Справа № 758/7120/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
в складі головуючого судді - Будзан Л.Д.
за участю секретаря судового засідання - Соколовської А.А.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_5 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернулась до Подільського районного суду м. Києва із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.
Позовна заява мотивована тим, що 24.02.2022 між сторонами розірвано шлюб, від якого останні мають неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 06.12.2021 визначено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 2000,00 грн. для кожного, щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.07.2021 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Разом із тим, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 виповнилося 18 років, у зв'язку із чим, рішення суду в частині стягнення аліментів на останню, виконанню не підлягає.
Вказує, що на теперішній час, донька ОСОБА_5 навчається у Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнко, форма навчання денна, у зв'язку із чим, донька не має можливості працювати та самостійно забезпечувати себе. Крім того, зазначає що одноосібно несе всі витрати на утримання доньки, пов'язані із навчанням та проживанням її в іншому місті, та крім того, забезпечує повністю утримання неповнолітнього сина.
Враховуючи викладені обставини, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі, а саме 2000,00 грн., щомісячно, до закінчення навчання, але не пізніше ніж до досягнення нею 23 років, також просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 30.08.2023 відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Від відповідача ОСОБА_2 05.12.2022 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає, що ОСОБА_5 в теперішній час не потребує аліментних платежів, у зв'язку із тим, що навчається на кошти державного бюджету, крім того, навчання, у зв'язку із воєнним станом провадиться дистанційно, а тому немає необхідності витрачати кошти на проїзд та проживання в іншому місці, оскільки донька проживає у Києві та навчається з дому. Також вказує, що донька професійно займається спортом та отримує виплати від Федерації дзюдо України, які витрачає на власний розсуд. Крім того, просить суд взяти до уваги, що має незадовільний стан здоров'я та низку хронічних хвороб та двох батьків похилого віку, які перебувають на його утриманні.
В судовому засіданні представник позивача вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, зважаючи на обґрунтування, викладене у позовній заяві.
Відповідач та його представник в судовому засіданні у задоволенні позову просили суд відмовити у повному обсязі, з огляду на відсутність належних доводів на його підтвердження.
Третя особа в сужлве засідання не з'явилася, подала заяву про проведення судового засідання у її відсутності.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Судом встановлено, що 24.02.2022 Подільським районним судом м. Києва розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Від шлюбу у сторін наявні діти, а саме: неповнолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 07.09.2006, та повнолітня донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки, виданої Кам'янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка від 29.06.2022 №22/70, ОСОБА_5 є студентом 1 курсу факультету фізичної культури державної основи, денної форми навчання (ІV рівня акредитації). Дата вступу в університет - 01.09.2021 року, закінчує навчання 30.06.2025 року. Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Пленум Верховного суду України в своїй постанові № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначає, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст. 184 СК України встановлено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
За ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та зобов'язання щодо утримання.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент розгляду справи досягла 18 річного віку та навчається у вищому навчальному закладі, навчання на денній формі, що позбавляє її можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, тому вона потребує матеріальної допомоги.
Відповідач, у свою чергу, вважає, що ОСОБА_5 не потребує аліментних платежів, оскільки вона навчається за кошти державного бюджету та отримує виплати від Федерації Дзюдо України, як професійний спортсмен.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_7 отримує заробітню плату та навчається за кошти державного бюджету, судом не отримано. Судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях про факти, які повідомив суду відповідач, оскільки на підтвердження власних доводів відповідач мав би надати суду належні, допустимі та достатні докази з яких би вбачались відповідні обставини.
Разом із тим, жодних письмових доказів на підтвердження вказаних доводів відповідачем до відзиву не подано, як і не встановлено судом під час розгляду цивільної справи, у зв'язку із чим, такі твердження сторони відповідача суд оцінює критично.
Надаючи оцінку доводам відповідача в частині незадовільного стану здоров'я, який зумовлює неможливість сплати аліментів, суд зазначає таке.
На підтвердження такого доводу, відповідачем додано до відзиву виписку з історії хвороби №4985, з якої вбачається, що хворий ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікуванні в тер. від. КОЛ №2 з 21.08.2014 по 02.09.2014 із заключним клінічним діагнозом: цукровий діабет вперше виявлений ст. декомпенсації; токсичний гепатит, висока ступінь активності; виразкова хвороба РДЦ12, дифузний зоб ІІ ст. еутиреоз.
