягом десяти днів з дня надходження даної ухвали усунути вказані у мотивувальній частині ухвали недоліки, інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві разом з доданими до неї документами, що не позбавляє особу права повторно звертатись до суду з таким позовом після того як відпадуть обставини, що стали підставою для його повернення.
Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сьомої київської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні майном - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СуддяМ. М. Головчак