Справа № 753/20058/21
Категорія 36
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Головчака М.М.,
за участі секретаря судового засідання - Губенко О.М., Пальчак Р.Р.,
представника позивача - Сечка С.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо - транспортної пригоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія» «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», -
ВСТАНОВИВ:
До Дарницького районного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо - транспортної пригоду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26 березня 2020 року об 11 годині 00 хвилин в місті Києві на перехресті вулиць Набережно - Лугової та Оленівської сталася дорожньо - транспортна пригода за участі автомобіля марки «Geely», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Nissan», номерний знак НОМЕР_2 , під час ДТП зазначений транспортний засіб отримав механічні пошкодження. На момент заподіяння шкоди діяв Договір добровільного страхування наземного транспорту № FA 63167 від 14 червня 2019 року, який було укладено між ПрАТ «Страхова група «ТАС» щодо автомобіля марки «Nissan», згідно з яким позивач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної страхувальнику вказаного транспортного засобу. Постановою Подільського районного суду міста Києва від 23 червня 2020 року відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Позивач, відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № FA 63167 від 14 червня 2019 року, здійснив виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль марки «Nissan», номерний знак НОМЕР_2 у розмірі 57530 грн. 87 коп. У подальшому, позивачем отримано інформацію, що відповідач застрахований відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за полісом № АО1961336, який покрив суму збитків позивача у розмірі 45681 грн. 45 коп. В межах ліміту, а також з урахуванням зносу ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за полісом № АО1961336 виплатило на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 45681 грн. 45 коп. Сума страхового відшкодування, яка залишилась не виплаченою складає 11849 грн. 42 коп. У зв'язку з чим, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 11849 грн. 42 коп. та судовий збір у розмірі 2270 грн.
Ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо - транспортної пригоди направлено до Подільського районного суду міста Києва за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 грудня 2021 року, головуючим суддею у справі визначено Головчака М.М.
24 жовтня 2022 року судом ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо - транспортної пригоди.
21 червня 2023 року ухвалою суду вищевказане заочне рішення суду було скасовано та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачем 04 липня 2023 року, у відповідності до ст. 178 ЦПК України, подано суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено про оспорення суми майнової шкоди спричиненої ДТП, зазначаючи, що до суми нарахованого матеріального збитку включено ПДВ, який сплачується після фактичного проведення ремонту автомобіля та надання відповідних доказів, крім того, відповідачем взагалі заперечується правова підстава для стягнення ПДВ саме з відповідача. Також, вважає, що оцінка пошкодженого автомобіля проведена без урахування фізичного зносу автомобіля, який перебував в експлуатації тривалий час, у зв'язку з чим, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 19 липня 2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, в обґрунтування позовних вимог посилався на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, в обґрунтування заперечень послався на заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, додавши до заяви витребувані судом письмові докази.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 14 червня 2019 року між ПрАТ «Страхова група «ТАС» та ТОВ «ОТОКОЧ УКРАЇНА» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № FA 00063167.
Предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володіння, користування і розпорядженням застрахованим транспортним засобом та застрахованим додатковим обладнанням, встановленим на ньому, зокрема: легковим транспортним засобом «Nissan Qashqai», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2018 року випуску.
Так, 26 березня 2020 року відбулась дорожньо-транспортна пригода. Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києві від 23 червня 2020 року, ОСОБА_1 , 26 березня 2020 року, об 11 годині 00 хвилини, на перехресті вулиць Набережно-Лугової і Оленівської в м. Києві, керуючи транспортним засобом «Geely Emgrand», номерний знак НОМЕР_1 , під час об'їзду автомобіля «Nіssan Qashqai», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку та здійснював розворот на перехресті, не врахував дорожню обстановку та не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого скоїв з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 13.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано відповідача, за що останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником транспортного засобу «Nassan Qashqai», номерний знак НОМЕР_2 є ТОВ «ОТОКОЧ УКРАЇНА»».
На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність автомобіля відповідача «Nіssan Qashqai», номерний знак НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ «Страхова група «ТАС»», про що свідчить копія Договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 14 червня 2019 року.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником транспортного засобу «Geely Emgrand», номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .
На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність автомобіля відповідача «Geely Emgrand», номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «Українська страхова компанія» «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відповідно до Полісу № АО1961336.
Заявою про настання страхового випадку по договору страхування ТОВ «ОТОКОЧ УКРАЇНА» повідомило позивача про пошкодження транспортного засобу «Nissan Qashqai», номерний знак НОМЕР_2 .
На підставі страхового акту № 08662/01/920 від 21 квітня 2020 року, розрахунку суми страхового відшкодування та платіжного доручення № 94893 від 23 квітня 2020 року позивачем проведено виплату страхового відшкодування на рахунок № НОМЕР_3 ТОВ «Автоальянс Київ» в сумі 57530 грн. 87 коп.
Саме суму страхування у розмірі 57530 грн. 87 коп., обраховану відповідно до рахунку № НОМЕР_4 від 07 квітня 2020 року, складеного ТОВ «НІКО АЛЬЯНС», та безпосередньо на рахунок № НОМЕР_3 просило перерахувати ТОВ «ОТОКОЧ УКРАЇНА» в заяві про виплату страхового відшкодування від 10 квітня 2020 року.
Згідно платіжного доручення № ЗР119940 від 20 листопада 2020 року ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», як страховик винної особи - відповідача, здійснило виплату позивачу у порядку суброгації суму страхового відшкодування у розмірі 45681 грн. 45 коп.
Однак залишилась невідшкодованою решта суми страхового відшкодування у розмірі 11849 грн. 42 коп., яку позивач вважає необхідною стягнути саме з відповідача як винуватця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Абзац другий пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
У постанові від 28 лютого 2018 року (у справі № 757/22706/15-ц (провадження № 61-4507св18) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника ПДВ послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об'єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум ПДВ, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком.
У постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 523/5890/15-ц (провадження № 61-18781св18) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду висловив такі правові висновки: всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов'язані компенсацією страховиком збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об'єктом оподаткування ПДВ. В зв'язку з цим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, що підлягає до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (пункт 36.4 статті 36 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), ПДВ не нараховується, окремим рядком не виділяється і страховики не є платниками ПДВ по таких операціях. У разі, якщо страхові суми спрямовуються безпосередньо на придбання у платника ПДВ послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, що мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум ПДВ, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах. Зазначені зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. У випадку непроведення фактичного ремонту транспортного засобу, податкові зобов'язання не виникають.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять із фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ (висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, висловлені у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 910/9396/17, у пунктах 4.36-4.37 постанови від 6 липня 2018 року у справі № 924/675/17).
Ураховуючи викладені правові висновки, суд погоджується з запереченням відповідача в частині необґрунтованого розміру страхового відшкодування з включенням до суми виплаченого позивачем страхового відшкодування - ПДВ, яку просить стягнути позивач, оскільки не надано доказів фактичного проведення ремонту пошкодженого автомобіля, належного ТОВ «ОТОКОЧ Україна», а також на суму фізичного зносу автомобіля. Крім того, з надано представником третьої особи розрахунку виплаченого страхового відшкодування на користь позивача від 26 жовтня 2020 року вбачається, що підставою зниження суми страхового відшкодування є також франшиза у розмірі 2600 грн.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як передбачено ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду доказів підтверджуючих право вимоги до відповідача про відшкодування страхових виплат у сумі 11849 грн. 42 коп., у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.
Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позову, тому сплачений позивачем судовий збір, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача не підлягає.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо - транспортної пригоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія» «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 18 вересня 2023 року.
Сторони по справі:
позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», код ЄДРПОУ 30115243, юридична адреса: пр. Перемоги, буд. 65, м. Київ;
відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий, адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
третя особа - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія» «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», код ЄДРПОУ 24175269, юридична адреса: вул. Глибочицька, буд. 44, м. Київ.
Суддя М.М.Головчак