Разом із тим, вказана довідка видана 02.09.2014, натомість, актуальних даних щодо стану здоров'я відповідача суду не подано, у зв'язку із чим, суд позбавлений можливості зробити висновок щодо причинно-наслідкового зв'язку між наявністю хвороб у останнього 9 років тому, та визнання таких хвороб у теперішній час поважною підставою для несплати аліментів на дитину.
При цьому, суд не вважає доведеними понесення витрат відповідачем на утримання батьків похилого віку, оскільки останнім на підтвердження вказаної обставини подано пенсійні посвідчення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , разом із тим, доказів одноосібного понесення витрат з їх утримання до відзиву не додано.
Проаналізувавши доводи позивача у сукупності з обставинами, встановленими під час розгляду справи, суд вважає, що донька сторін - ОСОБА_5 дійсно потребує матеріальної допомоги, оскільки вона здобуває освіту на денній формі навчання і не може самостійно забезпечувати себе, несе щоденні витрати, пов'язані з навчанням у вищому навчальному закладі.
За таких обставин суд вважає, що відповідач зобов'язаний утримувати свою доньку, яка продовжує навчання та надавати їй матеріальну допомогу.
При цьому суд відзначає, що в судовому засіданні не було встановлено існування обставин, що мають істотне значення та можуть свідчити про неможливість надання відповідачем зазначеної матеріальної допомоги.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує стан здоров'я позивача, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у відповідача інших осіб, які в силу закону потребують його матеріальної підтримки та інші обставини, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є працездатним чоловіком. Даних які б свідчили про втрату ним працездатності судом в ході розгляду справи не надано, наявність вад зі здоров'ям відповідачем не доведена. При цьому, як вбачається з відповіді Подільського відділу ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м.Київ) від 10.05.2023 ОСОБА_2 сплатив заборгованість по сплаті аліментів та штраф, що свідчить про його платоспроможність та наявність доходу.
Таким чином, суд вважає обґрунтованою до стягнення суму аліментів у розмірі 2000 грн., оскільки відповідачем не було надано доказів, які б підтверджували можливість визначення аліментів в меншому розмірі.
Визначаючи період, за який мають стягуватись аліменти, суд відзначає, що аліменти на утримання повнолітньої особи, яка продовжує навчання, за загальним правилом стягуються з дня пред'явлення позову до суду на період її навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23 років, в залежності від того, яка з цих обставин настане раніше.
З урахуванням приписів ст. 199 СК України обов'язок відповідача сплачувати аліменти припиниться при досягненні донькою двадцяти трьох років, також право останньої на утримання припиняється у разі припинення нею навчання, яке може наступити раніше.
За таких обставин, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
У відповідності до ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивач була звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів відповідно до п. 3 ч. 1. ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 992,40 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається із акту приймання-передачі наданої правничої допомоги №1 додатку до Договору про надання правничої допомоги від 04.08.2023, адвокатом виконано, клієнтом прийнято низку юридичних послуг із детальним описом кожної відповідно до вказаного акту, та загальна сума наданих послуг складає 5000,00 грн.
Відповідно до пункту 4 додатку №1 до Договору про надання правової допомоги від 04.08.2022, оплата за надані юридичні послуги здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту винесення рішення судом першої інстанції у даній судовій справі та підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.
ВС КАС у постанові від 21.01.2021 р. у справі № 280/2635/20 вказав, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. Отже, докази оплати послуг адвоката подавати не обов'язково.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 07.11.2013 року у справі «Бєлоусов проти України» (Заява № 4494/07), хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов'язаннями. Адвокат представляв заявника протягом провадження у ЄСПЛ, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними».
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч. 3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, враховуючи, що заявлені до відшкодування судові витрати на правову допомогу підтверджені належними доказами, при цьому клопотання про зменшення їх розміру відповідачем не подано, суд прийшов до висновку, що витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн., які позивач має сплатити у зв'язку із розглядом справи, необхідно покласти на відповідача.
Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 5 992,40 грн. в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат (судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 992,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.).
Керуючись ст. 181, 182-184, 191 СК України, ст. 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 265, 268,430 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_5 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з дня подачі позову 18.08.2022 і до закінчення навчання ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , але не пізніше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 992,40 грн.
Рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
третя особа - ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя Леся БУДЗАН