ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року Справа № 280/4323/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиготовленні та не направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі ст. 8, 10, 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за формою, передбаченою додатком 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 №393, з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
зобов'язати відповідача скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлену довідку, про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2018 року на підставі ст. 8, 10, 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у 2018 році на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" підготовлено та направлено до пенсійного фонду довідку про його грошове забезпечення від 2018 року, до якої увійшли наступні складові: посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавка за вислугу років. Водночас додаткові види грошового забезпечення до зазначеної довідки не увійшли. Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) та зміни, внесенні до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45. При цьому, наголошує, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 по справі №520/2098/19 було винесено постанову, якою зобов'язано уповноважений орган скласти та направити до ГУ ПФУ довідку станом на 1 березня 2018 року відповідно до положень постанови КМУ № 704 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2018. Також зауважено, що довідки з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення повинні видаватись саме станом на 01.03.2018 року, оскільки у період чинності пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 Пенсійний фонду України повинен був застосовувати саме Закон №2262-XII, незалежного від того чи скасовані положення постанови №103 та змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 чи ні. З огляду на вищевикладене, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду, позивач звернувся до відповідача із заявою з проханням скласти та направити до ГУ ПФУ в Запорізькій області його довідку станом на 1 березня 2018 року відповідно до положень постанови КМУ № 704 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2018. Вважає відмову відповідача протиправною та просить суд задовольнити позов..
Ухвалою судді від 26.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України.
Відповідач позов не визнав, 30.08.2023 надав до суду відзив (вх. №37538), в якому зазначає, що з набранням чинності з 05.03.2019 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у зразковій справі №826/3858/18 від 12.12.2018 позивач набув та реалізувала право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення із урахуванням її додаткових видів грошового забезпечення та отримала право на перерахунок пенсії з 01.04.2019. Відповідач вважає, що станом на 01.03.2018 Постанова №103 була чинною та обов'язковою до виконання органами, уповноваженими видавати довідки про розмір грошового забезпечення. Скасування пунктів 1,2 Постанови №103 та змін до пункту 5 додатку №2 Порядку №45 не дає відповідачу нових підстав для складення нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 та скерування її до органів ПФУ. Відповідач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 17.03.2021 у справі №560/3762/18 про те, що скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пункту 2 Постанови №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на 01.01.2018 норми Постанови №103 були чинними та підлягали застосуванню. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач через представника звернувся до відповідача із заявою від 08.05.2023, в якій просить видати довідку для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018 для перерахунку основного розміру пенсії з 01.01.2018 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10, 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
ІНФОРМАЦІЯ_1 листом від 26.04.2023 №2049/с зазначив, що відсутні підстави для складання та надання нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку основного розміру пенсії станом на 01.03.2018.
Таким чином, не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не виготовлення та не направлення до ГУ ПФУ в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 5 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці громадяни України, які проходять службу на території України, беруть участь у всеукраїнському і місцевих референдумах, обирають і можуть бути обраними до відповідних місцевих рад та інших виборних державних органів згідно з Конституцією України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
На підставі ч. 2 і 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військові службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2262-ХІІ).
У преамбулі Закону № 2262-ХІІ передбачено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ст. 1 Закону № 2262-ХІІ передбачені такі види пенсійного забезпечення як пенсія за вислугу років, пенсія по інвалідності та пенсія в разі втрати годувальника.
За приписами ст. 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У силу ст. 2 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Згідно зі ст. 5 Закону № 2262-ХІІ особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ст. 8 Закону № 2262-ХІІ виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Статтею 10 Закону № 2262-ХІІ визначено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ст. 63 Закону № 2262-ХІІ (у редакції з 01.01.2017) визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій. На підставі частин першої, другої цієї статті перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
За приписами ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відтак, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також величини грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною під час перерахунку пенсій. Разом з цим, уряд не уповноважений та не вправі змінювати визначений законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені ст. 43 Закону № 2262-ХІІ (основних і додаткових).
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19. У цій постанові Суд сформулював також висновок про те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватися Кабінетом Міністрів України.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), з преамбули якої вбачається постановлення останньої на виконання ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ.
Відповідно до п. 1 Постанови № 103 встановлено перерахування пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018, відповідно до Постанови № 704.
Згідно з п. 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом)) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 до 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 було затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Порядок № 45).
За приписами п. 1 Порядку № 45 (у редакції з 21.02.2018) було передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку № 45 (з урахуванням змін, внесених Постановою № 103) під час перерахунку пенсій використовувалися такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
У Додатку 2 до Порядку № 45 містилась форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у якій (з урахуванням змін, внесених Постановою № 103) відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, що набрала чинності 01.03.2018, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років (далі - Постанова № 704).
Пунктом 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою № 704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абз. 4 пп. 1 п. 5 Постанови № 704);
надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (п. 6 Постанови № 704).
При цьому, пп. 2 п. 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Разом з цим, п. 1, 2 Постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатка 2 Порядку № 45 втратили чинність з 05.03.2019, як того вимагає частина друга статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України (за результатами розгляду адміністративної справи № 826/3858/18). Тобто на момент виникнення спірних правовідносин (01.01.2018) Постанова № 103 була чинною та не скасованою.
Однак для вирішення спору суд на виконання ч. 3 ст. 291 КАС України врахував викладені у постанові від 09.06.2022 висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи № 520/2098/19, в якій надано оцінку бездіяльності Харківського обласного військового комісаріату щодо не виготовлення та не направлення до органу Пенсійного фонду України нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення станом на 01.03.2018 для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 дійшла висновку, що абз. 3 ст. 1-1 Закону № 2262-ХІІ містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З урахуванням вимог статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, а також того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 встановив, що п. 1, 2 Постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати норми Закону № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Відтак перерахунок раніше призначених пенсій визначено ст. 63 Закону № 2262-XII, Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених такою статтею.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у справах: № 520/3265/19 від 22.12.2022, № 520/2259/19 від 14.12.2022, № 520/1567/19 від 07.09.2022.
З аналізу листа-відповіді відповідача від 26.04.2023 №2049/с суд встановив, що у виданій позивачу довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018 Запорізьким ОТЦК та СП не були зазначені усі складові грошового забезпечення, передбачені ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, що повинні враховуватись під час перерахунку пенсії.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV передбачено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких дала Верховна Рада, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
Європейський суд з прав людини в рішеннях неодноразово наголошував, що хоча національний суд і має певні свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган державної влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (п. 36 рішення від 01.07.2003 у справі "Суомінеен проти Фінляндії" № 3780001/97).
Так у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви № 68385/10 та №71378/10) ЄСПЛ вказав, що якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя: наприклад, коли є чинний закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).
У п. 71 рішення у справі "Рисовський проти України" від 20.10.2011 Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип належного врядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Ризик будь-якої помилки держоргану має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Проаналізувавши наведені норми, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/2098/19 від 09.06.2022, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не виготовленні та не направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704, з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови № 45, для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 на підставі ст. 8, 10, 43, та 63 Закону № 2262-ХІІ з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Відтак позовні вимоги щодо зобов'язання Запорізького ОТЦК та СП скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нову довідку станом на 01.03.2018 для здійснення обчислення та перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення належить задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» з відповідача судовий збір у відповідності до статті 139 КАС України не стягуються.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2 код, ЄДРПОУ НОМЕР_2) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1, яка полягає у не виготовленні та не направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 8, 10, 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393» з урахуванням змін у грошовому забезпечення, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 на підставі статей 8, 10, 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак