ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
"18" вересня 2023 р. справа № 300/5306/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся 07.08.2023 до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії; зобов'язати Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку відповідно з 01.02.2022 та з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 14.08.2023 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача виправити недоліки позовної заяви у спосіб: подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду заяву, в якій обґрунтувати підстави залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, та уточнити на стороні позивача чи відповідача необхідно залучити таку особу.
На виконання зазначеної ухвали від 14.08.2023 ОСОБА_1 21.08.2023 подав до суду клопотання від 17.08.2023 про залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача. Суд, дослідивши зміст клопотання від 17.08.2023 дійшов висновку про те, що позивачем виконано вимоги ухвали суду від 14.08.2023.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 07 вересня 2023 року та зобов'язано виправити недоліки позовної заяви у спосіб: подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду пояснення з обґрунтуванням щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом в частині вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 для перерахунку його пенсії, зобов'язання Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 пенсії ОСОБА_1 .
На виконання зазначеної ухвали від 28.08.2023 ОСОБА_1 11.09.2023 подав до суду заяву від 06.09.2023 про усунення недоліків. До заяви від 06.09.2023 долучено пояснення від 06.09.2023, згідно якого, позивач вважає, що ним не пропущено строк звернення до суду з цим позовом. Так, ОСОБА_1 зазначив, що право на перерахунок пенсії у нього виникло у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Водночас, позивач дізнався про порушення своїх прав після отримання копії протоколу про перерахунок пенсії від 28.03.2023. Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суд слід пов'язувати з датою отримання такого протоколу про перерахунок пенсії від пенсійного фонду на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку. Позивач не подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом у частині позовних вимог, що стали предметом залишення позовної заяви без руху ухвалою від 28.08.2023.
Досліджуючи обставини виконання позивачем вимог ухвали від 28.08.2023 щодо зазначення поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом в частині вимог щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та здійснення перерахунку з 01.02.2022 пенсії, суд вказує на таке.
Позивач, як на одну із мотивацій дотримання ним строків звернення до суду, покликається на необхідності застосувати правової позиції Верховного Суду, сформованої в постанові від 26.01.2021 у справі №520/11178/2020, оскільки виходячи з принципу "належного врядування" пенсіонер, який отримує пенсію, керується презумпцією, за змістом якої розмір пенсії має визначатися відповідно до закону.
Із публічних відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову від 26.01.2021 у справі № 520/11178/2020, в якій зазначив:
"14Системний аналіз [частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"] даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
15. Відповідно до частини третьої статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
16. У цій справі ОСОБА_1 оскаржує дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
17. Зазначене прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі. Тому застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого статтею 51 Закону №2262-XII права на перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення.
18. Покликання судів на те, що строк звернення до суду слід обчислювати з дати отримання пенсії після перерахунку (у квітні 2018 року), Суд вважає помилковим, оскільки виходячи з принципу "належного врядування" пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону. Пенсіонер не має розумних причин сумніватися у добросовісності дій працівників Пенсійного фонду.".
Вказані правові висновки щодо питання застосування процесуальних строків у правовідносинах, які виникають з пенсійного забезпечення, сформовані у коментованій справі із покликанням на іншу попередню постанову Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16-а.
У зазначеній постанові суд касаційної інстанції сформував висновки про наявність у позивача права при зверненні до суду щодо правомірності рішень, дій і бездіяльності щодо перерахунку пенсії на підставі окремих положень статей 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 03.08.2014.
Водночас, суд вказує, що Верховний Суд у складі усієї Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 (ухваленої пізніше в часі від постанов у справах №520/11178/2020 і № 635/7878/16-а), висловив іншу правову позицію щодо застосування процесуальних строків, такого змісту:
"20. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
21. Відтак, на думку Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів".
Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 у постанові від 30.01.2019 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.
Не можна застосовувати аналогічні висновки Верховного Суду України, викладені в його рішеннях, ухвалених за результатами розгляду інших судових справ, якщо остання позиція відмінна від попередньої (http://reestr.court.gov.ua/Review/79834955).
Перевіряючи поважність причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом та зважаючи на обставини, визначені у адміністративному позові, суд виходить саме із правових висновків, визначених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а (провадження №11-345апп19), на застосування якої також наполягає позивач.
При вирішення справи Велика Палата Верховного Суду виснувала, що "...спеціальне законодавство у сфері соціального захисту містить три наступні норми, які визначають право на отримання пенсійних виплат за минулий період.
Так, за змістом статті 87 Закону №1788-ХІІ (Закону України "Про пенсійне забезпечення") нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до статті 46 Закону №1058-ІV (Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно з частиною третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ (Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб") перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, в силу вимог статті 55 Закону №2262-ХІІ, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ."
