ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
"18" вересня 2023 р. Справа № 300/1200/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумея М.В.розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України про роз'яснення судового рішення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - представник позивача), яка діє в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач), звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії від 20.04.2021, 02.07.2021, 08.09.2021, 03.11.2021, 22.11.2021 та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 10.04.2021 як дня наступного після досягнення пенсійного віку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 10.04.2021 ОСОБА_2 досягнув встановлено пунктом «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 55-річного пенсійного віку, має необхідний загальний стаж роботи понад 25 років та стаж роботи за вислугу років тривалістю понад 12 років 6 місяців, а тому в нього є всі законні підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмового провадження).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 року у справі № 300/1200/22 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення про відмову у призначенні пенсії від 20.04.2021, 02.07.2021, 08.09.2021, 03.11.2021, 22.11.2021 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 10.04.2021, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 року у справі № 300/1200/22 до Восьмого апеляційного адміністративного суду .
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2023 року дану апеляційну скаргу залишену без руху.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 року повернуто скаржнику.
06.09.2023 року на адресу суду надійшла заява від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про роз'яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 року.
У вказаній заяві відповідач просить роз'яснити, яку саме заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за вислугу років слід розглянути.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути подану заяву в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та заяву позивача про роз'яснення рішення суду від 15.03.2023 у справі № 300/1200/22, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Тобто, роз'яснення рішення є одним із способів усунення його недоліків, які в подальшому можуть викликати певні ускладнення при його виконанні, або взагалі перешкодити виконанню судового рішення.
Підставою для подання заяви про роз'яснення судового рішення є його незрозумілість.
Отже, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, а також (або) для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Так, згідно з п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому клопотання про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд звертає увагу, що зі змісту заяви відповідача вбачається, що останній звернувся до суду за роз'ясненням з підстав незрозумілості резолютивної частини рішення, а саме відповідачу незрозуміла резолютивна частина рішення суду від 15.03.2023 в частині, що стосується яку саме заяву позивача про призначення пенсії за вислугу років слід розглянути.
При цьому, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тому процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Слід зазначити, що судом була надана правова оцінка протиправності відмови у призначенні пенсії позивачу та прийнято рішення, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 10.04.2021 року, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
Проаналізувавши зміст рішення суду від 15.03.2023 у справі № 300/1200/22, суд дійшов висновку, що в мотивувальній частині відображено аналіз фактичних обставин справи, оцінку доказів, зазначено підстави вирішення справи, та вказано про те, що органами Пенсійного фонду України, розглядаючи заяви ОСОБА_2 , безпідставно застосовує положення пункту «в» статті 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», що передбачає наявність 30 років страхового стажу, в редакції зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року, які втратили чинність 04.06.2019.
Оскільки, зміни до статті 55 Закону, внесені законами №213-VIII від 02.03.2015 та №911-VIII від 24.12.2015, визнані неконституційними та втратили чинність, у такому випадку до спірних правовідносин необхідно застосовувати попередню редакцію статті 55 Закону, яка діяла до внесення неконституційних змін.
Щодо питання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яку саме заяву ОСОБА_2 слід розглядати при призначенні пенсії, суд вважає, що для призначення пенсії слід розглядати заяву позивача від 15.11.2021.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 243, 248, 254, 160,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про роз'яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 у справі № 300/1200/22 - задоволити.
Роз'яснити, що при виконанні рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі № 300/1200/22 Головне управління Пенсійного в Івано-Франківській області зобов'язано повторно розгляну заяву ОСОБА_2 від 15.11.2021 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 10.04.2021, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні від 15.03.2023 у справі № 300/1200/22.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Шумей М.В.