печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54795/19-к
28 листопада 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва судове провадження за клопотанням заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна, у рамках кримінального провадження № 12018000000000790 від 29.12.2018, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна, у рамках кримінального провадження № 12018000000000790 від 29.12.2018.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12018000000000790 від 29.12.2018, в якому розслідуються обставини заволодіння шахрайським шляхом частиною майна ОСОБА_4 , заява якої надійшла з Департаменту захисту економіки Національної поліції України.
В судове засідання слідчий, прокурор не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, про причини своєї неявки не повідомили.
Власник майна, його представник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, про причини своєї неявки не повідомив.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
На підставі ч.1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання, приходжу до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12018000000000790 від 29.12.2018, в якому розслідуються обставини заволодіння шахрайським шляхом частиною майна ОСОБА_4 , заява якої надійшла з Департаменту захисту економіки Національної поліції України.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положення даної норми КПК України узгоджуються із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб;5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Згідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Разом з тим, слідчий, прокурор в судове засідання не з'явився, доводів клопотання належним чином не підтримав, власну правову позицію не виклав. Крім того, матеріалами клопотання не підтверджено та прокурором не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 22, 26, 107, 131, 132, 171-173, 236, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна, у рамках кримінального провадження № 12018000000000790 від 29.12.2018 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1