Отже, Велика Палата Верховного Суду вийшла із того, що "...норми статті 87 Закону №1788-ХІІ, статті 46 Закону №1058-ІV і статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу."
Велика Палата Верховного Суду поважала, що:"...визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз'яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку."
З огляду на викладене, суд звертає увагу позивача, що в постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказано, що: "Крім того, самостійно чи звернувшись за професійною правничою допомогою, позивачка могла би дізнатися про наведену вище усталену позицію Верховного Суду України щодо застосування частини другої статті 87 Закону № 1788-ХІІ тільки до нарахованих і не виплачених з вини органів ПФУ пенсій, а не до тієї, яка ще не була нарахована у бажаному для позивачки розмірі. З огляду на чітке і однозначне обмеження Законом № 1788-ХІІ строку, за який можливий перерахунок пенсії за минулий період, легітимне очікування на такий перерахунок за весь період починаючи з 17 липня 2009 року, у позивачки не могло виникнути.".
Відтак, повертаючись до досліджуваного випадку за участю ОСОБА_1 , позивач щонайменше з березня 2022 (місяця отримання пенсії, яка мала бути перерахована в централізованому порядку з 01.02.2022, в зв'язку із збільшенням грошового забезпечення (посадового окладу та окладу за військовим званням) через зростання з 01.01.2022 прожиткового мінімуму як розрахункової величини) мав можливість в розумний строк, тобто без невиправданих зволікань, реалізувати своє право бути обізнаним про розмір нарахованої пенсії шляхом звернення як до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який видає довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, зокрема щодо того чи збільшено розмір посадового оклалу та оклалу за військовим через зростання прожиткового мінімуму, так і до органу пенсійного забезпечення, який перераховував пенсію на підставі такої довідки, про те, чи перераховувалася пенсії, з яких підстав, з якого грошового забезпечення, з яких його складових тощо. Також вказану інформацію позивач міг отримати та щомісячно контролювати в особистому електронному кабінеті.
На переконання суду, право на звернення в суд (ініціювання вирішення спору) може ґрунтуватися з врахуванням висновків Верховного Суду (сформованій у ній позиції щодо застосування норм матеріального права), однак такі адміністративні позови повинні бути подані в строки, встановлені процесуальним законом, а у випадку пропущення таких строків - із наведенням обґрунтованих причини, які перешкоджали чи обмежували звернення до суду.
В ухвалі від 28.08.2023 суд запропонував ОСОБА_1 обґрунтувати поважність причин пропуску ним строку звернення до суду із цим позовом в частині вимог щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та здійснення перерахунку з 01.02.2022 пенсії. Натомість позивач вказав на помилковість висновку суду щодо застосування строку звернення до суду у правовідносинах із соціального захисту громадян України, в тому числі і у правовідносинах перерахунку пенсії.
Отже, позивач не надав обгрунтування поважності причин пропуску ним строків звернення до суду в межах шестимісячного строку, які передують дню звернення до суду, в розумінні дотримання строків звернення, визначених в пунктах 43, 44 постанови Верховного Суду в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 (адміністративне провадження № К9901/15971/20), та не подав доказів поважності причин пропуску такого строку.
Суд звертає увагу на те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
При цьому, позивач не був обмежений у можливостях як своєчасного письмового звернення до пенсійного органу, так і самостійного виявлення невиплати спірної суми, наприклад шляхом доступу до особистого електронного кабінету на офіційному сайті Пенсійного фонду України. Факт реєстрації ОСОБА_1 в особистому електронному кабінеті на офіційному сайті Пенсійного фонду України підтверджується копією протоколу про перерахунок пенсії від 28.03.2023, долученої до позовної заяви.
Частинами першою та другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини першої статті 123, частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов'язаний додати докази поважності причин його пропуску.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ "Нафтова компанія Юкос" проти росії).
Окрім того, згідно із пунктом 46 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі (надалі по тексту також - Рішення Суду) "Устименко проти України" (заява №32053/13 від 29.01.2016), одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений "особливими і непереборними" обставинами.
У пункті 47 Рішення Суду зазначено, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип resjudicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Враховуючи наведене, у зв'язку із відсутністю належного обґрунтування поважності пропуску шестимісячного строку звернення до суду, позовна заява в частині вимог щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та здійснення перерахунку з 01.02.2022 пенсії вважається поданою без дотримання відповідного строку звернення до суду, за неподання позивачем клопотання про поновлення такого строку звернення до суду.
Вказана позиція суду в цій справі узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22, в подібних правовідносинах.
Згідно пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина другої статті 123 КАС України).
Керуючись частиною другою статті 123, пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в частині вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 для перерахунку його пенсії, зобов'язання Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 пенсії ОСОБА_1 , - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.